0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 08:30 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Світлана: всі статті

Світлана
Кожна людина має здібності та хист до певних видів діяльності – хтось за складом розуму є гуманітарієм, відрізняється глибоким сприйняттям світу та високим рівнем фіксувати значну кількість нової інформації, переважно – за допомогою зорової пам’яті. Інша людина знаходить своє покликання у освоєнні професій, які вимагають практичного (аналітичного) складу розуму. Дуже важливо, щоб майбутній студент обрав для отримання вищої освіти саме ту спеціальність, яка відповідає складу його розуму, адже вірний вибір – це одна з головних умов вдалої кар’єри, її розвитку, професійного зростання та удосконалення. Для того, щоб випускник ЗВО перетворився на справжнього професіонала, який буде конкурентоспроможним на ринку праці, необхідно мати не лише диплом про вищу освіту та знання й уміння, також потрібно любити свою професію.

Любов до математики та інших аналітичних предметів прищепили мені гарні вчителі ще у школі: спостерігаючи за моїми здібностями, вони пропонували мені, окрім загальної програми, виконувати цікаві вправи, тим самим розвиваючи мої аналітичні здібності. Як і кожний учень, мені хотілося погуляти з друзями, подивитися фільми, проте одним із захоплень було розв’язувати завдання з підручника алгебри, випереджаючи шкільну програму. Правильне вирішення завдання настільки мене захоплювало, що я брала участь в олімпіадах, відвідувала консультації, факультативи, а по закінченні школи із золотою медаллю батьки, звичайно, порадили мені подати документи на економічний факультет.

По закінченні ЗВО я влаштувалась на роботу у міськраду у фінансовий відділ – і тут, я вважаю, мені повезло. Керівник побачила, як я волію до цифр та розрахунків, через 2 місяці моєї роботи віддала мені окрему ділянку роботи, пов’язану саме із розрахунками та цифрами, і вже через півроку я отримала підвищення, а через рік була призначена керівником відділу. Проте одні лише розрахунки, цифри, кошториси і т.д. не давали мені отримати повне задоволення від роботи. Я вирішила отримати другу освіту, після якої мені запропонували залишитись у ЗВО на посаді викладача.

Зрештою, я зрозуміла, що прагнула саме цього – не лише займатись розрахунками, аналітикою, але й навчати цьому студентів. Кожна моя лекція містила багато цікавих фактів, я використовувала різні прийоми для залучення уваги студентів до дисципліни. Мені було дуже цікаво бачити, як студент не лише розуміє матеріал, але й прагне знайти якусь цікаву інформацію, розвиватись. З часом я була призначена на посаду заступника декана з навчальної роботи, а згодом стала деканом. Окрім викладацької роботи, багато часу займали адміністративні обов’язки. І я зосередилась на викладанні саме тих дисциплін, які максимально вимагали аналітичного та практичного складу розуму. Я вчилась разом із студентами, окрім своїх дисциплін, вивчала та опановувала нові.

Я прагну подальшого розвитку як професіонала у викладанні економічних дисциплін, а також опановую інші. Це дуже цікаво та захоплююче, адже людина, яка зупиняється у своєму розвиткові як професіонал, втрачає сенс та цікавість до життя. Багато студентів, яких я навчала, часто дзвонять мені, розказують про своє життя, і я бачу, що ті, хто дійсно правильно обрав свою професію та прагнув отримати знання, а не лише диплом про вищу освіту, стали справжніми професіоналами та реалізувались у професії. Тому і зараз я намагаюсь всіляко допомагати студентам опанувати ту чи іншу дисципліну, навчити їх ставити перед собою цілі і, головне, досягати їх.
Як ппідібрати тему для дисертації - малюнок
Як підібрати тему для дисертації?

Дисертація – це самостійна наукова праця аспіранта, яка свідчить про наявність його глибоких знань в певній науковій галузі та є актуальною. Тому вибір теми дисертації – важливий початковий етап наукової роботи, здійснення якої пошукачам надає можливість саме аспірантура.

Дисертація
Реферат для аспірантури - малюнок
Як написати реферат для вступу в аспірантуру?

