Звання старшого дослідника: як здобути і що дає?

1. Що означає вчене звання старший дослідник?

Вчене звання старший дослідник (старший науковий співробітник) є почесним титулом, який надається науковим працівникам за їхні видатні досягнення у сфері досліджень. Згідно з статтею 54 Закону України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р.
№ 1556-VII вчене звання старшого дослідника присвоюється особам, які професійно здійснюють наукову або науково-технічну діяльність.
Це звання свідчить про високий рівень компетентності, професіоналізму та значний внесок у розвиток наукової думки. Старші дослідники зазвичай мають багаторічний досвід роботи, наукові ступені та численні публікації у відомих наукових журналах. Їхня праця сприяє прогресу в різних галузях науки та освіти, впливаючи на розвиток суспільства загалом.

2. Кому присвоюють вчене звання старшого дослідника

Відповідно до Наказів МОН України «Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам» від 14.01.2016 р. № 13 і «Про внесення змін до Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам» від 17.03.2021 р. № 322 вчене звання старшого дослідника присвоюють працівникам ЗВО чи наукових установ, зарахованих на посади після обрання за конкурсом чи у порядку атестації, зокрема за сумісництвом:

1. котрим було присуджено науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук;
2. період наукової роботи котрих становить не менше аніж 5 років і котрі займають такі посади: старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, головний науковий співробітник, доцент, професор, заступник завідувача (начальника) і завідувача (начальника) науково-дослідним відділом (відділенням, сектором, лабораторією), завідувач кафедри, ректор, проректор із наукової роботи, директор, заступник директора із наукової роботи, вчений секретар, за умови успішної діяльності на вище зазначених посадах не менше 1 календарного року. Якщо особа працює одночасно на науковій та науково-педагогічній посаді, то зараховують період роботи на одній із таких посад;
3. котрі мають сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації із мовної освіти (рівень не нижче В2) із мов країн ЄС чи кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), які пов’язані із використанням іноземної мови, або не менше 10 праць, котрі було опубліковано англійською мовою в виданнях, що включені до наукометричних баз «Scopus» чи «Web of Science» і які мають ISSN-номер, підтверджений на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань (за винятком осіб з інвалідністю I групи);
4. котрі підтверджують свій міжнародний досвід документами (сертифікатами, свідоцтвами, дипломами, іншими документами), зокрема про навчання, стажування чи роботу в ЗВО, науковій (чи науково-технічній) установі у державі, котра входить до ОЕСР і/або ЄС, чи участь (керівниками/виконавцями) в проєктах, що фінансуються (фінансувались) зазначеними державами, чи участь в роботі не менш як 1 наукової конференції (конгресу, симпозіуму або семінару), проведеної в зазначених країнах (за винятком осіб з інвалідністю I групи);
5. котрі опублікували після захисту дисертації на здобуття ступеня доктора філософії (кандидата наук) навчально-методичні та наукові праці в вітчизняних і/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, із котрих не менше 2 публікацій в виданнях, включених до наукометричних баз «Scopus» чи «Web of Science» і мають ISSN-номер, який підтверджено на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних наукових видань.

Необхідно також зазначити, що вчене звання старшого дослідника може бути присвоєне за спеціальністю, що належить до іншої галузі, аніж галузь, в котрій здобувачеві було присвоєно науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), за умови, що опубліковані наукові праці містять одержані здобувачем нові науково обґрунтовані результати, що в сукупності розв’язують конкретне наукове завдання, яке має вагоме значення для відповідної галузі знань.

3. Атестація здобувачів вченого звання старшого дослідника

Процес атестації здобувачів вченого звання старшого дослідника, які працюють у наукових установах або наукових підрозділах закладів вищої освіти, здійснюється відповідно до профілю їх основної наукової діяльності враховуючи трансформацію галузей науки та наукових спеціальностей згідно з чинним законодавством.
Атестаційні матеріали розглядаються вченими радами закладів вищої освіти, в т.ч. закладів післядипломної освіти та наукових установ з обов’язковим висновком кафедри чи відповідного структурного підрозділу наукової установи. Оцінюється також дотримання здобувачем вченого звання академічної доброчесності.

Перед розглядом атестаційних матеріалів на кафедрі закладу вищої освіти проводиться відкрита лекція для студентів відповідного напряму підготовки за умови присутності не менше 3 викладачів кафедри. На засіданні кафедри, за участі не менше ніж двох третин її членів, обговорюється звіт про науково-педагогічну діяльність здобувача та результати відкритої лекції.
Після обговорення атестаційних матеріалів кафедра готує висновок, який підтверджує високий науково-методичний рівень викладання та відповідність здобувача заявленому вченому званню, і передає його секретарю вченої ради закладу вищої освіти. Також може бути дана рекомендація доопрацювати атестаційні матеріали у випадку потреби.
Цей процес забезпечує об’єктивність та ретельність оцінки кандидатів на отримання вченого звання та відповідає кваліфікаційним вимогам сучасного законодавства.
Рішення кафедри приймається більшістю голосів членів кафедри на відкритому чи таємному голосуванні, залежно від вибору членів кафедри. Після доопрацювання атестаційні матеріали повторно розглядаються на кафедрі закладу вищої освіти.
Порядок розгляду атестаційних матеріалів здобувача вченого звання відповідним структурним підрозділом наукової установи визначається вченою радою даної наукової установи.

