Тетяна: всі статті

1. Вступне слово З розвитком Інтернет-технологій вимоги до студентських робіт посилилися. Якщо ще на етапі появи Інтернету студенти могли просто копіювати чужі роботи та видавати їх за свої, то тепер контроль з боку університету за унікальністю і якістю студентських робіт став більш серйозним. Нині всі курсові та дипломні роботи повинні бути перевірені на плагіат. 2. Що таке плагіат? Плагіат – це ступінь збігу тексту в роботі та першоджерелі. Простою мовою це означає копіювання чужих творів і видачу їх за самостійно написані. Плагіат в системі освіти – це особливий показник, який враховується при перевірці студентських робіт: наукових, курсових, дипломних. Виходячи з рівня унікальності, науковий керівник може зробити наступні висновки: ступінь самостійної роботи студента: визначення частки курсової чи дипломної, який студент підготував, описав або створив на основі наявних знань і досвіду, ідей, суджень; навички роботи з джерелами інформації: вміння правильно перефразувати речення зі збереженням суті, акцент на ключових словах і поняттях, послідовність думок, аргументованість; можливість слідувати заявленим стандартам і вимогам (рівень плагіату строго обмежений і може залежати від рівня освіти, спеціалізації, вимог ВНЗ і т. д.); навички оформлення запозичень, цитат та іншого копіювання в науково-дослідній, курсовій або дипломній роботі. Плагіат – це не просто формальний показник професіоналізму студента і якості проєкту. Цей елемент також призначений для встановлення права власності на всі друковані джерела.   3. Як перевіряється унікальність робіт? Кожен ВНЗ самостійно визначає, на якій платформі або програмі буде перевірятися студентська робота на плагіат. До того, важливо відзначити, що кожен навчальний заклад також має право встановлювати перелік проєктів, що підлягають обов’язковій перевірці наявності плагіату. Зазвичай перевірці на плагіат підлягає курсова та диплом, але на практиці зустрічаються випадки, коли даний вид перевірки застосовується до наукових статей, есе, науково-дослідних робіт, а іноді й до рефератів. Зазвичай у ВНЗ вважають за краще проводити перевірку курсових і дипломних робіт на плагіат за програмою «Unicheck» або «Strike-plagiarism». У більшості ВНЗ від наукових робіт очікуються такі показники унікальності: реферат – 40%-60%; наукова стаття, есе – 90%-95% (що вище, тим краще); курсова робота – 50%-70%; дипломна робота – 60%-85%; магістерська дисертація – 70%-90%. Що означають ці показники? Це частка наукової роботи, яка повинна бути написана безпосередньо студентом без будь-якого копіювання, цитат та запозичень, тобто без плагіату. Це «слова автора», його міркування, думки, переказ і т. д. Перевірка на плагіат курсової та диплому є обов’язковою процедурою для кожного студента. Отримати допуск до захисту наукової роботи без реалізації цього етапу неможливо.   4. Як пройти перевірку наукової роботи на плагіат з першого разу? Написання дипломної роботи зводиться до трьох простих етапів: вибір теми та розробка плану дослідження; збір інформації та її обробка; систематизація та реєстрація даних. Якщо перші два етапи виконати легко, то саме третій призводить до проблем з плагіатом. Доволі часто студенти вважають за краще швидко і легко писати проєкт, копіюючи окремі фрагменти з різних джерел. Проте, такий спосіб не допоможе виконати курсову чи диплом без плагіату. Найпоширенішими рекомендаціями як написати курсову роботу і диплом без плагіату є наступні: Перевірити дипломну роботу на плагіат можна самостійно, але в університеті ця процедура буде повторюватися – це відповідальність наукового керівника і кафедри. Порівняння курсової чи дипломної роботи з першоджерелами буде швидким – не більше декількох хвилин. В результаті програма покаже відсоток унікальності (тобто частку самостійно написаного або перетвореного тексту), частку збігів. Всі збіги (копіювання, запозичення, цитування і т. д.) будуть виділені іншим кольором та вважатимуться плагіатом.   5. Як розв’язати проблеми, пов’язані з плагіатом в курсовій та дипломній роботі? Щодня в мережі Інтернет з’являються тисячі нових робіт. Найчастіше, це переписане з уже переписаного, і такого, в якому було неодноразово видалено плагіат. Необхідно зазначити, що розробники програм перевірки на плагіат постійно вдосконалюють алгоритми та досягти унікальності з кожним днем стає складніше. Студентам дедалі важче виправляти плагіат в курсових і дипломних. Саме тому важливо знати, як написати дипломну роботу без плагіату. Розглянемо декілька найпоширеніших способів, як написати курсову без плагіату, котрі допоможуть максимально знизити рівень плагіату в роботі.   5.1. Метод «шинглу» Деякі програми антиплагіату перевіряють роботу невеликими фрагментами в декілька слів (шинглів, shingle). Шингл в 1 слово не використовується, тому що практично в кожній публікації програма знайде відповідності одному слову і плагіат буде становити 100%. Шингл 10 слів також не використовується, адже показники унікальності при такій перевірці будуть різко і необґрунтовано підвищуватися. Оптимальним значенням вважається 5 слів. Для прикладу візьмемо речення: «Існує безліч помилкових суджень з приводу ефективності такого способу отримання грошового прибутку, як ведення власної справи».  Якщо дане речення буде знайдене в інших джерелах, то воно вважатиметься плагіатом. Однак, якщо замінити в цьому випадку кожне п’яте слово (залежно від налаштувань програми яка перевіряє роботу на плагіат), то воно відразу стане унікальним. Необхідно звернути увагу, що не завжди є можливість замінити кожне п’яте слово відповідним за змістом синонімом. В цьому випадку ніщо не завадить відрахувати одне-два слова назад, замінити його і потім продовжити відлік для заміни наступного п’ятого слова з місця останньої правки. Більш того, якщо немає змоги знайти відповідний синонім, можна просто вставити нове слово. Тепер спробуємо зробити вищенаведений приклад унікальним за правилом шинглу. Замінимо кожне п’яте слово в реченні на синонім («з приводу» на «стосовно», «отримання» на «одержання», «власної справи» на «бізнесу»): Вихідний варіант Зміна за методом шинглу «Існує безліч помилкових суджень з приводу ефективності такого способу отримання грошового прибутку, як ведення власної справи» «Існує безліч помилкових суджень стосовно ефективності такого способу одержання грошового прибутку, як ведення бізнесу» Таким чином, замінивши декілька слів на синоніми речення не буде вважатися плагіатом.   