1. Вступне слово
Під час написання будь-якої наукової роботи, кожен студент несвідомо вдається до певних методів роботи, оскільки в процесі вивчення різних предметів ще у школі відбувається формування низки навичок, необхідних під час навчання. Як правило, у нього не виникає проблеми з тим, який має бути список літератури, як писати теоретичний та практичний розділи, а також загальний висновок, як сформулювати гіпотези у дослідженні, яке явище досліджувати в теорії, як аналізувати текст, який має бути предмет та матеріал дослідження тощо.
Наприклад, такий звичний для автора наукової роботи процес, як аналіз проблем та тематики в художньому творі, має назву «проблемно-тематичний метод», що передбачає вивчення художніх творів на основі його тематики та проблематики. Або «аналітичний метод», в основі якого лежить використання прийомів аналізу художнього твору, спрямованих на виявлення його ідейного змісту та художньої своєрідності. Сутність «інтерпретаційного методу» полягає у тлумаченні сенсу художнього твору крізь призму множинних варіантів сприйняття. Дослідницький метод імітує наукове дослідження за основним способом діяльності. Інтертекстуальний метод – виявляє численні зв’язки художнього твору з іншими текстами та явищами культури. В основі інтегрованого методу лежить вивчення твору з використанням інших наук та мистецтв. Поєднання різних методів одночасно має назву «метод синтезу».
Отже, кожний студент постійно користується тим чи іншим методом, але не завжди знає його точну назву. Тому слід розібратися в поняттях і термінології наукового світу та описати основні методи дослідження в курсовій роботі.
2. Поняття «прийом» та «метод»: два різних поняття чи синоніми?
В науковій царині й нині йдуть запеклі суперечки щодо трьох суміжних понять: прийом, метод та методика. Спочатку звернемося до офіційних тлумачень:
Прийом – «спосіб виконання або здійснення чого-небудь. Також під «метод дослідження, вивчення чого-небудь». Тобто, навіть у словниках два терміни «прийом» та «метод» є взаємозамінними, або навіть повноцінними синонімами з точки зору словника. Тому звернемося до пояснення терміну «метод».
Метод – 1) «прийом або система прийомів, що застосовується в якій-небудь галузі діяльності (науці, виробництві тощо); 2) спосіб дії, боротьби і т. ін.». Отже, в обох випадках словник подає ці два терміни як синоніми.
Один і той же метод може виступати в кількох різновидах (варіантах), які на практиці лінгвістичних досліджень теж прийнято називати методами. Наприклад, метод експерименту може виступати у вигляді методу асоціативного експерименту, який, у свою чергу, може виступати у вигляді вільного асоціативного експерименту та спрямованого асоціативного експерименту. Усе це методи дослідження. Метод компонентного аналізу виступає як методу класичного опозитивного компонентного аналізу та методу Бендікса тощо. Тому методи дослідження в курсовій роботі можуть мати різні назви, але по суті це один і той же метод.
Існує загальна наукова думка, що термін «методи» доцільно використовувати до загальнонаукових методів, всі інші можуть однаково називатися «методами», «методиками» та «прийомами». Наприклад: у дослідженні використовувалися загальнонаукові методи спостереження, узагальнення, моделювання, експерименту, методи кількісного підрахунку, а також методи (прийоми, методики) вільного і спрямованого асоціативного експерименту, лінгвістичного інтерв’ювання, когнітивної інтерпретації, компонентного аналізу, польової стратифікації.
3. Класифікація методів
Методи дослідження в курсовій роботі бувають різні та їх вид та тип залежить від багатьох факторів, тому класифікація методів та прийомів дуже розгалужена, оскільки вона базується на різних критеріях. Так, наприклад, методи розрізняються за метою їх використання та виступають при цьому у різних видах (формах, різновидах, випадках), див. рис. 1:
Отже, методи дослідження в курсовій роботі за метою бувають: методи дослідження, методи верифікації результатів дослідження, методи інтерпретації результатів дослідження. У свою чергу кожний вид методів поділяється на підвиди:
- Основними методами лінгвістичного дослідження є: лінгвістичне спостереження, лінгвістичний експеримент, лінгвістичне інтерв’ювання (опитування).
- Основними методами верифікації результатів дослідження є: опитування, що підтверджує отримані результати, повтор дослідження на іншому матеріалі, повтор дослідження з використанням інших методів.
- Основними методами інтерпретації результатів є два – метод семантичної інтерпретації та метод когнітивної інтерпретації.
Вищевикладена інформація наукових фактів дозволяє зробити узагальнений висновок, що термін «метод» використовується одночасно у двох значеннях: загальнонауковому – спосіб теоретичного дослідження та конкретному – спосіб здійснення чого-небудь, тобто як синонім терміну «прийом». При цьому заведено розмежовувати загальнонаукові та вузькопрофільні методи. Так, до загальнонаукових методів відносять такі методи, як методи спостереження, узагальнення, моделювання, кількісні методи, експериментальні методи. До вузькопрофільних методів відносять ті методи, які застосовуються тільки однією наукою чи групою родинних наук, наприклад, лінгвістичне інтерв’ювання, польова стратифікація, лінгвокогнітивний метод, асоціативний експеримент.
Чи існує сталий список методів для написання курсових та дипломних робіт?
Зазвичай кожний студент вільний у виборі методів. Але предмет, з якого пишеться робота, певним чином вимагає використання певних методів дослідження. Як допомога у виборі методів можуть служити методичні рекомендації ВАШОГО закладу ВАШОЇ кафедри.
Що таке метод абстрагування?
Абстрагування – метод наукового пізнання, що полягає в мисленому виділенні суттєвих, найістотніших рис, відношень, сторін предмета.
Як функціонує метод кількісного підрахунку?
Як завдання, інколи у науковій роботі вимагають показати статичні дані. Для цього використовують метод кількісного підрахунку, який відомий зі школи як метод підрахунків для статичних даних. Зазвичай він вираховується за наступною формулою: Х*100/T, де, Х – це відома аналізована кількість прикладів, 100 – сто відсотків, а T – це загальна кількість прикладів.
Якщо я аналізую вивчений матеріал, як називається такий метод?
Оскільки методика – не точна наука, вам необхідно уточнити, який саме аналіз здійснюється. Існує багато інформації стосовно видів та підвидів методів, та зазвичай назва методу виходить від дій, які виконує автор наукової роботи. Наприклад, якщо вам необхідно порівняти феномен у двох мовах, то і назва такого методу буде «метод порівняння».