Магістр
1. Кандидатська дисертація: поняття та характеристика
1.1. Ключові вимоги до кандидатської дисертації
Кандидатська дисертація – це науково-кваліфікаційна робота, яка є обов’язковою умовою для здобуття наукового ступеня кандидата наук. У цій роботі автор демонструє здатність самостійно вирішувати важливі та актуальні наукові проблеми, створювати нові знання або підходи, а також знаходити нові методи та алгоритми їх практичного застосування.
Перед тим, як написати кандидатську дисертацію, необхідно ознайомитися із основними вимогами до її написання. Отже, основні вимоги до написання кандидатської дисертації – це її актуальність у поточних умовах та для обраної галузі чи напряму знань; новизна (це особлива умова яка виділяє цей вид наукової роботи з-поміж інших); практична значущість; самостійність та обґрунтованість.
Якщо чотири вимоги написання дисертації (актуальність, практична значущість, самостійність та обґрунтованість) є характерними вимогами для всіх видів наукових робіт, то новизна є пріоритетною особливістю написання кандидатської дисертації, яка охоплює не тільки рекомендації у певних практичних аспектах дослідження, а виступає своєрідною наскрізною лінією написання усієї роботи, що, у свою чергу, передбачає глибоке та ґрунтовне аналітичне опрацювання теоретичних концептів, підходів, існуючих методів.
Простіше кажучи, новизна повинна бути присутня у всіх підрозділах роботи та у кожному висновку.
1.2. Нормативні документи, що регулюють написання кандидатської дисертації в Україні
Перед написанням кандидатської дисертації необхідно зрозуміти, які нормативні акти в цілому регулюють цей процес.
|
Категорія |
Документ |
Основний зміст |
|
Закони України |
Закон України «Про вищу освіту» (№ 1556-VII від 1 липня 2014 року) |
Визначає основні вимоги до системи вищої освіти, включаючи здобуття наукових ступенів. |
|
Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (№ 848-VIII від 26 листопада 2015 року) |
Регулює аспекти наукової діяльності, включаючи здобуття ступенів кандидата наук. |
|
|
Нормативні акти |
Регулює структуру, формат і оформлення дисертацій. Цей нормативний акт визначає процес написання кандидатської дисертації, методику написання |
|
|
Стандарти оформлення |
ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання». |
Визначає стандарти оформлення посилань у тексті та списку використаних джерел. |
1.3. Етапи виконання кандидатської дисертації
Сам процес виконання і написання кандидатської дисертації передбачає послідовне виконання 5 етапів.
|
Етап |
Зміст роботи |
|
1. Постановка теми |
Затвердження теми та призначення наукового керівника у відповідній науковій установі. |
|
2. Підготовка дисертації |
Виконання теоретичних і практичних досліджень. Написання розділів роботи відповідно до затвердженого плану. |
|
3. Апробація результатів |
Публікація наукових статей у фахових виданнях. Участь у конференціях. |
|
4. Оформлення роботи |
Оформлення тексту дисертації згідно з вимогами МОН. |
|
5. Захист |
Подання до спеціалізованої вченої ради. Публічний захист перед комісією та отримання висновку. |
Незважаючи на високі вимоги до написання кандидатської дисертації та достатньо тривалий і складний процес виконання кандидатської дисертації, все стає зрозумілим і не таким заплутаним, якщо розібрати логіку та алгоритм цього процесу крок за кроком.
2. 12 кроків написання кандидатської дисертації
2.1. Ідея
Логічним є питання: з чого почати написання дисертації?
Першою повинна стати не тема, а ідея. А тема вже буде висвітлювати ідею дослідження.
Це простий і водночас складний крок, який потребуватиме початкового дослідження сфери написання. Із самого початку потрібно поставити три питання?
- Чи актуальним у найближчій перспективі є дослідження обраної сфери?
Так як написання кандидатської дисертації триватиме достатньо тривалий час, обрана проблематика дослідження не повинна втратити своєї актуальності під час написання роботи. Наприклад, у 2025 році актуальними стають питання дослідження перспектив післявоєнного відновлення України, а проблематика викликів та загроз воєнного стану, ймовірно, у найближчій перспективі втратить свою актуальність, але через певний час питання післявоєнного відновлення так само втратить свою важливість і значущість через появу нових викликів.
- Чи достатніми є можливості внесення новизни у досліджувану сферу?
Не в усіх сферах існує можливість розробки нових підходів, і це треба врахувати на самому початку, перед затвердженням теми.
- Які практичні аспекти можливо обґрунтовано запропонувати?
На цьому етапі необхідно попередньо для себе визначити напрями практичного застосування, тобто кінцевий результат дослідження.
Отже, ідея повинна набути трьох основних характеристик
Якісне виконання цього кроку дозволить зрозуміти шлях наступного дослідження та процесу написання дисертації.
2.2. Вибір Теми
Підготуйте 2-3 робочі теми.
На цьому кроці наша ідея отримає перші обриси. Доречним є питання: для чого підбирати 2-3 теми, якщо простіше відразу зосередитися на одній, найбільш перспективній. Декілька тем не дадуть можливості звузити поле для вибору, що дозволить більш якісно скласти бібліографію, а потім і сформулювати та обґрунтувати тему дослідження.