5.2. Використання онлайн інструментів перефразування тексту Інструмент перефразування – це онлайн-сервіс або програма, де користувач завантажує роботу з плагіатом, натискає кнопку «Обробити» і в лічені секунди отримує текст, в якому велика частина слів замінена синонімами. Ці слова близькі за змістом, але різні за написанням. Найпоширенішими на сьогодні онлайн інструментами перефразування є: 1. Smodin. 2. NeuralWriter. 3. Paraphraser та ін. Необхідно зазначити, що більшість онлайн інструментів перефразування не завжди розпізнають контекст, тому після обробки виходить абсолютно жахливий набір слів, які ніби перекладені з іноземної на українську мову. За допомогою даного способу шанси обійти алгоритми програм перевірки на плагіат зростуть. Проте, якщо замінювати слова самостійно, а не за допомогою спеціальних програм, курсову чи дипломну не потрібно буде перечитувати та вносити зміни ще раз. Недоліком даного методу розв’язання проблеми плагіату є те, що доволі складно підібрати синоніми в курсовій чи дипломній роботі з технічних дисциплін.   5.3. Переклад з іноземних джерел Програми антиплагіату шукають збіги мовою, якою написана курсова чи дипломна робота, тому як джерела можна використовувати іноземні публікації на тему дослідження, просто переклавши їх. З великою часткою ймовірності буде написана робота з низьким рівнем плагіату. Головне, щоб переклад був якісним, інакше робота ризикує перетворитися в нечитабельний набір слів. Для цього необхідно мати хоча б базові знання англійської або будь-якої іншого мови, на якій написана вихідна стаття. Слід зазначити, що Google Translate перекладає технічні тексти доволі непогано, з високою читабельністю.   5.4. Глибока обробка тексту Це найпростіший і найбільш популярний метод мінімізувати рівень плагіату в курсовій чи дипломній роботі. Якісний рерайт – це глибока обробка опублікованих матеріалів. Вивчення інформації з великої кількості джерел і повна її обробка, зі своїми думками, ідеями. Без заміни слів синонімами, і перестановки їх місцями зі збереженням основної суті. Наприклад: Вихідний варіант Глибокий рерайт Навіть високорозвинена країна не здатна похвалитися стабільною економікою. Її показники знаходяться в постійному русі. Економічні показники то зростають, то знижуються. Економіку високорозвинених держав світу не можна назвати статичною. Її основні показники щодня змінюють свої значення. Іноді неймовірний підйом змінюється різким спадом.   5.5. Переказ своїми словами Цей метод написання роботи без плагіату являє собою рерайт з 1 або 2-3 джерел. Як і в школі, коли писали переказ, в цьому випадку студент робить переказ своїми словами. Він може опустити деякі незначні деталі або додати свої думки. Наскільки якісним вийде такий переказ, залежить тільки від словникового запасу студента. Метод хороший для гуманітаріїв. Якщо перефразувати кожен абзац, робота буде повністю унікальною.   5.6. Видалення проблемних фрагментів тексту. Радикальний спосіб і найбільш ризиковий – відправити науковому керівнику готову роботу яку перевірять по університетській програмі. У роботі червоним кольором будуть виділені уривки, які програма вважає плагіатом. Якщо невдалі абзаци кардинально не впливають на розкриття теми, їх можна видалити! Проте краще замінити їх унікальним текстом.   5.7. Цитування Цитати – це фрагменти роботи, взяті дослівно з джерела. Їх можна і потрібно використовувати в науковій роботі. Щоб програма не вважала ці уривки плагіатом, досить поставити лапки («»). Іноді викладачі вимагають певного відсотка цитат в роботі. Але навіть якщо кількість цитат не регламентована, зловживати ними не варто. Сервіс не дозволяє цитувати будь-які фрази, а тільки з джерел, яким «довіряє». Офіційним джерелом може бути юридичний документ, підручник, науковий журнал. Але якщо забути поставити лапки, сервіс сприйме текст як плагіат.   5.8. Вибір теми Якщо взяти тему із запропонованого викладачем списку, та ще й найпопулярнішу, написати роботу без плагіату буде доволі складно. Інша справа – обрати рідкісну тему та узгодити її зі своїм науковим керівником. Зазвичай викладачі із задоволенням йдуть назустріч активним студентам і навіть допомагають підібрати джерела.   6. Способи, які НЕ допоможуть розв’язати проблему з плагіатом Крім правильних, чесних і більш-менш прийнятних способів знизити плагіат, є й такі, від яких робота не стане унікальною, а час буде витрачено даремно: 1. Перестановка речень та абзаців Як кажуть – від перестановки доданків сума не змінюється. Це стосується і перевірки на плагіат. Як би студенти не міняли речення та абзаци місцями, на унікальність курсової роботи або дипломної це ніяк не вплине. 2. Латинські літери замість українських Недосвідчені студенти намагаються обманути програму антиплагіат, замінюючи деякі літери українського алфавіту латинськими. Але це марна трата часу. Програма миттєво виявить слова, в яких була подібна заміна і виділить їх як помилку або заміну символів. Деякі системи перевірки автоматично виправляють «помилку», тобто спеціально замінюють символи на українські та запускають повторну перевірку після виправлення. 