Курсова список використаних джерел

Ідея написати цей матеріал виникла після опрацювання великої кількості «МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ» з різноманітних дисциплін різних ВНЗ.  Курсові роботи є важливою частиною навчання, проте іноді ви не знаєте, як і з чого почати. Щоб не відчувати себе непідготовленим, ми підсумували найважливіші аспекти та критерії щодо курсової роботи, процесу її написання та наукової роботи загалом. Ви повинні:  1) обрати та чітко сформулювати тему. Скласти план;  2) зібрати матеріал та логічно його систематизувати;  3) написати зрозумілий текст із дотриманням загальноприйнятих правил та стандартів оформлення. Ви також зможете дізнатися: ֍ як уникнути плагіату, ֍ як правильно будувати відносини з науковим керівником, ֍ як підготуватися до захисту курсової роботи ֍ та багато іншого (про що найчастіше, на жаль, не прийнято писати). Отже,  алгоритм написання курсової роботи наступний: 1. Вибір теми Головне при виборі теми – ваш інтерес до неї. Потрібно спробувати зрозуміти, на які питання хотілося б отримати відповіді — можливо, це стане темою вашої курсової роботи.  До того ж, тема  має бути актуальною. Насправді актуальність – це основна причина, через яку ви вирішуєте взяти на дослідження певну тему. Тобто, береться важлива проблема, яка потребує вирішення або порушує питання, які ще не закриті. Саме ця невирішеність заданої проблеми або її недостатнє висвітлення у наукових джерелах визначає актуальність. Наприклад, банальну тему «Ефективність управління продуктивністю і якістю праці» (курс «управління персоналом та економіка праці»), яку пропонують в кожному економічному  ВНЗ, можна  розглянути  через HR – критерії та показники і сформулювати як «HR-аналітика управління продуктивністю і якістю праці на підприємстві». Ця тема буде не тільки цікавою для дослідження, але й актуальною 2. Складання плану На цьому пункті докладно зупинятися не  будемо, оскільки кожен ВНЗ пропонує визначену структуру роботи. Пам’ятайте, що:  поділ на розділи має бути логічним, не потрібно надто сильно дробити текст на підрозділи (оптимально 2-3 пункти); у плані краще відразу вказати кількість сторінок, яку ви хочете відвести під кожну частину роботи. Вступ та висновок повинні бути приблизно однаковими за обсягом, теоретичний  та рекомендаційний розділи – по 30%, практичний – 40% загального обсягу  роботи. за планом майбутньої роботи має бути зрозуміло, що заявлена ​​тема розкривається повністю і студент не відходить від неї. 3. Пошук та опрацювання матеріалу Цей етап роботи є найбільш відповідальним. Якщо ви маєте лише незначне уявлення про обрану тему, спочатку зверніться до керівника за порадою щодо джерел інформації, потім ознайомтеся зі списком обов’язкової та додаткової літератури, запропонованої викладачем навчальної дисципліни, за якою ви маєте намір писати роботу. На кафедрах є програми всіх навчальних дисциплін із зазначенням відповідної літератури. Попросіть керівника вказати вам найважливіші джерела. Але, як правило, це – підручники, навчальні посібники. Вам же потрібно знайти найновіші публікації (статті) по обраній темі самостійно і можна порадити почати свій пошук з Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського (http://nbuv.gov.ua/), в якій зібрана вся Наукова періодика України. Окрім того, після кожної статті по тому чи іншому питанню завжди наводиться список використаної автором літератури, яким ви також можете скористатися, поповнюючи власні знання. Також ви можете звернутися до бібліотечного каталогу, якщо вам відомі прізвища авторів робіт, що цікавлять вас.  Перелік найбільш популярних та корисних бібліотек наведено в табл.  Бібліотека Веб-сайт Національні бібліотеки України та бібліотеки загальнодержавного значення 1.Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського http://www.nbuv.gov.ua/ 2. Національна парламентська бібліотека України http://www.nplu.kiev.ua/ 3. Державна науково-технічна бібліотека України http://gntb.gov.ua/ua/ 4. Одеська національна ордена Дружби народів наукова бібліотека ім. М. Горького http://www.odnb.odessa.ua 5. Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка http://korolenko.kharkov.com/ Закордонні бібліотеки Бібліотека  Університету Аделаїди (роботи з філософії, історії, економіки та інших тематик) https://www.adelaide.edu.au/library/ Internet Archive (найбільша англомовна база безкоштовних цифрових книг) https://archive.org/ Бібліотека Пенсильванського університету (від історії та економіки до юриспруденції та медицини) http://onlinebooks.library.upenn.edu/ ERIC – інформаційний центр навчальних ресурсів (The Education Resources Information Center, ERIC) – матеріали, пов’язані із навчанням https://eric.ed.gov/ Пам’ятайте, що:  підбираючи літературу, яку будете використовувати в роботі, ви вже маєте володіти базовими знаннями і термінологією теми. Механічно компонуючи «шматки» з різних джерел, ви можете не помітити, що їх автори використовують різну термінологію та різні підходи, і вас  обов’язково спитають, чому на одній сторінці ви пишете, наприклад, про граничні, а в іншому – про маржинальні витрати (хоча це одне й те саме); намагайтеся конспектувати, перефразовуючи. Прочитавши сторінку тексту, спробуйте зміст викласти «своїми словами», потім наступну. Саме це допоможе вам отримати якісний проект, що задовольняє всім вимогам. Середній відсоток унікальності тексту курсової роботи буде коливатися від 65% до 85% (залежно від кількості повнотекстових цитат);  по кожному підрозділу випишіть цитати, які на вашу думку, є основними. Обов’язково вказуйте сторінку джерела, якщо  ви потім включите у текст роботи як цитату. Це дозволить вам згодом уникнути помилок при цитування. А також при перевірці плагіату. 4. Написання тексту Що стосується тексту курсової роботи, то тут корисно врахувати загальні рекомендації:  уникайте занадто довгих речень з великою кількістю ком. Вони незручні – у процесі читання абзацу довжиною в сторінку дуже легко втратити логіку викладення матеріалу. Робіть абзаци максимально короткими, але в них має бути більше одного речення; не ігноруйте загальноприйняті правила наукової етики. Зокрема, небажано вживати займенник «я». Рекомендується говорити «ми». Але найкраще використовувати безособові висловлювання на кшталт «можна зробити висновок», «в даному випадку слід сказати», «не можна погодитися з думкою» тощо. 5. Внесення необхідних доповнень та змін Процедура внесення доповнень та змін є суб’єктивною і повністю пов’язана з проблемою спілкування з науковим керівником. Щоб зустріч із науковим керівником принесли максимальну користь, до неї потрібно підготуватися. Ви повинні продумати, на які конкретні питання хотіли б отримати відповідь і якої допомоги потребуєте. Якщо ви цього не зробите, це буде просто втрачений час. Оформлення тексту має відповідати вимогам Методичних рекомендацій. При цьому, вони пропонують трактувати маркетинг як цілісну концепцію розвитку підприємства, філософію його існування, яка здійснюється таким чином, щоб система управління підприємством базувалася на принципах маркетингу, а процес управління реалізувався як маркетингове управління. Наостанок поговоримо про наукового керівника – ключового «гравця» у нашій історії, оскільки саме від нього залежить, наскільки просто ви писатимете курсову роботу і яку оцінку ви отримаєте. Не зважаючи на те, що роль наукового керівника – бути наставником, часто він може перетворитися на головну перешкоду на шляху до захисту, повертаючи роботу «на доопрацювання». Причин безліч і вони залежать від керівника, його бачення теми, його креативності, пасивності, чи активності,  організованості та зайнятості. Тому дамо відповіді на деякі питання та надамо поради, як з найменшими «втратами», зокрема часу, доопрацювати курсову роботи, або ж взагалі уникнути доопрацювань.