0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 08:30 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Вступ: всі статті

Заочная форма обучения: преимущества и недостатки - картинка
Заочна форма навчання: переваги та недоліки

1. Вступне слово Заочна форма навчання – це один із варіантів здобуття вищої освіти, що відрізняється від традиційної очної. Цей спосіб навчання вже давно займає своє почесне місце в системі освіти, маючи свої плюси та мінуси. У цій інструкції ми розглянемо основні аспекти заочного навчання, виокремимо його переваги та недоліки, а також надамо корисні поради для тих, хто збирається вступати на заочне відділення.     2. Що таке заочна форма навчання? Заочне навчання – це підхід до освіти, при якому студенти вивчають навчальний матеріал, не знаходячись фізично на території навчального закладу. В цій формі навчання основний акцент робиться на самостійному вивченні студентами навчальних матеріалів з використанням різних електронних ресурсів, підручників, відеолекцій, завдань та інших джерел. Головна відмінність заочної форми від очної полягає в тому, що студенти можуть навчатися з будь-якого місця, використовуючи Інтернет та інші технології. Навчання на заочній формі зазвичай передбачає гнучкий графік, коли студенти можуть вивчати матеріали в зручний для них час. Вони можуть надсилати свої завдання та тестові роботи через електронну пошту чи платформи для дистанційного навчання. Ефективність такого навчання великою мірою визначають самодисципліна та організованість студента, оскільки він повинен забезпечити своєчасне вивчення матеріалів і виконання завдань без прямого нагляду викладача. Заочна форма навчання дозволяє людям, які мають зайнятий графік чи живуть далеко від навчального закладу, отримувати освіту та розвивати свої навички без необхідності постійно перебувати на лекціях та заняттях університету.     3. Відмінності заочного навчання від очного Очна та заочна форма навчання є двома основними формами отримання освіти, кожна з яких має свої унікальні характеристики та переваги. Нижче наведено порівняльний огляд цих двох підходів:   АСПЕКТ НАВЧАННЯ ОЧНА ФОРМА ЗАОЧНА ФОРМА ФІЗИЧНА ПРИСУТНІСТЬ   Вимагає повної присутності на заняттях та лекціях.     Забезпечує гнучкий графік, фізична присутність обмежується екзаменами. ВЗАЄМОДІЯ З ВИКЛАДАЧЕМ   Пряма взаємодія, можливість запитань та дискусій під час занять.     Обмежена можливістю спілкування через електронні засоби зв’язку, затримка у відповідях. ВЗАЄМОДІЯ З ОДНОГРУПНИКАМИ   Змога спілкування та колективної роботи під час занять.     Обмежена, можливість спілкування в основному через форуми та чати.   ГНУЧКІСТЬ ГРАФІКА Графік занять заздалегідь визначений, потребує дотримання. Гнучкий графік, студент може вивчати матеріали у власний час. ДОСТУП ДО МАТЕРІАЛІВ   Зазвичай надаються нотатки, презентації та матеріали в реальному часі. Можливість вивчати матеріали самостійно через онлайн-ресурси та записи лекцій. СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ   Забезпечує можливість знайомства та взаємодії з різними студентами.   Обмежена, менше можливостей для створення соціальних зв’язків. ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ Вимагає більшого часу та зусиль на дорогу до університету.     Можливість навчання з будь-якої точки світу.   ВАРТІСТЬ НАВЧАННЯ   Зазвичай вища, плюс додаткові витрати на транспорт та житло (якщо навчальний заклад не в вашому місті). Зазвичай дешевше, плюс відсутні витрати на транспорт та деякі матеріали.   СТРУКТУРА ОЦІНЮВАННЯ   Оцінювання може базуватися на письмових роботах, тестах та практичних вправах. Зазвичай важить більше на письмові роботи та довідки, менше на практичні завдання !     Отже, обидва підходи мають свої плюси та мінуси, і вибір між очним та заочним навчанням визначають особисті потреби, ресурси та цілі студента. Очне навчання сприяє взаємодії та негайному зворотному зв’язку, тоді як заочне навчання надає гнучкість та самостійність.     4. Переваги навчання на заочній формі Однією з найвагоміших переваг заочної форми навчання є гнучкий графік. Студенти можуть поєднувати навчання з роботою, сімейними обов’язками або особистими інтересами. Це дає можливість вдосконалити та розширити свої навички, не обмежуючи себе лише навчанням. Крім того, заочне навчання відкриває доступ до освіти для тих, хто має обмежені можливості для перебування на повному робочому навантаженні.     5. Мінуси вступу на заочне відділення Незважаючи на переваги, заочна форма навчання також має свої недоліки. Одним з основних обмежень є відсутність безпосереднього спілкування з викладачами та одногрупниками, що може вплинути на якість засвоєння матеріалу. Також самостійна структура навчання вимагає високого рівня самодисципліни та організованості студентів. Окрім цього, відсутність практичних навичок та досвіду роботи в команді може стати перешкодою при здобутті робочого місця після закінчення навчання. Отже, заочна форма навчання – це зручний спосіб здобуття вищої освіти, який має свої переваги та недоліки. Вирішуючи, чи підходить вам цей варіант, оберіть збалансований підхід, враховуючи ваші особисті потреби та цілі.