3. Розрив або склеювання речень Хорошим тоном вважається написання роботи, в якій речення мають різну довжину: короткі та довгі, складні та прості. Але для програми боротьби з плагіатом це не має значення. Сервіс перевірки на плагіат не «бачить» розділових знаків. Неважливо, поставлена крапка, кома або тире, розділено речення або складено одне довге з двох коротких. Програма аналізує сусідні слова. Тому цей спосіб – марна трата часу. 4. Крапки замість пробілів, заміна крапок комами та навпаки Ситуація така ж, як і в попередньому пункті. Антиплагіат просто не реагує на розділові знаки. Але коли викладач виявить, що всі пробіли в курсовій або дипломній замінені крапками, це, м’яко кажучи, шокує його. 5. Фарбування шрифту білим кольором Як відомо, Google Docs, Microsoft Word або інша програма для створення і роботи з документами, дає можливість форматувати текст: зафарбовувати фон, або змінювати колір шрифту. Але при перевірці на плагіат, коли копіюють текст у вікно програми, він «втрачає» все форматування. Тобто, як би не намагалися обманути антиплагіат таким методом, цього не вдасться зробити. Тому ідея зафарбовування тексту в білий колір приречена на провал. 6. Прихований текст поза полем зору Будь-який інструмент перевірки плагіату знайде у роботі те, чого там бути не повинно, і навіть те, що не можна побачити неозброєним оком. Не варто намагатися обманути програму перевірки на плагіат. Нічого доброго з цього не вийде. Лише буде даремно витрачено час. 7. Використання програм для підвищення унікальності Як би студентам не хотілося полегшити роботу, швидко і легко розв’язати проблему плагіату в курсовій чи дипломній роботі за допомогою різних програм – простих і ефективних способів немає. Але, з великою часткою ймовірності, можна зіткнутися з шахраями або отримати вірус на свій ПК. Як правило, програми, за допомогою яких нібито можна підвищити унікальність, дають одну безплатну спробу на певну кількість слів (або один аркуш роботи в .doc форматі), далі послуга платна. Або за завантаження такої програми на комп’ютер доведеться заплатити певну суму коштів. І що можна отримати в підсумку? До роботи обсягом, наприклад, 2 тисячі символів буде додано ще 5 тисяч невидимих символів. Але такий спосіб не допоможе позбутися плагіату, початкові 2 тис. символів так і залишиться неунікальними. Обіцянки таких сервісів вносити зміни в код без зміни самої роботи – всього лише спосіб виманити гроші з довірливих студентів.   Отже, нині існує чимала кількість способів самостійно підвищити унікальність курсової чи дипломної роботи та успішно пройти перевірку на плагіат, але будь-який з цих методів потрібно використовувати з обережністю. У будь-якому випадку доведеться попрацювати над текстовим матеріалом, щоб знизити відсоток плагіату і при цьому зберегти високу якість роботи. Розглянуті способи як написати дипломну роботу без плагіату допоможуть максимально полегшити це завдання.

1. Вступне слово Оформлення студентської наукової роботи – відповідальний процес, який вимагає знання багатьох тонкощів, вимог і правил. Одним з таких правил є оформлення списку умовних позначень та скорочень. Адже в науковій роботі можуть використовуватися різні абревіатури, які потрібно пояснити і розшифрувати. Саме для цього і призначений список скорочень. Цей розділ найчастіше зустрічається в дипломних роботах і дисертаціях. Проте, не виключеною є його наявність в звичайних рефератах і курсових роботах. Зазвичай, перелік умовних скорочень не є обов’язковим елементом наукової роботи, але він наводиться досить часто. Проте не всі студенти знають, як правильно його скласти. Тому доцільно розглянути, в яких випадках доречно складати список умовних позначень, а також як правильно його оформити.   2. Що таке список скорочень? Список скорочень – це список усічених слів, словосполучень, абревіатур, які використовуються при написанні наукової роботи. Перелік скорочень пояснює умовні позначення, які використовуються в рамках дипломної чи курсової роботи. Даний розділ доцільно використовувати, коли автору необхідно надати розшифровку незагальноприйнятих скорочень, авторських прийомів або коротких понять, сформованих іншими способами. Якщо в курсовій чи дипломній роботі міститься менше 4 абревіатур, то їх не можна виносити в окремий список. Необхідність створення списку умовних позначень виникає, коли кількість незагальноприйнятих символів і абревіатур в дипломі чи курсовій більше чотирьох. При цьому їх перелік служить своєрідним орієнтиром для будь-кого, хто читає наукову роботу, допомагає зрозуміти суть написаного. Завдяки скороченням обсяг тексту зменшується, і читати стає зручніше. Окрім того, вони є просто необхідними при побудові креслень і складанні схем. Наприклад, системи управління базами даних іменуються як «СУБД».   3. Навіщо потрібні позначення і скорочення в курсовій та дипломній роботі? Список скорочень являє собою окремий структурний елемент наукової роботи, який включає в себе умовні позначення, абревіатури, котрі студент використовує при оформленні свого наукового дослідження. Вони доповнені розшифровками і поясненнями. Основними функціями даної частини курсової чи дипломної роботи є:   4. Особливості використання скорочень в дипломній та курсовій роботі Щоб не наробити помилок, формулюючи перелік скорочень, слід орієнтуватися на стандартні вимоги: 1. Будь-яку частину мови можна скоротити, але, незалежно від того, як це зроблено, від слова повинно залишитися не менше двох букв: год. – година; дол. – долар; тис. – тисяча; хв. – хвилина. Виняток становлять деякі широко використовувані графічні позначення: с. – сторінка; м. – місто; р. – рік. Без крапок в наукових текстах, в тому числі і в курсовій та дипломі, пишуться скорочення величин. Найпоширенішими є наступні: грн – гривня; млн – мільйон; млрд – мільярд; мм – міліметр; км – кілометр; г – грам; кг – кілограм; т – тонна; см – сантиметр тощо. 2. Згідно з діючими правилами, загальноприйняті скорочення, які можуть містити курсова чи диплом, включають в себе обмежений набір умовних позначень. 3. У тексті (не в формулах) курсової чи дипломної роботи в якості скорочень замість слів не можна використовувати математичні знаки: дії або відношення величин повинні описуватися тільки словами «розділити», «дорівнювати», «менше», «помножити» і т. д.  4. При зазначенні похідних величин, що складаються з декількох одиниць, неприпустимо поєднувати символи з повними найменуваннями. Помилкове зазначення Правильне зазначення 10 метрів за секунду 10 м/с 7 км за годину 7 км/год 200 кіловат на годину 200 кВт*год 5. У тексті курсової або дипломної роботи не варто скорочувати позначення фізичних величин, якщо вони пишуться без цифр, наприклад: «Кількість км, пройдених за добу, фіксуються новим цифровим датчиком руху»; «Обсяг кВт*год, спожитих приватними споживачами і промисловими підприємствами, включаються в місячний нормативний ліміт». 