Як підібрати тему для дисертації?

1. Вимоги, що висуваються до теми дисертації

Дисертація – це самостійна наукова праця аспіранта, яка свідчить про наявність його глибоких знань в певній науковій галузі та є актуальною. Тому вибір теми дисертації – важливий початковий етап наукової роботи, здійснення якої пошукачам надає можливість саме аспірантура. Робота над дисертацією є тривалою та вимагає достатньої кваліфікації від аспіранта, щоб опрацювати необхідну кількість наукових джерел та продемонструвати результати, які мають наукову та практичну значущість.

Саме тому аспірант повинен серйозно підійти до вибору теми дисертації, адже у нього повинно бути достатньо знань, інформації та, головне, бажання й мотивації для написання якісної наукової праці. Отже, далі наведемо перелік основних вимог, яким має відповідати тема дисертації:

• тема обов’язково має бути актуальною;
• обов’язкова конкретика у назві (який процес досліджується, який проміжок часу обрано для дослідження, на прикладі якої країни досліджується проблема тощо);
• лаконічність, ємність та конкретність назви теми – близько 6-8 слів, в яких буде викладено зміст роботи;
• за результатами написання дисертації аспірант повинен сформулювати пропозиції, що мають наукову та практичну новизну;
• тема дисертації повинна бути цікавою для Вас. Адже упродовж тривалого часу Ви будете працювати над нею, і ця наукова робота не повинна обтяжувати аспіранта або викликати роздратування в процесі наукової роботи.

Рекомендуємо спочатку обрати напрям, в якому Ви хочете рухатись у процесі написання дисертації, тобто ті проблемні питання, які будуть досліджуватись, а формулювання теми здійснювати разом із науковим керівником.

Рекомендуємо дотримуватись наступних кроків при формулювання теми дисертації:

Рекомендуємо для наукової роботи обрати тему магістерського дослідження, якщо аспірант закінчив навчання та склав іспит за тією ж спеціальністю (фахова спеціальність), за якою буде захищатись. В цьому випадку у Вас буде сформовано частину літературних джерел, визначено напрям дослідження та опубліковано наукові роботи.

2. Як підібрати актуальну тему для дисертації?

2.1. Опрацювання наукових джерел

Такий вид роботи потрібен для визначення наступних питань:

• встановити рівень дослідження проблеми та прийняти рішення щодо необхідності подальших наукових розробок;
• визначити, які досягнення продемонстрували науковці та які питання й проблеми ще не вирішено;
• проаналізувати методики, використані у процесі дослідження;
• зробити висновок щодо рівня дослідження теми та подальшого написання дисертації за цим напрямом або ж вибір іншого.

Далі переходимо до аналізу наукових праць, серед яких найбільшу увагу звертайте на наступні джерела:

• дисертації;
• автореферати дисертацій (зазвичай у вільному доступні їх набагато більше, аніж дисертацій, проте напрям дослідження та основні положення, що виносяться на захист, Ви зможете побачити);
• монографії;
• аналітичні дослідження, наукові статті, офіційні публікації органів державної влади, інститутів, громадських організацій тощо.

Огляд дисертацій з обраного напряму дослідження необхідне для того, щоб сформувати варіанти тем, які будуть мати наукову новизну та практичну значущість, адже якщо положення, які Ви виносите на захист, були висунуті та обґрунтовані іншим дослідником, вся науково-дослідна діяльність не матиме сенсу. Рекомендуємо скласти перелік проаналізованих джерел та біля кожного в дужках вказати, які проблеми залишились не дослідженими. Після опрацювання дисертацій Ви сформуєте для себе перелік питань, визначите ідеї, які потребують подальших наукових розвідок, зможете обрати для свого дослідження ту проблему, вирішення якої для Вас є цікавим, і сформувати перший (чорновий) варіант теми дисертації.

Проте не всі дисертації доступні для вільного перегляду, тому рекомендуємо здійснювати пошук авторефератів, у яких викладені мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження, а також положення, які виносяться на захист. З автореферату також можна отримати інформацію та скласти перелік актуальних тем.