1. Що таке реферат аспіранта та яким він має бути? Після отримання вищої освіти частина випускників вступають до аспірантури, щоб продовжити наукову діяльність. Аспірантура посилює фахову підготовку й забезпечує підготовку науково-педагогічних та наукових кадрів. Вступ на аспірантуру, окрім подачі пакету документів, передбачає те, що майбутній кандидат наук повинен скласти фаховий іспит (або декілька, якщо спеціальність інша, аніж диплом про вищу освіту), подати список опублікованих наукових праць (це буде значною перевагою для майбутнього аспіранта). Також необхідно написати реферат з фахової спеціальності, який буде відповідати наступним загальним вимогам: тема повинна бути актуальною; обов’язкова наявність наукової та практичної новизни; тема повинна бути пов’язаною із тою темою, на яку в майбутньому буде написана дисертація; обсяг – 25-30 друкованих аркушів формату А4 (цей обсяг може бути збільшено згідно методичних вказівок ЗВО); чітке та логічне викладення матеріалу; науковий стиль. Рекомендуємо тему реферату обрати таким чином, щоб вона пересікалась із темою майбутньої дисертації. Таким чином майбутній аспірант вже почне підготовку джерельної бази та збір аналітики для наступної роботи. Реферат для вступу на аспірантуру (наукова доповідь) складається з відповідних основних структурних елементів, які ми розглянемо далі.   2. Структура реферату Реферат аспіранта складається з наступних елементів: Титульний аркуш Містить назву ЗВО, кафедри, тему реферату, шифр та назву спеціальності, дані про майбутнього аспіранта, наукового керівника Зміст Перелік структурних елементів реферату Перелік умовних позначень та скорочень За необхідності (якщо вони використані у рефераті) Вступ Вказується актуальність теми та обґрунтовується, стислий огляд наукової літератури за темою дослідження, мета реферату, основні завдання, об’єкт та предмет, методи дослідження Основна частина Викладення тексту реферату, графічний та табличний матеріал Висновки Загальний підсумок реферату, результати проведеної роботи Список використаних джерел В порядку згадування у тексті чи в алфавітному порядку Додатки За необхідності (включаються великі таблиці та рисунки, допоміжний матеріал) Титульний аркуш має бути оформлено згідно встановленого зразка, який наведено у методичних рекомендаціях. Зміст рекомендуємо складати автоматичний – так простіше змінювати назву структурних підрозділів та нумерацію (при необхідності). Перелік умовних позначень та скорочень складається у разі їх використання в тексті роботи (в алфавітному порядку), наприклад: 2.1. Вступ Написання реферату аспіранта передбачає формування вступної частини, яку вступник до аспірантури повинен викласти в наступному порядку: актуальність теми реферату – обґрунтування, чому ця тема обрана для дослідження, чим важливе таке дослідження для науки та практики, чому процес, який досліджується, надзвичайно актуальний; стислий огляд наукової літератури за темою дослідження (за необхідності) з короткою характеристикою ступеня дослідження теми та обґрунтування важливості подальших наукових розробок; мета реферату – результат виконання дослідження, який буде отримано в кінці роботи; завдання подаються у формі переліку: «вивчити…», «проаналізувати…», «розробити…», «обґрунтувати…» тощо; об’єкт дослідження – це ті процеси чи явища, що будуть досліджені у рефераті; предмет дослідження міститься в межах об’єкту, це його конкретизація; методи дослідження – ті методи, що використовувались при написанні реферату (як їх правильно вибрати, використати та описати – див. статтю).   2.2. Основна частина Основна частина реферату є головною, адже в ній розкривається вся сутність дослідження. Зазвичай основна частина складається з наступних розділів: теоретична частина (теоретичні основи тих явищ, які досліджуються в рефераті). Зазвичай в ній розкривається сутність певних явищ, їх зміст, особливості формування та розвитку. Також наводиться огляд наукових джерел за темою дослідження, наводиться методика дослідження (за необхідності); аналітична (практична) частина – це проведення поглибленого аналізу досліджуваного явища та процесу, виявлення динаміки та тенденцій зміни певних показників чи процесів, розглядаються основні проблеми; рекомендаційна частина – це пропозиції щодо усунення проблем, виявлених у попередньому розділі реферату, які мають бути обґрунтовані. За вимогами ЗВО чи наукового керівника кількість розділів може бути змінена. Також рекомендуємо проводити дослідження за останні 5-10 років (у разі використання