6. Умовні позначення, які вважаються загальноприйнятими не вимагають спеціальних пояснень. Решта символів, що є авторськими або рідкісними, при їх використанні в тексті оформлення списку умовних позначень в курсовій або дипломі є обов’язковим.   5. Правила складання списку скорочень Існує 5 простих правил складання переліку умовних скорочень: Не обов’язково використовувати в роботі короткі форми слів. Список позначень складається тільки в тому випадку, якщо в тексті курсової чи дипломної роботи використовується більше п’яти скорочень або коротких слів.   Суттєвих вимог до формулювання списку скорочень в курсовій чи дипломній роботі немає, проте важливо дотримуватись наступних порад: розташовувати умовні позначення в порядку, зазначеному в методичних рекомендаціях (в алфавітному порядку або так, як вони фігурують в тексті); не ставити крапку в кінці пояснень; спочатку пояснити абревіатури чи усічені слова які написані українською, а потім іншими мовами; список може бути будь-якого обсягу, якщо в ньому присутні всі скорочення з тексту роботи; при оформленні списку слід дотримуватися методичних рекомендацій. Найчастіше його розміщують після змісту і перед вступною частиною. Іноді посібники радять розміщувати список в кінці наукової роботи; необхідно пронумерувати сторінку зі списком скорочень і включити її в зміст; можна скоротити будь-яку частину мови, але хоча б до двох букв; після скорочених фізичних величин ставити крапку не потрібно; в тексті роботи замість слів не можна використовувати математичні символи; фізичні величини без числового виразу пишуть повністю; в тексті роботи відносини між величинами описуються за допомогою відповідних слів: більше, помножити, поділити і т. д.; кілометр на годину, метр на секунду, кіловат на годину – писати в тексті роботи так не варто.   6. Приклад складання списку скорочень Не всі скорочення, які доводиться використовувати при написанні наукової роботи, слід виносити в окремий список. Наприклад, загальновідомі «км/год», «м/с», «кг», «л» та інші не вимагають розшифрування. Якщо є сумніви в необхідності пояснення значення того чи іншого символу, слід переглянути методичні рекомендації чи інші офіційні документи. Вміщені в них скорочення є загальноприйнятими і не потребують повторного опису. Також можна уточнити в наукового керівника. Наприклад, при написанні курсової чи дипломної роботи з інформаційних технологій список абревіатур може мати наступний вигляд: Оформлення списку абревіатур з економіки може бути наступним: Список абревіатур та позначень з юридичних дисциплін матиме наступний вигляд:   7. Які скорочення не варто розміщувати окремо в списку? Варто врахувати, що не всі скорочення вимагають розшифровки. Доцільно навести декілька прикладів загальноприйнятих способів скорочення слів, які не варто включати в список умовних позначень: Метод Характеристика «Скорочення» Іноді даний метод називають «графічним методом». Він передбачає використання дефіса в скороченні слова:  р-н (район), гр-н (громадянин), ін-т (інститут), вид-во (видавництво), ун-т (університет), тощо. «Усічення» Даний метод передбачає використання загальноприйнятого скороченого варіанту слова. Яскравим прикладом такої абревіатури є слово «авто», що представляє собою «усічення» слова «автомобіль» «Поєднання» Цей метод поєднує в собі різні варіанти скорочень, часто поєднуючи два слова разом. Багато з цих слів ми вживаємо, не замислюючись про повний варіант, наприклад, слово «завуч» – завідувач навчальної частини. Інший приклад – «зарплата» від поєднання слів заробітна плата.   8. Помилки в формулюванні і написанні скорочень Правильне оформлення переліку позначень вимагає знання стандартних правил. Існують поширені помилки, які допускають студенти при роботі з короткими формами слів: решта слова незрозуміла; написання голосної літери перед крапкою, за винятком слова «острів – о.»; міститься крапка після скорочень одиниць виміру; написання короткої форми складних слів і прикметників без дефіса.   9. Коли не варто використовувати скорочення у курсовій та дипломній роботі?  В список краще не включати умовні позначення і скорочення, якщо слово або словосполучення не сприймаються більшістю читачів. Наприклад, якщо взяти за скорочення «ас.» – від слова асоціація, то цього ніхто не зрозуміє. Краще використовувати загальноприйняті скорочення. Знайти їх можна в різних словниках. Також незрозумілим буде скорочення, яке має ту ж форму, що і загальноприйняте скорочення. Для прикладу візьмемо найпоширенішу абревіатуру «так далі – т. д». Припустимо, що в курсовій чи дипломній роботі студент використовували інше значення під цією абревіатурою – «текстовий додаток – т.д.». Тоді можна втратити контекст, і читач просто не зрозуміє, що студент хотів сказати. Не варто скорочувати важливі історичні події: Перша світова війна, Друга світова війна. Тим самим, висловлюється неповага до цих важливих періодів світової історії. Також не слід використовувати в тексті курсової чи дипломної роботи занадто багато скорочень, адже сприйняття інформації ускладнюється, текст виглядає незв’язним, і це може стати причиною повернення роботи на доопрацювання або навіть до зниження підсумкової оцінки на захисті. Таким чином, з’ясування особливостей оформлення переліку умовних скорочень дає змогу відзначити, що даний розділ є не менш важливою частиною, ніж інші глави диплому, курсової роботи, реферату. Не можна просто скоротити слово. Необхідно дотримуватися чітких вимог стандартів і методичних рекомендацій. Загалом, перелік позначень є факультативним елементом наукової роботи. Найчастіше він зустрічається в дипломних роботах і всіх видах дисертацій, але також його можна зустріти в рефератах і курсових роботах з вузько застосовними скороченнями і абревіатурами.