Вступ
Реферат для аспірантури - малюнок
Як написати реферат для вступу в аспірантуру?

1. Що таке реферат аспіранта та яким він має бути? Після отримання вищої освіти частина випускників вступають до аспірантури, щоб продовжити наукову діяльність. Аспірантура посилює фахову підготовку й забезпечує підготовку науково-педагогічних та наукових кадрів. Вступ на аспірантуру, окрім подачі пакету документів, передбачає те, що майбутній кандидат наук повинен скласти фаховий іспит (або декілька, якщо спеціальність інша, аніж диплом про вищу освіту), подати список опублікованих наукових праць (це буде значною перевагою для майбутнього аспіранта). Також необхідно написати реферат з фахової спеціальності, який буде відповідати наступним загальним вимогам: тема повинна бути актуальною; обов’язкова наявність наукової та практичної новизни; тема повинна бути пов’язаною із тою темою, на яку в майбутньому буде написана дисертація; обсяг – 25-30 друкованих аркушів формату А4 (цей обсяг може бути збільшено згідно методичних вказівок ЗВО); чітке та логічне викладення матеріалу; науковий стиль. Рекомендуємо тему реферату обрати таким чином, щоб вона пересікалась із темою майбутньої дисертації. Таким чином майбутній аспірант вже почне підготовку джерельної бази та збір аналітики для наступної роботи. Реферат для вступу на аспірантуру (наукова доповідь) складається з відповідних основних структурних елементів, які ми розглянемо далі.   2. Структура реферату Реферат аспіранта складається з наступних елементів: Титульний аркуш Містить назву ЗВО, кафедри, тему реферату, шифр та назву спеціальності, дані про майбутнього аспіранта, наукового керівника Зміст Перелік структурних елементів реферату Перелік умовних позначень та скорочень За необхідності (якщо вони використані у рефераті) Вступ Вказується актуальність теми та обґрунтовується, стислий огляд наукової літератури за темою дослідження, мета реферату, основні завдання, об’єкт та предмет, методи дослідження Основна частина Викладення тексту реферату, графічний та табличний матеріал Висновки Загальний підсумок реферату, результати проведеної роботи Список використаних джерел В порядку згадування у тексті чи в алфавітному порядку Додатки За необхідності (включаються великі таблиці та рисунки, допоміжний матеріал) Титульний аркуш має бути оформлено згідно встановленого зразка, який наведено у методичних рекомендаціях. Зміст рекомендуємо складати автоматичний – так простіше змінювати назву структурних підрозділів та нумерацію (при необхідності). Перелік умовних позначень та скорочень складається у разі їх використання в тексті роботи (в алфавітному порядку), наприклад: 2.1. Вступ Написання реферату аспіранта передбачає формування вступної частини, яку вступник до аспірантури повинен викласти в наступному порядку: актуальність теми реферату – обґрунтування, чому ця тема обрана для дослідження, чим важливе таке дослідження для науки та практики, чому процес, який досліджується, надзвичайно актуальний; стислий огляд наукової літератури за темою дослідження (за необхідності) з короткою характеристикою ступеня дослідження теми та обґрунтування важливості подальших наукових розробок; мета реферату – результат виконання дослідження, який буде отримано в кінці роботи; завдання подаються у формі переліку: «вивчити…», «проаналізувати…», «розробити…», «обґрунтувати…» тощо; об’єкт дослідження – це ті процеси чи явища, що будуть досліджені у рефераті; предмет дослідження міститься в межах об’єкту, це його конкретизація; методи дослідження – ті методи, що використовувались при написанні реферату (як їх правильно вибрати, використати та описати – див. статтю).   2.2. Основна частина Основна частина реферату є головною, адже в ній розкривається вся сутність дослідження. Зазвичай основна частина складається з наступних розділів: теоретична частина (теоретичні основи тих явищ, які досліджуються в рефераті). Зазвичай в ній розкривається сутність певних явищ, їх зміст, особливості формування та розвитку. Також наводиться огляд наукових джерел за темою дослідження, наводиться методика дослідження (за необхідності); аналітична (практична) частина – це проведення поглибленого аналізу досліджуваного явища та процесу, виявлення динаміки та тенденцій зміни певних показників чи процесів, розглядаються основні проблеми; рекомендаційна частина – це пропозиції щодо усунення проблем, виявлених у попередньому розділі реферату, які мають бути обґрунтовані. За вимогами ЗВО чи наукового керівника кількість розділів може бути змінена. Також рекомендуємо проводити дослідження за останні 5-10 років (у разі використання аналітичних чи статистичних даних), оскільки аналіз за останні 3 роки не дасть повної картини зміни явищ, які досліджуються (наприклад, обсяги ЗЕД України за 2019-2021 рр. змінювались під впливом пандемії, а у 2022 р. – воєнних дій, і