аналітичних чи статистичних даних), оскільки аналіз за останні 3 роки не дасть повної картини зміни явищ, які досліджуються (наприклад, обсяги ЗЕД України за 2019-2021 рр. змінювались під впливом пандемії, а у 2022 р. – воєнних дій, і оскільки ці фактори є форс-мажорними, варто дослідити більш широкий проміжок часу для виявлення основних тенденцій та змін). Не забувайте про унікальність реферату – її рівень не повинен бути меншим за 80%. Також використовуйте актуальний, достовірний та цікавий матеріал, щоб продемонструвати високу якість підготовки та написання першого наукового дослідження майбутнього кандидата наук.   2.3. Заключна частина Висновки – це коротке викладення результатів проведеного дослідження. Майбутній кандидат наук (доктор філософії або PhD) повинен пам’ятати, що висновки – це дуже важлива складова наукової роботи, тому їх наповнення повинне максимально продемонструвати усі здобутки майбутнього аспіранта та довести, що завдання дослідження виконані повністю. Текст висновків не повинен копіювати текст реферату, а їх структура повинна відповідати завданням дослідження, наведеним у вступі. Для цього рекомендуємо текст висновків розбивати на абзаци, кожен з яких відповідає конкретному завданню дослідження. Список використаних джерел повинен містити ті джерела, які були використані під час написання реферату аспіранта та на які є відповідні посилання у тексті роботи. Зазвичай він може складатись наступним чином: назви джерел розташовуються в алфавітному порядку; список складається по факту згадування джерел в тексті. Підбір наукової літератури – трудомісткий процес, адже дані, які будуть використані при написанні реферату, повинні бути актуальними. Опрацювати дуже велику кількість джерел неможливо, тому варто зосередитись на тих джерелах, що є фундаментальними, ґрунтовними для написання реферату. Рекомендуємо використовувати літературу за останні 3-5 років, проте можливе використання джерел, виданих пізніше, якщо інформація є актуальною або використовується для порівняння визначень певних наукових категорій різними авторами. Також рекомендуємо використовувати іноземні літературні джерела – це продемонструє високий рівень опрацювання джерел та підготовки реферату. Не варто використовувати джерела, які перевидавались, – краще скористайтесь останньою версією (це стосується навчальних посібників, підручників, монографій одного автора чи групи авторів, які було перевидано та доповнено). Не використовуйте Інтернет-джерела, які подають неперевірену інформацію, а при використанні аналітичних даних зверніться до офіційних сайтів відповідних структур, які її подають (Держстат, Євростат, Світовий банк тощо). При опрацюванні літературних джерел скористайтесь принципом «картотеки» – на чернетці списку джерел навпроти кожного коротко вкажіть, яка саме інформація є корисною. Це допоможе вибрати саме ті джерела, які потрібні для написання роботи. В процесі роботи над рефератом після кожного запозиченого тексту зазначайте назву джерела, звідки його було взято, щоб правильно пронумерувати посилання. Також можна використати кінцеві зноски, які після складання остаточного списку джерел потрібно буде замінити на номер джерела. Додатки – це текстовий, графічний чи табличний матеріал, який за обсягом є занадто великим для його розміщення в тексті реферату або з має другорядне значення для його розміщення в основному тексті (наприклад, це може бути бухгалтерська звітність підприємства, яке аналізується, або статистичні дані Держстату для розрахунку динаміки та тенденцій ЗЕД України за певний період). Також пам’ятайте, що успішний захист реферату – це умова вступу до аспірантури, тому варто бути готовим на захисті відповісти на усі питання, що стосуються теми дослідження. Рекомендуємо на окремому аркуші написати коротенькі тези за кожним розділом дослідження та виокремити найголовніше, найцікавіше та найбільш актуальне. Основну увагу звертайте на висновки та пропозиції, які повинні бути обґрунтованими. Не варто перераховувати аналітичні дані, наведені у 2 розділі, як вони змінювались, – розповідайте про явища та процеси, що досліджувались, а також про зроблений висновок та причини відхилень. Варто бути готовим до питань не лише до тексту, але й до списку джерел, додатків, обраної для дослідження теми – членів комісії можуть цікавити різні аспекти Вашої наукової роботи. Тому самі для себе дайте відповіді на усі можливі питання щодо кожного структурного елементу реферату, щоб на захисті чітко та швидко відповісти на них.