1. Чому важливо розбиратися в рейтингах? Щорічно із наближенням часу вступних іспитів перед випускниками шкіл і їхніми батьками постає непросте питання: в який навчальний заклад подати документи, щоб отримати максимально якісну і престижну освіту на ринку праці і стати затребуваним фахівцем. За допомогою рейтингів можна порівняти ВУЗи за тими критеріями, які дійсно важливі для абітурієнта.   2. Типи рейтингів ВУЗів Загалом усі рейтинги можна розподілити за охопленням на такі види: Існує  близько 20 світових рейтингів ВНЗ. Зазвичай вони порівнюють від 500 до 1500 університетів. Світові рейтинги використовують власні методології, через що не всі університети матимуть однакові позиції. В одному рейтингу університет може займати високу позицію за рахунок відгуків, а в іншому – низьку через меншу кількість опублікованих досліджень. Національні рейтинги підходять тим абітурієнтам, хто вже визначився з країною. До них відносяться, наприклад, CHE University Ranking  (Німеччина), The Complete University Guide  (Великобританія), Niche (США). Всього налічується понад 60 національних рейтингів. Вибір в них набагато ширший, аніж в міжнародних, але не всі можуть бути якісними і об’єктивними. Частину національних рейтингів складають державні організації, іншу – приватні компанії або ЗМІ. Як світові, так і національні рейтинги ВНЗ можуть мати спеціалізацію: у галузі навчання: технічні науки, медицина, мистецтво, MBA тощо; за рівнем освіти: бакалаврські, магістерські, докторантури, підготовчі програми; за конкретним показником: кількість працевлаштованих випускників, репутація, науково-дослідна робота і т. п.   2.1. Рейтинг QS World University Говорячи про рейтинг кращих університетів світу, найчастіше мають на увазі QS World University, який є визнаним найпопулярнішим в світі джерелом порівняльних даних щодо успішності університетів. Він публікує дані з 2004 року і очолює список найпопулярніших рейтингів. Рейтинг заснований на кропіткій роботі тисяч експертів, які оцінюють світові університети за цілим переліком параметрів: академічна репутація; відгуки роботодавців випускників; обсяг цитувань у світовому масштабі; відсоток міжнародних викладачів; кількість студентів з-за кордону; співвідношення кількості викладачів і учнів. QS World University Rankings – це список з більш ніж 1400 кращих університетів світу. Найбільш шанованими університетами вважаються ті, які входять в ТОП-100. Цікаво, що такі університети традиційно розташовані у Великобританії і США. Проте, важливо зазначити, що QS World University Rankings має як переваги так і певні недоліки: Переваги рейтингу Недоліки рейтингу 1. Різноманітність рейтингів. На додаток до загального списку кращих університетів, QS також має багато предметних рейтингів в галузі інженерії, природничих наук та інших. А також регіональні університети азіатських, арабських, латиноамериканських, країн що розвиваються та інших країн. 1. Відсутність об’єктивності. Найбільший вплив на рейтинг має репутація університету – 50 %, заснована на фокус-групах. Це не завжди достовірний показник якості освіти. 2. Молоді навчальні заклади рідко опиняються в рейтингу. Якщо ВУЗ не зумів заслужити собі репутацію, він навряд чи опиниться на високій позиції в рейтингу.   2.2. Рейтинг Times Higher Education Не менш шанованим вважається рейтинг найкращих університетів Times Higher Education World University Rankings. У процесі його складання експерти оцінюють кожен ВНЗ за тринадцятьма критеріями, щоб присудити навчальному закладу об’єктивну позицію в рейтингу. Основна увага в процесі оцінки приділяється: обсягу і репутації наукових робіт; загальній якості викладання; навчальному середовищу; міжнародній перспективі; індексу цитування; дослідницькому впливу на світову науку; якості досліджень; рівню доходів випускників; промисловому доходу; передачі знань реальним підприємствам і компаніям.   Важливо зазначити, що Times Higher Education World University Rankings також має як переваги так і певні недоліки: Переваги рейтингу Недоліки рейтингу 1. Методологія більш об’єктивна, ніж у QS. У нього більше показників, ніж у QS World University Rankings, при цьому кількісні дані чинять на них переважний вплив, що може свідчити про більшу об’єктивність. Times Higher Education World University Rankings репутацію також враховує, але вже в окремому рейтингу. 2. Зосередженість на дослідженнях. Рейтинг приділяє багато уваги науковим роботам, саме тому він більш затребуваний серед магістрів і лікарів. Технічні та природничо-наукові спеціальності також мають перевагу. 1. Англомовні країни мають перевагу. Рейтинг аналізує наукові публікації тільки англійською мовою. Через це втрачають вагу багато університетів з третіх країн. 