Магістр
1. Поняття «вимоги до оформлення курсової роботи».
Оформлення – це останнє, про що думає студент, коли починає свою першу курсову роботу. Зазвичай про оформлення згадують наприкінці дослідження. Але під час оформлення виявляються проблеми, які потребують часи на виправлення. Тому дуже важливо ознайомитися з чинними вимогами вашого навчального закладу, перш ніж почати писати курсову роботу.
Перш ніж почати писати наукову працю – ознайомтесь з чинними вимогами вашого навчального закладу, оскільки це збереже вам час та нерви на виправлення.
Також слід розуміти вагомість дотримання коректного оформлення будь-якої наукової роботи, оскільки через помилки вашу роботу не буде допущено до захисту. Тому слід ретельно вивчити чинні вказівки вашого вишу для уникнення непорозумінь під час здачі документу на кафедру.
Некоректно оформлений курсовий проєкт не допускається до захисту.
2. Вимоги до структури курсової роботи.
У чинних вимогах міститься методика й опис обов’язкових елементів курсової роботи, їх положення та зміст. До обов’язкових елементів зазвичай відносяться: титульний аркуш, зміст, анотація, перелік скорочень, вступ, теоретична та практична частини, загальні висновки, список літератури, додатки. Але слід наголосити, що вимоги в кожному вишу та навіть факультеті можуть відрізнятися. Для прикладу наведемо структуру курсової роботи для Київського політехнічного інституту ім. Сікорського для факультету іноземної філології за 2021 рік:
Рисунок – зміст курсової роботи
Як бачимо, обов’язкових елементів налічується 12.
3. Загальні вимоги до оформлення наукової роботи.
До загальних вимог відносять науковий стиль написання, розташування обов’язкових елементів в курсовій роботі та решта організаційних питань, таких як:
- кількість сторінок, яка варіюється від 20 до 45 основного тексту в залежності від курсу та факультету. Під основним текстом мається на увазі вступ, основна частина та висновки, решта – технічний матеріал, він не враховується;
- кількість джерел, яка зазвичай відповідає кількості сторінок;
- кількість прикладів, що для курсової роботи рекомендують від 50, які зазвичай нумерують в практичній частині, аби відстежити їх реальну наявність;
- кількість додатків тощо.
Оскільки вимог з оформлення курсової роботи досить багато, розглянемо основні з них.
3.1. Уніфікація тексту
Під уніфікацією мається на увазі дотримання однаковості упродовж усього тексту роботи від вступу до додатків. Шрифт – Times New Roman, кегль – 14 пунктів, міжрядковий інтервал – 1,5. Шрифт друку – чіткий, чорного кольору, середньої жирності. Щільність тексту – всюди однакова. Абзацний відступ – 1,25 см.
3.1.1. Ініціали
Для вишів України прийнято вживати скорочені ініціали імені та по батькові (В.О.), але не в усіх джерел наявна така інформація, тому для уникнення розбіжностей (де повні ініціали «В.О.», а де тільки ім’я «В.») рекомендується вживати лише абревіацію імені без імені по батькові.
Вживання лише імені автора джерела без імені по батькові збереже час на пошуки цієї інформації.
Також слід зазначити особливість українського правопису, оскільки ініціали російською мовою в певних випадах не збігаються, а тому невірне цитування може призвести до академічних помилок. Як у випадку із російськими ініціалами Н.А. – «Николай Александрович», українською мовою буде Миколай Олександрович, а отже ініціали мають бути М.О. Тому обов’язково перевірте написання повного імені автора іноземного джерела.
3.1.2. Нерозривний пробіл
Скорочення (напр., і т. ін., XXI ст.), ініціали при прізвищах (напр., Н. В. Гуйванюк), назви населених пунктів (напр., м. Київ) друкувати через нерозривний пробіл (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+пробіл). Скорочення на зразок 90-ті, 1-го – з нерозривним дефісом (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+дефіс).
3.1.3. Лапки
Правило уніфікації стосується також лапок. Види лапок різняться від мови. В академічному письмі в залежності від вишу розрізняють три види лапок: «», “” , та „”. Тому рекомендується зберігати один вид лапок на протязі усього тексту.