РефератВступ
Рецензия на дипломную работу - рисунок
Рецензія на дипломну роботу: що це і як правильно писати?

1. Що таке рецензія на дипломну роботу та для чого вона потрібна? Закінчення написання дипломної роботи – це, звичайно, приємний момент, проте пам’ятайте, що для її захисту необхідний певний перелік матеріалів та документів, серед яких значні складнощі у студентів викликає написання таких супровідних документів, як відгук наукового керівника на дипломну роботу та рецензія на дипломну роботу. Зупинимось детальніше на особливостях написання останньої. Рецензія на дипломну роботу – це стисла характеристика дослідження, яку надають рецензенти, їх відгук на дипломну роботу. Як відомо, їх повинні писати самі рецензенти, проте зазвичай це роблять студенти. Тому ми розробили для вас основні рекомендації, як її написати грамотно та швидко, врахувавши всі вимоги.  Основні вимоги до написання рецензії зазвичай викладаються у методичних вказівках ЗВО (в кінці методичних вказівок розміщується пункт «Рецензія на дипломну роботу зразок»), проте для спрощення роботи перерахуємо їх нижче: обсяг – 1 сторінка (це бажаний обсяг, який може бути збільшено максимально до 2 сторінок); шрифт – Times New Roman, розмір – 12, інтервал – 1;  стиль написання – науковий. Далі розглянемо вимоги до структури рецензії.   2. Структура рецензії Важливо: Рецензія на дипломну роботу має складатися із обов’язкових структурних блоків, розташованих у відповідній послідовності До структури рецензії віднесемо наступні елементи: Заголовок Назва документу, дані про студента та назва дипломної роботи Вступна частина Обґрунтування актуальності теми дослідження Обґрунтування наукової новизни Обґрунтування практичної значущості Основна частина Коротка характеристика наповнення розділів диплому Оцінка виконання завдань дослідження Оцінка значущості та обґрунтованості наведених пропозицій Заключна частина Дані про рецензента Дата підписання рецензії Дослідимо особливості кожного елементу рецензії докладніше.   2.1. Заголовок Заголовок рецензії повинен містити наступну інформацію: назва документу (рецензія на дипломну роботу); рівень вищої освіти; спеціальність, освітня програма, група; ПІБ студента; тема дипломної роботи.   Приклад: РЕЦЕНЗІЯ на кваліфікаційну магістерську роботу  студента(ки) другого (магістерського) рівня вищої освіти  спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування»  освітньої програми «Публічне управління та адміністрування» групи ДУ20-412 Іванова Івана Івановича  на тему «Децентралізація в України: результати, проблеми та перспективи» Далі приступаємо до написання вступної частини.   2.2. Вступна частина Вона містить обґрунтування актуальності і наукової новизни теми дипломної роботи: чому ця тема є актуальною на даний момент часу? чому ця тема є актуальною для України? в чому полягає наукова новизна дослідження, в чому її практична цінність?   2.3. Основна частина Вона складається з наступних елементів: Коротка характеристика виконання основних розділів дипломної роботи. В цій частині рецензії необхідно розглянути кожен розділ дипломної роботи, навести його назву та перерахувати ті питання, які було розкрито в межах цього розділу. Приклад:       У 1 розділі дослідження «Передумови та етапи реформи децентралізації в Україні» студент дав характеристику самої реформи, охарактеризував її передумови та обґрунтував її значення для України. Також було наведено нормативну-правову базу, яка регулює процеси децентралізації в Україні, виокремлено основні проблеми та недоліки, які потребують подальшого удосконалення, та зроблено відповідні висновки.       