2. Точні науки мають перевагу. Рейтинг неодноразово звинувачували в оцінці досліджень в точних науках вище, ніж в гуманітарних.   3. Українські ВНЗ в міжнародних рейтингах   3.1. Українські ВУЗи в рейтингу QS World University Rankings 2023 За останні три роки українська освіта пережила чимало потрясінь: пандемію, повномасштабне вторгнення росії, блекаути, окупацію значної території нашої держави. В той же час це не завадило вітчизняним університетам потрапити до найвпливовішого світового рейтингу університетів – QS World University Rankings Згідно оприлюдненого рейтингу кращих університетів світу QS World University Rankings найвищу позицію у рейтингу з-поміж українських ВУЗів займає Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (541-550 позиція). До рейтингу QS World University Rankings також увійшли і наступні вітчизняні ВНЗ:   3.2. Українські ВУЗи в рейтингу Times Higher Education World University Rankings 2023 В 2023 р. Британська рейтингова агенція «Times Higher Education» представила рейтинг 1591 університету із 112 держав світу, 32 із котрих є українським, і це стало найбільшим представництвом вітчизняних ВНЗ у рейтингах «Times Higher Education». В рейтингу Times Higher Education World University Rankings до 1000 найбільш сталих університетів світу з-поміж українських, зокрема, увійшли: Таким чином, в 2023 р. ВНЗ України показали доволі хороші результати в міжнародних рейтингах і стали ще більш привабливими для вступу.   4. Національний рейтинг ВНЗ в 2023 р. Розробкою рейтингу вишів України вже 17 років поспіль займається Центр міжнародних проектів «Євроосвіта» спільно із міжнародною групою експертів «IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence». Як зазначають розробники рейтингу ВНЗ України, в процесі складання рейтингу за 2023 р. було ураховано вагомі тенденції розвитку вищої освіти в Україні, котра зазнала радикальних змін в результаті пандемії COVID-2019 та повномасштабного вторгнення росії на територію нашої держави. В процесі складання рейтингу університетів України експерти приймали до уваги напрацювання міжнародних конференцій IREG 2022, IREG 2023 й Берлінські принципи, котрі було затверджено учасниками 2 наради IREG. Ґрунтуючись на висновках зазначених конференцій, укладачі рейтингу використовували багатокритеріальні підходи щодо оцінювання діяльності ВУЗів на базі обробки значних масивів даних, що можуть бути одержані із відкритих джерел та валідність котрих можна перевірити. Оцінювання діяльності вітчизняних університетів в 2023 р. здійснювалось на базі 6 міжнародних та 4 національних критеріїв. Серед них найбільш вагомими коефіцієнтами були академічна, науково-видавнича й міжнародна діяльність, оцінювання науково-дослідницької діяльності за рахунок порівняння сайтів університетів України, цитованість наукових праць викладачів вишів в наукових виданнях, якість представлення й популярність ВНЗ у мережі Інтернет, а також досягнення у розрізі «Цілей сталого розвитку ООН». Як і  зазвичай національний рейтинг ВУЗів України охоплює 200 закладів. ТОП 20 ВНЗ України в 2023 р. представлено наступним чином: До ТОП 20 найкращих університетів України в 2023 р. увійшло 5 університетів зі столиці, 4 ВУЗи із Харкова, по два ВНЗ зі Львова і Дніпра, і по 1 ВНЗ із Ужгорода, Чернівців, Вінниці, Одеси, Тернополя, Івано-Франківська та Сум. Перше місце в ТОП 20 вишів України займає Київський політехнічний інститут ім. Сікорського, він визнаний як кращий університет в 2023 р. (в 2022 р. займав 2 позицію в рейтингу). На другому місці рейтингу знаходиться Київський національний університет ім. Шевченка, котрий поступився своїм лідерством в 2022 р. Третє місце в ТОП 20 кращих університетів України займає Харківський національний університет ім. Каразіна. Незмінну четверту позицію в рейтингу другий рік поспіль займає Львівська політехніка. Дещо піднявся у рейтингу Львівський національний університет ім. Франка – п’яте місце (в 2022 р. – 7 місце). Сумський національний університет в ТОП 20 кращих вузів України другий рік поспіль займає 6 позицію. На сьомому місці знаходиться Харківський політехнічний інститут (в 2022 р. займав 5 місце). Національний університет біоресурсів і природокористування другий рік поспіль займає 8 сходинку в рейтингу. Незмінну дев’яту позицію в рейтингу другий рік поспіль займає Харківський національний університет радіоелектроніки. Десяте місце в рейтингу ТОП 20 найкращих університетів України займає Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, який покращив на одну сходинку свою позицію в рейтингу. На 15 сходинці в рейтингу знаходиться Національний університет «Києво-Могилянська академія». 20 місце в рейтингу займає Тернопільський національний медичний університет ім. I.Я. Горбачевського.