Пошук дисертацій та авторефератів можна здійснювати як загалом у пошукових системах, так і на відповідних ресурсах, на яких представлено ці наукові праці у систематизованому вигляді (за спеціальностями, роками захисту тощо). Серед таких ресурсів пропонуємо скористатись наступними:

1. Найбільшою у світі повнотекстовою базою даних дисертацій є ресурс ProQuest Dissertations and Theses, який, проте, є комерційним, тобто за користування його функціями потрібно буде здійснити оплату (https://about.proquest.com/en/).

2. Інші зарубіжні ресурси, які можна умовно поділити на наступні групи:

2.1. Міжнародні, наприклад:

• DART-Europe (https://www.dart-europe.eu/basic-search.php);
• Networked Digital Library of Theses and Dissertations, або NDLTD (http://www.ndltd.org);
• OATD або Open Access Theses and Dissertations (https://oatd.org);
• PODT Open (https://www.proquest.com/?defaultdiss=true) тощо.

2.2. По окремих країнах, наприклад:

• ADT, Австралія (http://adt.caul.edu.au);
• Biblioteca Digital de Teses e Dissertacoes, Бразилія (http://bdtd.ibict.br/vufind/);
• CiNii Dissertations, Японія (https://ci.nii.ac.jp/d/en/);
• Cybertesis – Бразилія, Канада, Чилі, Франція, Гонконг, Мексика, Перу, Іспанія, США (http://ww3.cybertesis.net);
• Deusche National Bibliothek, Німеччина (https://www.dnb.de/DE/Home/home_node.html);
• DialNet, Іспанія (https://www.dart-europe.eu/basic-search.php);
• DISSERTATIONS.SE, Швеція (https://www.dissertations.se);
• DiVA, 26 скандинавських країн (http://www.diva-portal.org);
• HAL, Франція (https://hal.archives-ouvertes.fr/search/index/q/*/docType_s/THESE/submitType_s/file/);
• NARCIS, Нідерланди (https://www.narcis.nl);
• Pakistan Research Repository, Пакистан (http://prr.hec.gov.pk/jspui/);
• Theses Canada (https://library-archives.canada.ca/eng);
• THESES.FR, Франція (http://www.theses.fr) тощо.

3. Національний депозитарій академічних текстів – ресурс, специфіка якого полягає у акумулюванні дисертацій, наукових статей, звітів та інших наукових робіт. Пошук можна здійснити як за спрощеною формою (вид академічного тексту), так і за розширеною (автор, спеціальність, тема, дата захисту тощо) (https://nrat.ukrintei.ua/searchdb/).

4. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, в якій наукові праці можна шукати за наступними елементами:

ключові слова;

спеціальність;

автор;

назва;

рік захисту.

5. Наукові бібліотеки українських ЗВО – також доступні ресурси для пошуку дисертацій та авторефератів. Першочергово ознайомтесь із науковими працями, розміщеними в електронній науковій бібліотеці Вашого ЗВО, а також скористайтесь ресурсами інших закладів, наприклад:

• наукова бібліотека Одеського національного університету імені І.І. Мечникова пропонує перелік електронних ресурсів (як українських, так і іноземних), на яких можна ознайомитись з необхідними науковими працями (http://lib.onu.edu.ua/dysertatsiyi/). Пошук можна здійснювати за різними ключовими словами та параметрами. Це зручний сервіс, який акумулює декілька ресурсів для здійснення пошуку;
• науково-консультаційний центр Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який викладає на своєму сайті дисертації та автореферати, захищені на базі цього ЗВО, які можна шукати за назвою, ПІБ наукового керівника, науковим ступенем, галуззю наук та іншими параметрами (http://scc.univ.kiev.ua/abstracts_db/);.
• електронний репозитарій Національної Академії внутрішніх справ (http://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/17);
• електронний фонд КПІ імені Ігоря Сікорського, який включає перелік авторефератів та дисертацій, захищених у цьому ЗВО, та інші ресурси ЗВО України (https://ela.kpi.ua/handle/123456789/2086).

6. Інші ресурси, які можна знайти у пошукових системах за ключовими словами, що допоможуть дослідити актуальний стан справ.