Обов’язково перевірте в чинних вимогах вашого вишу особливості написання лапок, оскільки існують вимоги, які різнять лапки від типу тексту: для українського тексту – «», а для іноземного – “”.
3.1.4. Тире і дефіс
Навіть таке просте поняття як тире може викликати питання, оскільки за правилами академічного письма розрізняють дефіс «-» та тире «–». Але на відміну від дефіса, тире друкується лише натисканням певної комбінації: або Ctrl +-, або – Alt + 0150.
3.2. Нумерація
Під нумерацією мають на увазі наскрізну нумерацію курсової роботи, нумерацію розділів та підрозділів, нумерацію в основному тексті та прикладів. Усі перелічені елементи нумеруються арабськими цифрами.
3.2.1. Нумерація сторінок
Нумерація сторінок курсової роботи починається з титульного аркуша під номером «1». Рекомендується проставляти номер у верхньому правому кутку, хоча в окремих вишах є вимоги щодо нумерації знизу посередині сторінці, тому перш ніж нумерувати сторінки, переконайтеся у вимогах вашого навчального закладу.
Оскільки титульний аркуш нумерується, але сама цифра не повинна відображатися на папері, тому цифру «1» треба приховати. Для цього необхідно в меню «Вставка» обрати «Номер сторінки», далі обираємо положення «Вверху сторінки». Потім необхідно натиснути на цифру «1» (нумерація сторінки) лівою кнопкою миші та поставити галочку «Особливий колонтитул для першої сторінки», таким чином вона буде враховуватись в загальну нумерацію, але не відображатися.
3.2.2. Нумерація елементів в роботі
Зазвичай нумерація будь-яких елементів в роботі відбувається за двома способами. Якщо використовуються нумерація через дужку, то текст має писатися з маленької літери, а в кінці тексту має ставитися крапка з комою, наприклад:
|
1) поняття «вимоги до оформлення курсової роботи»; 2) вимоги до структури курсової роботи; 3) загальні вимоги до оформлення роботи. |
У випадку використання нумерації через крапку, текст починається з великої літери, а в кінці ставиться крапка, наприклад:
|
1. Поняття «вимоги до оформлення курсової роботи». 2. Вимоги до структури курсової роботи. 3. Загальні вимоги до оформлення роботи. |
3.3. Оформлення посилань
Посилання відіграють важливу роль в будь-якій науковій роботі. По-перше – це демонстрація ознайомлення з теорією, а по-друге – уникнення плагіату. Тому, аби програма на перевірку антиплагіату не виявила плагіату, прямі цитування беруться в лапки, а в кінці цитати ставити посилання. Важливо розуміти, що при цитуванні з першоджерела обов’язково ставиться сторінка, аби можна було перевірити достовірність інформації. У випадку використання прямої цитати з не першоджерела пишеться «цит. за» і посилання на джерело, з якого була взята цитата, наприклад:
| Йоганн Готфрід Гердер (1744-1803) підтримував думку, що мислення визначається мовними засобами, тому носії різних мов сприймають світ нарізно. За його словами, «мова надає всьому знання його межі й контури», а «мислення майже не що інше, як спілкування» [цит. за 10, с.78]. |
Посилання під номером 10 – це англомовне джерело, в якому цитувався німецький вчений. Якщо людина, яка не володіє німецькою мовою, вказую пряму цитату з першоджерела, то вона може стикнутися із запитаннями на захисті з приводу розуміння цитати в оригіналі. Тому рекомендується прямі цитати не з першоджерела зазначати як «цит. за».
Також форма дужок та зміст варіюється в залежності від вишу. Тому в котре наголошується важливість ознайомлення із методичними вказівками вашого закладу. Загальні рекомендації – це квадратні дужки, в яких вказується номер джерела, кома та сторінка, як у попередньому прикладі. Для емпіричного матеріалу рекомендують вживати круглі дужки, що відрізняє теорію від практики. Нижче ми наведемо приклади різних варіацій посилань з реальних українських вищих закладів:
|
[10, с.78] [10; с.78] [Leavitt 2010, с.78] [Leavitt, 2010; с.78] [Leavitt: 78] |
3.4. Оформлення таблиць та ілюстрацій
Для кращої візуалізації теоретичних та практичних даних, в курсовій вживають різноманітний ілюстративний матеріал. До нього відносять таблиці, картинки, діаграми тощо. Таблиці та різноманітні ілюстрації оформлюються нарізно.