1. Вступне слово Кожен студент вищого або середнього спеціального навчального закладу за період навчання повинен пройти декілька видів практики. Це важлива частина навчального процесу, оскільки практика покликана контролювати і закріплювати практичні навички студента в майбутній професії, а також знайомити його з усіма особливостями роботи на підприємстві / в організації.   2. Що таке звіт з практики? За  результатами проходження практики студент повинен написати звіт. Це документ, який відображає чого навчився студент, якими навичками оволодів і які професійні якості одержав за період проходження практики. Це дуже важлива робота, адже саме на її основі робиться висновок про професійну підготовленість студента.   3. Види звітів з практики Як правило, студенти за увесь період навчання проходить практику тричі. Спочатку вони проходять навчальну практику, потім виробничу. Завершальним етапом, на якому показуються всі знання студента і навички, освоєні ним за увесь період навчання, є проходження переддипломної практики. Кожна з цих практик має свої особливості.    3.1. Звіт з навчальної практики Навчальна практика – це перша практика студента, вона є сукупністю заходів, що допомагають зрозуміти майбутню професію. Як правило, вона включає екскурсії на різноманітні підприємства, організації або заводи, безпосередньо пов’язані з майбутньою професією. Навчальна практика проходить в групових заняттях, тому потрібно використовувати можливість і одержати якомога більше теоретичних знань про діяльність підприємства. Метою даного виду практики є поглиблення та закріплення отриманих у ході навчання теоретичних знань з обраної спеціальності, набуття навичок практичної та дослідницької роботи та ознайомлення з різними аспектами практичної роботи. Оскільки навчальна практика є найпростішим видом практичної підготовки студента, структура звіту по ній також не представляє особливої складності. Від стандартної структури звіту з практики він відрізняється тим, що, зазвичай, не має практичної частини.   3.2. Звіт з виробничої практики Виробнича практика – практична частина навчального процесу, яка проходить, як правило, на різних підприємствах в умовах реального виробництва. У процесі виробничої практики відбувається закріплення та конкретизація результатів навчання, набуття студентами умінь та навичок практичної роботи з обраної спеціальності. Звіт з виробничої практики виконується згідно методичних рекомендацій кафедри.   3.3. Звіт з переддипломної практики Переддипломна практика – найважливіший етап за увесь період навчання, потребує відповідального підходу. Вона є заключним етапом навчання, під час неї студент аналізує тему своєї роботи, доводить її до логічного завершення. Структура звіту з переддипломної практики визначається в методичних рекомендаціях, але в основній частині звіту повинна бути наведена інформація з теми дипломної роботи (наприклад, практична частина звіту з практики повинна містити відповідні розрахунки з теми дипломної роботи).   4. Цілі і завдання написання звіту з практики Незважаючи на відмінності між усіма видами практиками, вони мають схожі цілі і завдання: Як тільки практика завершена, попереду студента чекає важливий етап: процес написання звіту. Даний вид роботи переслідує наступні цілі: продемонструвати знання і навички, які студент здобув на підприємстві; виявити нові професійні якості; оцінити ступінь готовності до професійного життя. Ось чому важливо знати, як правильно написати звіт з практики. Цей документ повинен містити докладний опис інформації про процес роботи підприємства, зразки його документації та нормативних актів. В звіті потрібно детально описати свою діяльність в організації, розповісти про власні досягнення і привести приклади поліпшення / оптимізації роботи підприємства.   5. Структура і складові звіту з практики Звіт з практики – це робота обсягом 25-40 сторінок, виконана в друкованому вигляді, який доводить факт проходження студентом практики на підприємстві. Написання звіту з практики досить відповідальна робота. Будь-який документ, в тому числі і звіт практики, має певну структуру і правила написання, яких необхідно дотримуватися. Загалом, звіт по практиці включає наступні елементи: 1. Титульний аркуш звіту з практики повинен містити наступну інформацію: в шапці наводиться назва міністерства, навчального закладу, факультету, кафедри; посередині титульного аркушу звіту з практики необхідно зазначити назву виду звіту – навчальна, виробнича або переддипломна; назва теми дипломної роботи на титульному аркуші звіту – у випадку, коли пишеться звіт з переддипломної практики; прізвище та регалії студента і наукового керівника/керівника практики. Титульний лист звіту з практики – це найперша сторінка, а значить, на неї буде звертатися увага. Важливо перевірити правильність написання всіх імен і прізвищ. Титульний лист повинен бути завірений підписом директора і печаткою підприємства. 2. Календарний план (графік стажування) є одним з основних елементів звіту з практики.  Часто у студентів виникають сумніви з приводу того, як написати звіт про практику і як заповнити графік стажування. Він складається у вигляді таблиці і обов’язково включає інформацію про заплановані роботи, терміни проведення цих заходів,  місце практичних занять. У календарному плані практики обов’язково ставиться відмітка про виконання / невиконання того чи іншого заходу. Календарний план дозволяє побачити, які заходи заплановані для практиканта, чи проводяться вони вчасно і наскільки ці заходи відповідають темі майбутньої дипломної роботи студента. 3. Зміст. У змісті перераховуються розділи  звіту і вказуються сторінки. Зміст необхідний для структурування документа і зручності вивчення керівником. 4. Вступ – розділ, який визначає мету проходження практики,  її завдання, коротко описує кроки студента під час проходження практики, містить основні характеристики бази практики тощо. 5. Основна частина – це  розділ, який зазвичай складається з двох частин. Перша частина – це опис організації, де проходило стажування. Це теоретична частина, в якій прописується мета існування організації, принцип її роботи, посадові обов’язки і графік роботи практиканта. Друга частина – аналітична, в якій проводяться всі необхідні розрахунки, складаються графіки, таблиці, креслення. Ця частина повинна бути підкріплена додатками до звіту. Фактично в практичному розділі студент наводить детальний звіт про виконання виробничих завдань, викладає суть вивчених питань відповідно до цілей і завдань проходження практики. Профіль виконуваної роботи у процесі проходження практики повинен відповідати спеціальності, отриманої студентом: Напрям підготовки Виконувана робота у процесі проходження практики Юрист практика надання допомоги в підготовці юридичних документів, написанні позовних заяв і відповідей на них, участі в судових засіданнях, оскарження рішень і відстеження ходу їх виконання, а також юридичного супроводу угод і т.