Певні ресурси, які Ви можете знайти в мережі (наприклад, Бібліотека дисертацій України, Дисертації України та подібні), – це комерційні ресурси, які передбачають платне ознайомлення із дисертаціями. Проте можна ознайомитись з переліком спеціальностей та тем дисертацій, хоча переважно ці бази є застарілими – останні дисертації – за 2015 рік.

Отже, на основі проведеного дослідження можна попередньо сформувати декілька чорнових варіантів теми дисертації.

2.2. Підбір аналітичного матеріалу

Якісна дисертація вимагає того, щоб аналітичний матеріал, необхідний для досягнення поставленої мети, був наявним та доступним. Такі аналітичні матеріали варто шукати у офіційних джерелах, які дають змогу виокремити наявні на даний час наукові проблеми, наприклад:

1) юридичні дисципліни:

• українська законодавча база (https://zakon.rada.gov.ua);
• європейська законодавча база (https://european-union.europa.eu/institutions-law-budget/law_en) тощо;

2) економічні дисципліни:

• Державна служба статистики України (https://ukrstat.gov.ua);
• Євростат (https://ec.europa.eu/eurostat);
• Світовий Банк (https://www.worldbank.org) тощо.

Навести повний перелік доступних ресурсів неможливо, адже кожна спеціальність та напрям дослідження передбачає збір, обробку та аналіз відповідної інформації.

Також майбутній доктор філософії (або PhD – Philosophiæ Doctor) може скористатись готовими аналітичними дослідженнями, проте рекомендуємо їх використовувати як підтвердження власних висновків, адже дисертація вимагає самостійного опрацювання першоджерел, а не цитування висновків аналітиків.

У свою чергу, можливе використання рейтингових досліджень та оцінок незалежних міжнародних організацій, наприклад:

• Глобальний рейтинг конкурентоспроможності країн світу, або The Global Competitiveness Index (https://www.weforum.org/reports?query=Global+competitiveness+report);
• Вимірювання цифрового розвитку країн світу, або Measuring digital development  (https://www.itu.int/itu-d/reports/statistics);
• Індекс сприйняття корупції у світі, або Corruption Perceptions Index (https://www.transparency.org/en/cpi) тощо. 

Також можна використовувати результати опитувань, які проводяться відповідними аналітичними центрами, наприклад:

• Київська школа економіки (http://kse.org.ua/);
• Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) (http://www.ier.com.ua/ua);
• Інститут суспільно-економічних досліджень (https://iser.org.ua);
• Український центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова (УЦЕПД) (https://razumkov.org.ua);
• Український центр аналітики і безпеки (УЦАБ) (https://uacas.org) тощо.

2.3. Постановка мети, завдань, об’єкту та предмету дисертації

Наступним етапом для формулювання теми дисертації є постановка мети – того результату, який має бути досягнутий по закінченню наукової роботи. Мета повинна бути конкретною та досяжною. Тобто результат можна обґрунтувати, виміряти, довести та використати, а аспірант повинен продемонструвати власне новаторство за результатами науково-дослідної діяльності.

Завдання дослідження – це та робота, яка має бути виконана після завершення роботи, тобто для досягнення мети необхідним є виконання ряду завдань.

Формулювання об’єкту та предмету дослідження – важливий процес, а особливості цього процесу можна розглянути у попередній статті, розміщеній у нашому блозі).

Після цього коригуємо чорнові варіанти тем дисертації, зменшуємо їх перелік та залишаємо 2-3 варіанти, конкретизуючи теми з урахуванням отриманих результатів та виокремивши їх перспективність у проведенні подальших науково-дослідних робіт.

Отже, основна інформація та чорнові варіанти теми дисертації готові – йдемо на консультацію до наукового керівника.

2.4. Консультування із науковим керівником

Науковий керівник має досвід, необхідний для формування теми дисертації, яка буде відповідати усім вимогам та привабить увагу членів ВАК. Проте, якщо на Вашу думку Ваш варіант теми дисертації є більш оптимальним, не бійтеся це казати, проте майте необхідні аргументи для цього.

Наостанок зазначимо, що найбільші проблеми у виборі теми дисертації, наступні:

Тому підходьте до формулювання теми дисертації серйозно та ґрунтовно, щоб написати якісну наукову роботу та блискуче її захистити.