Процедура розгляду атестаційних матеріалів претендентів на вчене звання старшого дослідника на засіданні вченої ради закладу вищої освіти, включаючи заклади післядипломної освіти та наукові установи, встановлюється вченою радою.
Після прийняття вченою радою рішення про присвоєння здобувачу вченого звання старший дослідник, вчений секретар упродовж 15 днів оформлює атестаційну справу здобувача вченого звання згідно з вимогами розділу IV «Оформлення атестаційної справи» Наказу МОН України «Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам» від 14.01.2016 р. № 13 і надсилає її до МОН.
На запити МОН вчена рада надає додаткову інформацію й матеріали щодо діяльності здобувача вченого звання й процедуру його атестації. Здобувач вченого звання має право упродовж 2 місяців із дня прийняття рішення вченою радою подати апеляцію до вченої ради чи до МОН.

У випадку надходження апеляції до вченої ради формується склад апеляційної комісії, окрім випадків, коли апеляція не містить ґрунтовних аргументів щодо виявлених недоліків. Рішення стосовно формування апеляційної комісії й затвердження її складу приймається вченою радою. Апеляційна комісія готує висновок, котрий підписують всі члени комісії.
На підставі висновку апеляційної комісії вчена рада приймає рішення щодо задоволення чи відмови в задоволенні апеляції. Якщо апеляцію задоволено, вчена рада може прийняти рішення стосовно присвоєння вченого звання й у встановленому порядку надіслати до МОН атестаційну справу здобувача вченого звання старшого дослідника.

4. Позбавлення вченого звання старший дослідник

Позбавлення вченого звання старшого дослідника (старшого наукового співробітника) відбувається відповідно до того ж порядку, яким воно було присвоєне. Питання стосовно позбавлення вченого звання розглядається атестаційною колегією МОН у таких випадках:

Для вивчення обставин, які пов’язані із порушенням питання щодо позбавлення вченого звання, на засіданні вченої ради формується комісія, склад котрої (кількісний і персональний) визначається вченою радою з-поміж її членів.
Протягом 15 днів після розгляду питання щодо позбавлення вченого звання старшого дослідника до МОН надсилаються наступні документи:

• рішення (клопотання) вченої ради стосовно позбавлення вченого звання старшого дослідника;
• оригінал протоколу засідання лічильної комісії;
• копії документів щодо присвоєння вченого звання старшого дослідника;
• інші документи, які підтверджують порушення вимог законодавства стосовно присвоєння вченого звання старшого дослідника.

Атестаційна колегія МОН згідно з законодавством, приймає рішення щодо позбавлення (позбавляє) вченого звання з урахуванням всіх матеріалів справи та результатів попереднього експертного розгляду. На підставі цього рішення атестат особи, яку було позбавлено вченого звання старшого дослідника, визнається недійсним.
Вчена рада на запити МОН надає необхідну інформацію, документи та матеріали для розгляду питання про позбавлення вченого звання старшого дослідника.

5. Доплати за вчене звання старший дослідник

Відповідно до ч. «в», підпункту 3, пункту 4 Наказу МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 № 557, старшим науковим співробітникам, старшим дослідникам надається доплата в максимальному розмірі 25 % від посадового окладу (ставки заробітної плати). Ця доплата встановлюється в разі відповідності профілю діяльності працівника з наявним вченим званням. Якщо працівник має два чи більше вчених звань, то доплата установлюється за вищим званням.
Відповідність ученого звання та наукового ступеня до профілю діяльності працівника на його посаді визначається керівником навчального закладу. Пункт 2 статті 59 Закону України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р.
№ 1556-VII також передбачає установлення доплати у розмірі 25 % посадового окладу за вчене звання старшого дослідника.
У пункті 6.3.27 «Галузевої угоди між Міністерством освіти й науки та Центральним комітетом профспілки працівників освіти й науки України на 2021-2025 роки» від 18.06.2021 р. № 12 керівникам закладів освіти рекомендується забезпечити максимальний розмір доплати працівникам із вченими званнями. Ці положення є обов’язковими для включення до колективних договорів і поширюються на усіх працівників закладів освіти, що підпадають під сферу їх дії.
Процедура встановлення доплат за вчені звання також передбачає погодження з виборним профспілковим органом (профспілковим комітетом). Згідно зі статтею 247 «Кодексу законів про працю України», цей орган вирішує разом із роботодавцем питання оплати праці працівників, включаючи встановлення розмірів доплат, надбавок, премій та інших компенсаційних виплат.

6. Поради для тих, хто прагне отримати звання старший дослідник

Звання старшого дослідника є високим визнанням наукових досягнень та професійної компетентності у науковій спільноті. Для тих, хто прагне здобути це звання, важливо мати чітке розуміння процесу його отримання та відповідати високим стандартам науково-дослідної діяльності.
Щоб здобути звання старшого дослідника пропонуємо декілька корисних порад:

Дотримуючись цих порад, ви зможете підвищити свої шанси на отримання звання старший дослідник і зробити значний внесок у розвиток наукової сфери.