п. Бухгалтер розвиток навичок обліку матеріальних і виробничих ресурсів підприємства, собівартості продукції, відстеження руху коштів на рахунках, а також зарахування заробітної плати, підведення підсумків фінансової діяльності компанії тощо Економіст практика аналізу динаміки основних показників господарської діяльності, фінансового планування, оптимізації використання ресурсів, підвищення конкурентоспроможності організації і т.д. Психолог вивчення психічних особливостей людини за допомогою методів спостереження, бесіди, психодіагностики, а також складання протоколів і рекомендацій за результатами аналізу з урахуванням віку, статі, етнічної приналежності індивіда тощо Педагог практика викладання і аудиторної роботи, зокрема, читання лекцій, проведення занять за програмою навчального закладу, контроль знань учнів, а також позакласні заходи з перевірки домашніх завдань, складання плану уроків, організації розважальних заходів і т.п. 6. Індивідуальне завдання на практику. Воно включає в себе декілька пунктів. Містить відповіді на питання про те, чим буде займатися студент під час проходження практики, яка мета і основні завдання, заплановані результати. Індивідуальне завдання на практику має містити назву навчального закладу,  кафедри і керівників, а також адресу бази практики і тривалість проходження практики. В індивідуальному завданні на практику також може бути наведена інформація про вид практики і тему майбутньої дипломної роботи практиканта. Дане індивідуальне завдання на практику узгоджується з керівником практики від організації і затверджується керівником практики від навчального закладу. 7. Висновки – це  частина звіту, в якій підводяться підсумки, описуються отримані знання і набуті навички, даються власні рекомендації щодо поліпшення роботи бази практики. 8. Список літератури оформляється відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання». 9. Додатки – окремі документи підприємства, нормативні акти, креслення, анкетування, статистичні дані тощо. Кожен додаток повинен бути розміщений на новій сторінці. Супровідні документи: 1. Щоденник звіту з практики є одним з найважливіших документів, який заповнюється протягом усього процесу стажування. Щоденник з практики – це опис повсякденної діяльності студента під час проходження практики, чого він досягнув і що дізнався, в яких заходах приймав участь. Як правило, щоденник – це спеціальний бланк, який повинен заповнюватися від руки і який видає керівник практики від ВНЗ. Щоденник практики – це офіційний документ, на якому ставиться печатка підприємства і підпис керівника практики. Щоденник обов’язково додається до звіту. 2. Характеристика – оцінка діяльності студента під час проходження практики керівником практики від підприємства, а також від навчального закладу. Характеристика від підприємства містить оцінку практиканта з різних сторін, зокрема як працівника підприємства, старанність і відповідальність під час проходження практики. Засвідчується печаткою і підписом куратора з місця проходження практики. На характеристику практиканта впливають такі фактори: явка (відсутність або наявність прогулів); залучення студента до практичної діяльності; участь в різних заходах організації; якість виконання своїх прямих обов’язків як співробітника компанії; здатність до навчання та здатність набувати практичних навичок.   6. Найпоширеніші помилки у звіті з практики Щоб написати звіт проходження практики правильно, без помилок, потрібно уважно прочитати методичні рекомендації. Чим ретельніше вивчити вимоги, тим менше помилок можна допустити, а значить, переробляти звіт не доведеться, і можна розраховувати на більш високу оцінку. До найпоширеніших помилок, які допускають студенти в звіті з практики можна віднести: граматичні та орфографічні помилки; порушуються пропорції обсягу конструктивних елементів роботи; було порушено вимоги до оформлення роботи (обрано неправильний шрифт, пронумеровано титульний лист і т.д.); відсутній один з обов’язкових структурних елементів (титульний лист, зміст, вступ, висновки, список використаної літератури, а також щоденник практики і характеристика); звіт не відповідає вимогам щодо рівня плагіату; розділи звіту оформлені неправильно. Кожен структурний елемент повинен починатися з нової сторінки; титульний лист оформлений неправильно; відсутність одного з обов’язкових елементів у вступі (наприклад, не вказуються цілі, завдання або характеристика бази проходження практики); тема практики не відповідає змісту звіту; питання недостатньо висвітлені; розкриваються питання, які не пов’язані з темою звіту. Зазвичай такий прийом використовується, коли потрібно зібрати необхідний обсяг роботи, а інформації по темі мало; невідповідність висновків тій інформації, що наведена в основній та вступній частинах; неповні висновки; щоденник практики заповнений некоректно, пропущені дні; невідповідність літературних джерел змісту звіту.   7. Рекомендації щодо написання звіту з практики Успішне проходження практики – це можливість отримати перші корисні навички в професії. Добре зарекомендувавши себе, студент отримує шанс бути поміченим керівництвом компанії з перспективою успішного працевлаштування в майбутньому. Написання будь-якого звіту з практики починається з отримання методичних рекомендацій в університеті (на кафедрі). Це своєрідна інструкція з підготовки звіту. У них міститься вся необхідна інформація по завданням практики, написанню і оформленню звіту. Грамотний, структурований звіт з проходження практики передбачає ретельний збір інформації про підприємство, аналіз цієї інформації, розробку плану вдосконалення діяльності підприємства. Загальними порадами, написання звіту з практики, є наступні: необхідно уважно вивчити і дотримуватися методичних рекомендацій. У них містяться вже сформульовані цілі і завдання практики, є всі необхідні форми, розписані стандарти оформлення звіту; роблячи висновки, слід уникати загальних, поверхневих суджень; не варто ігнорувати вимоги до оформлення тексту (шрифт, інтервал і т.д.); уважно перевіряти наявність всіх необхідних підписів і печаток.   Таким чином, звіт з практики – не просто ще один щабель на шляху до диплому, а привід оцінити власні перспективи кар’єрного зростання у обраній спеціальності, підвищити кваліфікацію. Написання звіту з практики вчить систематизації знань, удосконалює аналітичні та комунікативні навички студента.