1. Поняття та роль автореферату дисертації
1.1. Сутність і функції автореферату
Автореферат дисертації – це стислий виклад змісту дисертаційної роботи, що містить найважливіші положення дослідження, його методологічну основу, основні результати, новизну та практичне значення. Він є важливим елементом захисту дисертаційного дослідження, оскільки концентрує ключові положення, висновки та результати роботи в доступному для читача форматі.
Метою автореферату є ознайомлення наукової спільноти, рецензентів та широкого кола зацікавлених осіб з головними аспектами дисертаційного дослідження.
Автореферат виконує низку важливих функцій, серед яких:
Функція |
Характеристика |
Інформаційна |
Забезпечує інформування наукової спільноти про нові наукові досягнення, що містяться в дисертації. |
Представницька |
Відображає основні ідеї та результати дисертації у зручному для аналізу вигляді. |
Анотаційна |
Виконує роль розширеної анотації до дисертації, де стисло подано мету, завдання, методи та результати дослідження |
Науково-освітня |
Слугує джерелом інформації для навчальних цілей, адже він демонструє зразкову структуру й логіку наукового дослідження. |
Комунікативна |
Сприяє налагодженню наукових зв’язків та обміну знаннями між дослідниками, а також формує базу для наукової критики, вдосконалення методологій та розвитку тематики. |
Загалом, автореферат дисертації не лише представляє дослідницьку роботу у лаконічній формі, але й слугує інструментом наукового обміну, сприяє академічному розвитку та підвищує доступність наукових результатів для широкої аудиторії.
1.2. Значення автореферату
Автореферат дисертації виконує важливу роль у популяризації наукових досягнень, сприяє поширенню нових знань та є важливим інструментом наукового обміну, що підтримує розвиток академічної спільноти й інноваційних ідей, а саме:
• забезпечує швидкий доступ до ключових аспектів дослідження для широкого кола читачів, дозволяючи їм ознайомитися з основною ідеєю, методологією, результатами і новизною дисертації;
• виконує роль презентаційного інструменту, адже саме на основі його змісту рецензенти та члени вченої ради приймають рішення про відповідність дисертаційної роботи вимогам наукової новизни, теоретичної та практичної значущості;
• є важливим елементом формування наукового іміджу дослідника.
Його значення полягає в тому, що він слугує основним засобом поширення результатів наукового дослідження в академічному середовищі та за його межами.
Основні цілі написання автореферату включають:
• представлення основних положень дослідження;
• оцінка наукового внеску;
• інформаційний обмін у науковій спільноті;
• забезпечення прозорості дослідження;
• підготовка до захисту.
Автореферат підтримує науковий обмін, сприяє міждисциплінарній взаємодії, а також формує репутацію дослідника та його внесок у розвиток науки.
2. Оформлення автореферату дисертації
2.1. Вимоги до автореферату дисертації
Автореферат дисертації є офіційним документом, що підсумовує основні результати наукового дослідження, виконаного здобувачем на здобуття наукового ступеня. Оскільки він є важливим етапом у процесі захисту дисертації, до нього висуваються вимоги щодо змісту та оформлення:
Вимоги |
Складові |
Характеристика |
Структурні вимоги |
Титульна сторінка, актуальність дослідження, мета і завдання дослідження, об’єкт і предмет дослідження, методологія та методи дослідження, робоча гіпотеза, наукова новизна, основні результати,теоретичне значення, практичне значення, , перелік публікацій, висновки, анотація |
Наявність даних складових є обов’язковою. Детальна характеристика структурних елементів описана у підпункті 2.2. |
Оформлення та стиль викладу |
Обсяг |
Зазвичай обсяг складає від 10 до 50 сторінок, залежно від вимог конкретної установи. |
Шрифт і форматування |
Рекомендується використовувати шрифт Times New Roman, розмір 14 або 12 пунктів, міжрядковий інтервал 1,5. Текст має бути чітким і легко читабельним |
|
Стиль викладу |