оскільки ці фактори є форс-мажорними, варто дослідити більш широкий проміжок часу для виявлення основних тенденцій та змін). Не забувайте про унікальність реферату – її рівень не повинен бути меншим за 80%. Також використовуйте актуальний, достовірний та цікавий матеріал, щоб продемонструвати високу якість підготовки та написання першого наукового дослідження майбутнього кандидата наук.   2.3. Заключна частина Висновки – це коротке викладення результатів проведеного дослідження. Майбутній кандидат наук (доктор філософії або PhD) повинен пам’ятати, що висновки – це дуже важлива складова наукової роботи, тому їх наповнення повинне максимально продемонструвати усі здобутки майбутнього аспіранта та довести, що завдання дослідження виконані повністю. Текст висновків не повинен копіювати текст реферату, а їх структура повинна відповідати завданням дослідження, наведеним у вступі. Для цього рекомендуємо текст висновків розбивати на абзаци, кожен з яких відповідає конкретному завданню дослідження. Список використаних джерел повинен містити ті джерела, які були використані під час написання реферату аспіранта та на які є відповідні посилання у тексті роботи. Зазвичай він може складатись наступним чином: назви джерел розташовуються в алфавітному порядку; список складається по факту згадування джерел в тексті. Підбір наукової літератури – трудомісткий процес, адже дані, які будуть використані при написанні реферату, повинні бути актуальними. Опрацювати дуже велику кількість джерел неможливо, тому варто зосередитись на тих джерелах, що є фундаментальними, ґрунтовними для написання реферату. Рекомендуємо використовувати літературу за останні 3-5 років, проте можливе використання джерел, виданих пізніше, якщо інформація є актуальною або використовується для порівняння визначень певних наукових категорій різними авторами. Також рекомендуємо використовувати іноземні літературні джерела – це продемонструє високий рівень опрацювання джерел та підготовки реферату. Не варто використовувати джерела, які перевидавались, – краще скористайтесь останньою версією (це стосується навчальних посібників, підручників, монографій одного автора чи групи авторів, які було перевидано та доповнено). Не використовуйте Інтернет-джерела, які подають неперевірену інформацію, а при використанні аналітичних даних зверніться до офіційних сайтів відповідних структур, які її подають (Держстат, Євростат, Світовий банк тощо). При опрацюванні літературних джерел скористайтесь принципом «картотеки» – на чернетці списку джерел навпроти кожного коротко вкажіть, яка саме інформація є корисною. Це допоможе вибрати саме ті джерела, які потрібні для написання роботи. В процесі роботи над рефератом після кожного запозиченого тексту зазначайте назву джерела, звідки його було взято, щоб правильно пронумерувати посилання. Також можна використати кінцеві зноски, які після складання остаточного списку джерел потрібно буде замінити на номер джерела. Додатки – це текстовий, графічний чи табличний матеріал, який за обсягом є занадто великим для його розміщення в тексті реферату або з має другорядне значення для його розміщення в основному тексті (наприклад, це може бути бухгалтерська звітність підприємства, яке аналізується, або статистичні дані Держстату для розрахунку динаміки та тенденцій ЗЕД України за певний період). Також пам’ятайте, що успішний захист реферату – це умова вступу до аспірантури, тому варто бути готовим на захисті відповісти на усі питання, що стосуються теми дослідження. Рекомендуємо на окремому аркуші написати коротенькі тези за кожним розділом дослідження та виокремити найголовніше, найцікавіше та найбільш актуальне. Основну увагу звертайте на висновки та пропозиції, які повинні бути обґрунтованими. Не варто перераховувати аналітичні дані, наведені у 2 розділі, як вони змінювались, – розповідайте про явища та процеси, що досліджувались, а також про зроблений висновок та причини відхилень. Варто бути готовим до питань не лише до тексту, але й до списку джерел, додатків, обраної для дослідження теми – членів комісії можуть цікавити різні аспекти Вашої наукової роботи. Тому самі для себе дайте відповіді на усі можливі питання щодо кожного структурного елементу реферату, щоб на захисті чітко та швидко відповісти на них.

РефератВступ
Как написать мотивационное письмо - рисунок
Як написати мотиваційний лист для вступу у ЗВО?

Мотиваційний лист є документом, який складають та подають вступники до закладу вищої освіти (ЗВО), який містить перелік причин та аргументів того, що вступник є найкращим кандидатом на зарахування за відповідною спеціальністю та програмою. Говорячи простими словами, мотиваційний лист для вступу до ЗВО – це презентація абітурієнта та його найкращих сторін перед членами приймальної комісії.

Вступ
Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+
від 660