У 2 розділі дослідження «…» ….       У 3 розділі дослідження «…» … Тобто по аналогії розписуємо кожний розділ та його наповнення.    Оцінка виконаної роботи (виконання завдань дипломної роботи). Це короткий відгук на дипломну роботу, і в цій частині рецензії необхідно виокремити недоліки дослідження та підкреслити досягнення студента при підготовці та написанні дипломної роботи. Не потрібно наводити значний перелік недоліків – перерахуйте декілька та опишіть їх. Приклад: Недоліки, виокремлені у дослідження, наступні: недостатньо графічного матеріалу щодо результатів проведення реформи децентралізації; декілька таблиць занадто великі для основного тексту дипломної роботи. Після зауважень студент виправив ці недоліки, додавши достатню кількість актуального графічного матеріалу, а великі таблиці переніс у Додатки. Цікавим є дослідження ефективності кожного з етапів реформи децентралізації, їх порівняння станом на початок 2022 р., а також виокремлення недоліків кожного етапу та аналіз їх відсутності чи наявності на дату написання дослідження.    Оцінка пропозицій студента, які він розробив та обґрунтував, та їх практичної значущості. В цій частині рецензії варто коротко описати наукову та практичну значущість дослідження, рівень обґрунтованості пропозицій та сферу застосування на практиці. Приклад: Дипломна робота має наукову новизну, що полягає у систематизації етапів реформи децентралізації, виокремленні мети та завдань кожного етапу, а також відповідної законодавчої бази. Практична значущість дослідження полягає у виокремленні як загальної ефективності реформи децентралізації, так і кожного з її етапів, а також у розробленні напрямів наявних проблем. Розроблено пропозиції щодо удосконалення законодавчої бази реформи децентралізації, які можуть бути використані органами державної влади для оптимізації нормативно-правових актів та механізмів реформи. Цей елемент рецензії необхідно скласти таким чином, щоб продемонструвати результати роботи студента. В цій частині рецензії також потрібно надати висновки виконаного дослідження – загальну оцінку дипломної роботи, її відповідність методичним вимогам, рівень виконання дослідження та рекомендації щодо допущення до захисту. Приклад: Дипломна робота виконана на високому рівні із врахуванням усіх методичних вимог, в достатньому обсязі та містить необхідну кількість графічного та табличного матеріалу. Усі поставлені завдання дослідження виконано. Дипломна робота заслуговує на оцінку «ххх», а студент Іванов І.І. – на присвоєння кваліфікації магістра за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування».   2.4. Заключна частина В ній наводиться інформація щодо ПІБ рецензента, місця його роботи та посади, вказується дата написання рецензії. Ця частина також містить підпис рецензента. Приклад: Рецензент:   к.юрид.н., доц. кафедри державної служби ДРІДУ НАДУ       __________________  Петров П.П.   «___»________________ 202_ р. Загалом наповнення кожного структурного елементу рецензії має відповідати наступним вимогам (можливі незначні відхилення): Бажаємо високих оцінок на захисті!   