Повинен бути написаний в науковому стилі, але зрозумілим для широкого кола науковців і спеціалістів. |
|
Логічна послідовність |
Текст має бути логічно структурованим, з чіткими переходами між розділами та підпунктами. |
|
Вимоги до змісту |
Чіткість і точність формулювань |
Кожне твердження повинно бути конкретним і точним. Важливо уникати загальних фраз без подальшого обґрунтування. |
Обґрунтованість новизни |
Наукова новизна повинна бути підтверджена конкретними результатами, які не мають аналогів у науковій літературі або які значно розвивають існуючі теорії чи практики. |
|
Увага до публікацій |
Важливо зазначити всі публікації, які були створені під час роботи над дисертацією. |
|
Мовні вимоги |
Мова викладу |
Пишеться на мові дисертації. Важливо дотримуватися граматичної правильності та наукового стилю. |
Термінологія |
Використання спеціалізованої термінології є обов’язковим, але вона повинна бути зрозумілою для науковців, що працюють в суміжних областях. |
|
Формальні вимоги |
Посилання на джерела |
Хоча автореферат не передбачає детального аналізу літератури, в ньому можуть бути зазначені посилання на основні джерела, які використовувалися в дослідженні. |
Нумерація сторінок і розділів |
Потрібно дотримуватися стандартів організації тексту, що включає правильну нумерацію сторінок, розділів і підпунктів |
Дотримання усіх вимог є необхідним для забезпечення наукової достовірності, коректності і відповідності академічним стандартам.
2.2. Структура автореферату дисертації
Як вище зазначалося, оформлення автореферату дисертації передбачає дотримання структурованості викладу інформації, яка дозволяє науковій спільноті легко ознайомитися зі змістом дисертаційної роботи, оцінити її науковий внесок і практичну значущість. Для детального опису структури візьмемо для прикладу з відкритого джерела Автореферат дисертації на здобуття наукового ступення доктора філологічних наук Семеніста І.В.
До основних елементів структури відносяться:
1. Титульна сторінка. На титульній сторінці зазначаються назва дисертації, прізвище автора, інформація про наукового керівника, науковий ступінь, спеціальність, а також дані про заклад, де проходить захист. Приклад автореферату дисертації (титулка):
2. Загальна характеристика роботи містить наступні складові:
2.1. Вступ. Окреслює основну тему та проблему дослідження. Приклад вступу у авторефераті:
2.2. Актуальність дослідження. У цій частині коротко розкривається значущість теми, обґрунтовується необхідність проведення дослідження, а також окреслюються проблеми, які воно вирішує. Приклад актуальності дослідження у авторефераті:
2.3. Мета і завдання дослідження. Мета формулюється як загальний орієнтир дослідження, а завдання деталізують її та конкретизують аспекти, які будуть досліджені в роботі. Приклад мети і завдання у авторефераті:
2.4. Об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт – це загальна область або процес, що вивчається, тоді як предмет – конкретні аспекти або властивості об’єкта, які є в центрі уваги дослідження. Приклад об’єкта і предмета дослідження у авторефераті дисертації:
2.5. Методологія і методи дослідження. Зазначаються основні методи, які застосовувалися для досягнення поставленої мети та виконання завдань. Це може включати емпіричні, теоретичні, математичні та інші методи. Приклад методології і методів дослідження у авторефераті:
2.6. Робоча гіпотеза. Робоча гіпотеза в авторефераті дисертації є попереднім припущенням або твердженням, яке дослідник планує підтвердити або спростувати в процесі дослідження. Гіпотеза повинна чітко відображати сутність проблеми, з якою працює дисертант, і передбачати результат, який дослідження може обґрунтувати. Приклад гіпотези у авторефераті:
2.7. Наукова новизна. Описується, у чому полягає новаторський внесок роботи в науку, які нові знання вона пропонує, а також яку проблематику розв’язує. Новизна має бути чітко окреслена та обґрунтована. Приклад наукової новизни у авторефераті дисертації:
2.8. Теоретичне значення. Висвітлює внесок дослідження у науку та знання в певній галузі. Це частина автореферату, де дослідник пояснює, як отримані результати допоможуть розширити, поглибити або переосмислити наукові уявлення щодо обраної проблематики. Приклад опису теоретичного значення у авторефераті дисертації:
2.9. Практичне значення. Описуються можливості застосування результатів дослідження на практиці. Це може бути значущість для певних галузей, впровадження результатів у виробництво або науково-дослідницьку діяльність. Приклад опису практичного значення у авторефераті дисертації:
2.10. Публікації за темою дисертації. Наводиться перелік основних наукових праць здобувача, опублікованих за темою дисертації, що підтверджує апробацію результатів дослідження у науковому середовищі. Приклад опису публікацій за темою дисертації:
3. Основний зміст дисертації – стисла й структурована презентація основних розділів роботи, в якій коротко викладаються ключові результати, висновки та практичні рекомендації. Ця частина повинна дати чітке уявлення про структуру дисертації, логіку дослідження, а також його значущість та науковий внесок. Приклад відображення основного змісту дисертації у авторефераті:
4. Висновки. Підсумовуються основні положення, висновки та перспективи подальшого дослідження. Приклад висновків у авторефераті:
5. Анотація в авторефераті дисертації – короткий і ємний опис основних аспектів наукової роботи. Вона має на меті дати загальне уявлення про дослідження, його актуальність, мету, основні результати та значення. Анотація є першою частиною автореферату, тому вона повинна привернути увагу читача, зацікавити його, а також надати повне і ясне уявлення про зміст роботи. Приклад анотації в авторефераті дисертації:
Структура автореферату дисертації визначається ЗВО. Вона повинна бути чіткою та логічною.
2.3. Особливості написання
Для написання автореферату дисертації необхідно дотримуватися вимог щодо структури, формату та стилю оформлення, щоб документ відповідав науковим стандартам.
Покрокова інструкція щодо створення автореферату включає:
1. Налаштування документу за такими параметрами:
- Шрифт: Times New Roman (або інший за вимогами установи);
- Розмір шрифту: 12 пунктів;
- Міжрядковий інтервал: 1,5;
- Поля: стандартні (верхнє, нижнє, ліве, праве – по 2 см);
- Нумерація сторінок: внизу по центру або праворуч (за вимогами ЗВО).
Розмір шрифту та поля визначаються вимогами ЗВО.
2. Створення титульної сторінки (див. вище вказаний приклад):
2.1. Напишіть на титульній сторінці:
- назву дисертації;
- прізвище, ім’я, по батькові автора;
- науковий ступінь (якщо є);
- спеціальність, за якою захищаєте дисертацію;
- інформацію про наукового керівника;
- назва університету, місяць і рік захисту.
2.2. Зробіть центрування тексту для основних елементів титульної сторінки.
Титульна сторінка повинна бути першою, але її оформлення залежить від вимог ЗВО.
3. Викладання змісту включає:
3.1. Структура:
- актуальність дослідження;
- мета та завдання дослідження;
- об’єкт і предмет дослідження;
- методи дослідження;
- наукова новизна;
- основні результати;
- практичне значення;
- особистий внесок здобувача;
- публікації за темою дисертації;
- висновки.
3.2. Вставлення заголовків:
- виділіть текст, який має бути заголовком;
- у верхній панелі інтерфейсу виберіть стиль «заголовок 1» для основних розділів;
- для підпунктів використовуйте «заголовок 2», якщо це потрібно.
3.3. Текст основного розділу:
- Після кожного заголовка пишіть відповідний текст.
- Використовуйте форматування абзаців: текст має бути вирівняний по ширині, з відступом у 1,25 см для кожного нового абзацу.
3.4. Між абзацами: для більшої зручності читайте й редагуйте текст, встановлюючи між абзацами додаткові відступи, щоб виділяти основні моменти.
4. Використання нумерації сторінок
- перейдіть до вкладки «вставка»;
- натисніть «номер сторінки»;
- виберіть потрібний стиль нумерації сторінок (зазвичай на початку документу нумерація починається з 1 на титульній сторінці);
- для цього можна вибрати «номер сторінки» → «знизу сторінки» → «по центру».