3.4.1 Оформлення таблиці
Перш за все, в тексті має бути посилання на таблицю у вигляді «див. Табл. 2.1», і лише після подається сама таблиця. Вирівнюванням з правої сторони, курсивом пишеться слово «Таблиця» і номер, де перша цифра – це номер розділу, а друга – номер таблиці в цьому розділі. Далі, з абзацного відступу посередині пишеться напівжирним шрифтом назва таблиці, наприклад:
|
Табл. 2.1. Компаративний аналіз вимоги до структури курсової роботи в українських вишах |
Де 2 – це номер розділу, тобто другий розділ, а 1 – номер таблиці в другому розділі. Якщо таблиця охоплює дві та більше сторінок, то на кожній наступній сторінці необхідно писати «Продовження таблиці 2.1».
3.4.2. Оформлення ілюстрацій.
На ілюстрації також необхідно посилання в тексті у вигляді «див. рис. 3.1», де, за аналогією до таблиці, цифри вказують на розділ та порядковий номер ілюстрації в цьому розділі. На відміну від таблиці, назва рисунка розміщується після самої ілюстрації посередині тексту, див. рис. 3.1:
Рисунок 3.1. – Приклад вимог до оформлення курсової роботи
3.5. Оформлення списку літератури.
Список літератури – це окремий вид мистецтва. Під час написання своєї першої наукової праці, студент не підозрює, наскільки буде часозатратним процес оформлення літератури. Тому перш ніж почати писати роботу ось вам лайфхак:
Під час написання курсової роботи створіть окремий файл для літератури та одразу заносьте туди не просто використану літературу, як вона вам зустрічається, а саме в алфавітному порядку. З кожним новим джерелом корегувати його положення. Це збереже вам декілька годин роботи з оформлення списку літератури.
Існують офіційні вимоги щодо оформлення літератури. До них відносяться: прізвище та ініціали автора джерела, назва джерела, місце друку та назва видавництва, загальна кількість сторінок. Увесь зазначений матеріал вказується без тире, наприклад:
- Коломієць І. І. Основні лінгвостилістичні поняття і категорії (словник-довідник філолога). Умань: ВПЦ «Візаві», 2015. 202 с.
Літературу оформлюють за алфавітом, а у випадку наявності іноземної літератури (латиниця) – вона подається після української (кирилиця).
Оформлення інтернет джерел в курсовій роботі відбувається наступним чином: подають наявну інформацію про джерело (автор, заголовок тощо), а далі вказують «URL», адрес сторінки й дату, коли зверталися до цього джерела, наприклад:
- Словник української мови. URL: http://sum.in.ua/s/sum (дата звернення 03.04.2022)
Результати вище викладеної інформації надають можливість дійти висновка, що оформлення курсової роботи – це дуже комплексний процес як з технічної, так і зі змістовної точки зору. Лише правильно оформлена робота допускається до захисту, тому важливо ознайомитися із чинними вимогами вашого навчального закладу до початку роботи з курсовою.
Чи впливає тема роботи на оформлення?
Ні, вимоги оформлення фіксовані й однакові для будь-якої теми.
Де можна подивитися зразок оформлення курсової роботи?
Є декілька варіантів: звернутися до вашого наукового керівника; спитати на вашій кафедрі захищену роботу минулого року; пошукати в Інтернеті.
Скільки джерел має бути в курсовій?
Обсяг джерел регламентується вашим навчальним закладом, але загальноприйнята кореляція кількості сторінок до джерел, тобто якщо у вас вимоги до написання курсової роботи 25 сторінок, тоді і література має складатися мінімально з 25 джерел.
Яка основна вимога до оформлення висновків?
Висновки курсової роботи бувають трьох видів: до пунктів, розділів та загальні висновки. План курсової роботи не відбиває це візуально, тому що зазвичай висновки до пунктів та розділів не є обов’язковими, а от загальні висновки – обов’язкові. Їх нумерують, де кожний номер – це завдання, які демонструє вступ курсової роботи.
Чи є фіксовані вимоги до кількості додатків?
Так, і певних навчальних закладів в залежності від курсу кількість додатків фіксована, але зазвичай достатньо 1-2 додатки.