Дипломна
Как написать мотивационное письмо - рисунок
Як написати мотиваційний лист для вступу у ЗВО?

Мотиваційний лист є документом, який складають та подають вступники до закладу вищої освіти (ЗВО), який містить перелік причин та аргументів того, що вступник є найкращим кандидатом на зарахування за відповідною спеціальністю та програмою. Говорячи простими словами, мотиваційний лист для вступу до ЗВО – це презентація абітурієнта та його найкращих сторін перед членами приймальної комісії.

Вступ
Методи дослідження дипломної роботи
Методи дослідження при написанні дипломної роботи

1. Методи дослідження: для чого вони потрібні? Перед тим, як почати збір інформації та формування списку літератури, її обробку та написання дипломної роботи, студент визначає мету написання цієї роботи, адже будь-який процес передбачає досягнення конкретного результату. Погодьтесь, що будь-яка дія без визначеної мети – це просто набір хаотичних рухів, що не принесуть практично ніякого результату. Отже, спочатку визначаємо мету дослідження. Наприклад, при написанні дипломної роботи на тему «Тенденції розвитку фондового ринку України» нам необхідно визначити предмет та об’єкт дослідження, сформувати теоретичну базу дослідження, щоб виокремити основні напрями практичних досліджень, далі – визначити особливості розвитку фондового ринку (проаналізувати конкретні показники, визначити тенденції) та навести можливі сценарії такого розвитку. Саме побудова цих сценаріїв і шляхів для їх досягнення – це мета усієї роботи, тобто результат, який буде отримано, і, власне, лежить в основі процесу написання роботи. У процесі написання роботи ми проводимо відповідні дослідження, яких потребує наукова робота: теоретичної бази з проблематики (пишемо теоретичну частину – 1 розділ дипломної роботи, матеріал якого буде використаний для проведення аналізу у 2 розділі); аналітичної бази (наявних показників динаміки та стану об’єкта дослідження, необхідних для конструктивного аналізу); з урахуванням отриманих результатів наводимо напрями вирішення наявної проблеми. Отже, аби досягти поставленої мети, ми повинні використати відповідні методи дослідження дипломної роботи. Загальновідома думка наступна: метод дослідження – це інструмент для досягнення поставленої мети, і хоча існують різні теорії наукових досліджень, ми сформуємо узагальнені рекомендації для студентів ЗВО. 2. Які існують методи дослідження дипломної роботи? Філософський підхід дає змогу виокремити наступні групи методів дослідження:   Групи методів Особливості Загальні Використовуються при написанні дипломних робіт з усіх дисциплін та усіх розділів дипломної роботи Загальнонаукові Використовуються в процесі написання дипломної роботи з усіх наукових дисциплін Приватні Використовуються, коли ми пишемо роботи з однієї спеціальності (науки) Специфічні Використовуються для окремої науки чи спеціальності Кожна група методів досліджень оперує їх відповідними видами, проте для полегшення вибору пропонуємо усі методи, що використовуються при написанні дипломної роботи, поєднати у наступні групи: Методи дослідження дипломної роботи Теоретичні методи Теоретичний розділ дипломної роботи: – пізнання; – аналогія; – абстрагування; – індукція; – дедукція; – пояснення; – гіпотези; – класифікація тощо Емпіричні методи Аналітичний розділ дипломної роботи: – спостереження; – моделювання; – експеримент; – вимірювання, розрахунок; – аналіз, порівняння; – опис; – опитування тощо Це найбільш загальний перелік видів наукових методів, що використовуються при написанні дипломної роботи. Дивлячись на таке розмаїття наукових методів, Ви можете розгубитись. Насправді тут немає нічого складного, адже ми підготували для Вас узагальнений перелік рекомендації, які полегшать процес вибору та опису цих методів. Отже, йдемо далі. 3. Як вірно обрати методи досліджень для досягнення мети дипломної роботи? 3.1. Пишемо теоретичну частину дипломної роботи Сучасна наука використовує безліч методів досліджень, проте для студентів у процесі виконання дипломної роботи автор може використати найбільш використовувані методи: аналогія – дозволяє встановити відношення еквівалентності (відповідності, схожості) між двома системами, що розглядаються, за деякими ознаками; абстрагування – має властивість надати науковцю можливість переходити від конкретних предметів (елементів) до загальних понять і законів розвитку; індукція – метод переходу від знання окремих фактів до знання загального (аналіз фактів); дедукція – метод переходу від знання загальних закономірностей до окремого його прояву (аналіз певного поняття); пояснення – характеризує явище (розкриває його сутність), економічної категорії, процесу тощо; класифікація – сукупність правил створення системи класифікаційних угруповань і їх взаємозв’язків (наприклад, правило групування за географічною ознакою, економічною динамікою тощо). 3.2. Дослідницька (аналітична) частина дипломної роботи Можемо використати наступні методи: спостереження – це активне (систематичне, цілеспрямоване, планомірне) та навмисне сприйняття об’єкта, який був вивчений та в ході якого здобувається знання про зовнішні сторони, властивості й відносини досліджуваного об’єкта; моделювання – процес створення моделей, схем, знакових або реальних аналогів, що відображають істотні властивості більш складних об’єктів (прототипів); експеримент – дослідницька діяльність, метою якої є вивчення причинно-наслідкових зв’язків; вимірювання, розрахунок – проведення необхідних вимірювань показників, розрахунків їх величини, динаміки, структури тощо; аналіз – ґрунтовне дослідження певного явища шляхом його розчленування на окремі складові; опис – викладення результатів проведеного дослідження та обґрунтування причин виявлених тенденцій та динаміки; опитування (метод збору соціальної інформації про об’єкт в ході безпосереднього (інтерв’ю) або опосередкованого (анкетування) опитування). 3.3. Рекомендаційна частина дипломної роботи Слід використовувати наступні методи: припущення (складання сценаріїв розвитку того чи іншого явища із врахуванням тенденцій, виявлених у аналітичному розділі); прогнозування (складання прогнозів з урахуванням раніше проведеного аналізу та виявлених тенденцій розвитку певного явища); Тепер Ви знаєте, як вірно описати у вступі ті наукові методи, які були використані при написанні дипломної роботи. І пам’ятайте – грамотний текст вступу – це Ваша перша перевага на захисті. Тож бажаємо успіхів у написанні та захисті дипломних робіт.

Дипломна
Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+
від 660