5. Оформлення таблиць, малюнків та формул:
- для таблиць використовуйте вкладку «вставка» → «таблиця», обираючи потрібну кількість рядків і стовпців;
- для малюнків вставляйте їх через вкладку «вставка» → «зображення», після чого додавайте підпис до малюнка за допомогою інструмента «вставка підпису»;
- для формул використовуйте вкладку «вставка» → «рівняння», щоб створити необхідні математичні формули.
6. Оформлення посилань на джерела:
- перейдіть на вкладку «вставка» → «посилання»;
- використовуйте стиль цитування, який вимагає ваша установа;
- створюйте бібліографію та посилання на джерела за допомогою функції «посилання» і додавайте джерела у розділ «список використаних джерел» наприкінці документа.
7. Перевірка та редагування
- перевірте граматику і орфографію за допомогою вбудованих інструментів word;
- перевірте форматування, щоб всі заголовки, абзаци, нумерація сторінок та посилання були оформлені правильно;
- якщо потрібно, додайте таблицю вмісту через «посилання» → «зміст».
8. Збереження та друк
- збережіть документ у форматі.docx для подальшого редагування;
- для друку або подання в електронному вигляді можна зберегти документ у форматі pdf (файл → зберегти як → pdf).
Для того, щоб уникнути технічних помилок під час написання автореферату ніколи не використовуйте занадто великі шрифти або неформальні стилі, оскільки це не відповідає академічному стандарту. Обов’язково використовуйте вбудовані шаблони Word для налаштування документа у відповідності до стандартів.
2.4. Відгук на автореферат дисертації
Відгук на автореферат дисертації є важливою частиною процесу захисту наукового дослідження. Це документ, який містить оцінку змісту та якості автореферату з боку науковця або фахівця в галузі, близькій до теми дослідження.
Відгук є важливим елементом наукового обміну, який виконує наступні функції:
- оцінка наукової новизни;
- аналіз відповідності вимогам;
- рекомендації та зауваження.
Відгук на автореферат зазвичай містить такі основні компоненти:
- вступ;
- основні положення автореферату;
- критичні зауваження та рекомендації;
- загальна оцінка.
Відгук слугує основою для більш глибокого аналізу та дискусії під час захисту, допомагаючи членам ради та рецензентам краще зрозуміти наукову значущість роботи, її новизну та практичну цінність.
Відгук на автореферат дисертації є важливою частиною процедури захисту дисертації, і його надання передбачено вимогами для дисертаційних робіт у більшості наукових установ та університетів.
3. Найпоширеніші помилки у авторефераті дисертації
У процесі написання автореферату часто виникають типові помилки, які можуть знизити ефективність цього документу та вплинути на сприйняття роботи. Найпоширенішими помилками є:
- не чітко визначена актуальність дослідження;
- недостатня деталізація основних положень і висновків;
- відсутня логічна послідовність викладу;
- недотримання вимог до оформлення;
- використання складної або некоректної термінології;
- невідповідність між авторефератом і дисертацією;
- неправильний акцент на практичній значущості результатів.
Уникнення даних помилок є важливою основою для успішного написання автореферату, що в подальшому забезпечить належне сприйняття роботи та підвищить її наукову та практичну цінність.
Якісний автореферат повинен бути логічним, структурованим, відповідати стандартам оформлення та точно відображати основні положення дисертації.
Що таке автореферат дисертації?
Автореферат дисертації – це стислий виклад змісту дисертаційної роботи, яка представляє основні результати, методи та висновки дисертаційного дослідження.
Які цілі написання автореферату?
Цілі написання включають: представлення основних положень дослідження; оцінка наукового внеску; інформаційний обмін у науковій спільноті; забезпечення прозорості дослідження; підготовка до захисту.
Чи обов’язковим є наявність відгуку на автореферат дисертації?
Так, наявність відгуку є обов’язковою. Це важлива частина процедури захисту дисертації.