2.3. Попередні дослідження – вивчення джерел
При пошуку літератури відразу сортуйте на три масиви: теоретичний та методичний, аналітичний, рекомендаційний – такий підхід допоможе при складанні плану, а структурована у таких спосіб бібліографія стане «мапою» для дослідження.
На цьому етапі необхідно ознайомитися не тільки із останніми дослідженнями обраного напрямку, а і сформувати історіографію дослідження, щоб зрозуміти як формувалися певні підходи та основні концепти дослідження.
Передусім необхідно ознайомитися із дисертаційними роботами у обраній сфері, із монографіями та науковими статтями (українських та зарубіжних вчених). Також необхідно проаналізувати дослідження міжнародних організацій та світових аналітичних порталів (наприклад, Міжнародної організації праці, Світового банку, рейтингових агенцій тощо); попередньо проаналізувати аналітичні та статистичні дані, виявити коло проблем та напрацювати можливі шляхи їх вирішення, вивчити міжнародний досвід, щоб сформулювати гіпотези для дослідження (якщо існує така потреба).
|
Етап |
Дії |
|
1. Ознайомлення з літературою |
Вивчення останніх досліджень у вибраній сфері. Формування історіографії дослідження для розуміння формування підходів та концептів. |
|
2. Пошук джерел |
Аналіз дисертаційних робіт, монографій та наукових статей українських і зарубіжних вчених. Аналіз досліджень міжнародних організацій (Міжнародна організація праці, Світовий банк тощо) та світових аналітичних порталів. |
|
3. Сортування джерел |
Розподіл літератури на три масиви: – Теоретичний і методичний. – Аналітичний. – Рекомендаційний. |
|
4. Аналіз даних та формування висновків |
Вивчення аналітичних і статистичних даних. Визначення кола проблем. Формування попередніх шляхів вирішення проблем. |
|
5. Фіксація бібліографії |
Оформлення списку використаних джерел згідно з вимогами обраного стилю |
2.4. Вибір та обґрунтування теми – кристалізація ідеї
Не звужуйте свою ідею попередньо сформованими темами – під час вивчення бібліографії тема набуде чітких обрисів, які можуть суттєво відрізнятися від попередньо сформованих думок.
При обґрунтуванні теми основними етапами є:
– формулювання ідеї та аргументування її актуальності;
– аналіз прогалин у попередніх дослідженнях;
– чітке формулювання значення дослідження, вибір об’єкт, предмету, мети та поставлених завдань, постановка гіпотези;
– визначення перспектив новизни майбутнього дослідження;
– формулювання конкретних напрямів та шляхів практичного застосування результатів дослідження.
2.5. Складання плану до Дисертації
Складіть 3 варіанти плану для Дисертації та пропрацюйте їх із науковим керівником.
У результаті цього кроку сформується початковий план для написання дисертації, який у процесі написання може бути або актуалізовано, або відкореговано. Адже наука не стоїть на місці і протягом написання роботи певні аспекти можуть втратити свою новизну і актуальність, або ж, навпаки, виявитися більш доречними зовсім інші напрями дослідження. Наприклад, у 2022 році із широкомасштабним вторгненням перед науковою спільнотою сформовані нові завдання, які були неактуальними у 2021 році у багатьох сферах.
Можливо на цьому етапі доцільним є складання плану-проспекту, або деталізованого плану із чітким переліком аспектів, які будуть досліджені у кожному підрозділі. У такий спосіб сформується канва для майбутнього дослідження. Також варто для себе зрозуміти, що нового можливо запропонувати в кожному підрозділі. Нагадуємо про пріоритетність Новизни.
Якщо у певному підрозділі складно запропонувати щось нове – не включайте його до плану окремим підрозділом, зробіть його часиною іншого пункту. Складайте план за таким алгоритмом:
2.6. Оформлення бібліографічного списку по тематиці
Відразу формуйте список відповідно до необхідного формату списку джерел (ДСТУ-2015, APA, MLA тощо) .
Правила написання дисертації передбачають широкий вибір стилів формування списку джерел. Отже, погодьте із науковим керівником традиційно застосований стиль у вашому навчальному закладі і це зекономить вам час. Оформлення бібліографічного списку потребує ретельного аналізу джерел на предмет їх доцільності висвітлення у вашій роботі, втім не всі джерела можуть бути використані при написанні, адже під час роботи ви глибше будете розуміти, що саме вам потрібно, а що вже неактуально.
Цей крок потребує методичності та системності – заплануйте на нього достатньо часу.
2.7. Презентація по тематиці дослідження
Якщо тема – це кристалізація ідеї, то презентація – це креативне ядро всього дослідження. Підійдіть до цього завдання креативно, думайте нестандартно – обґрунтовуйте вашу позицію та перспективні новації, які стануть практичним вирішенням вашого дослідження.
Презентація є частиною наукового дослідження і потребує наукового підходу до викладу інформації, стриманості у кольорах та лаконічності і зваженості. Не перевантажуйте зміст картинками та масивними даними.
2.8. Бібліографічний список (опис по темі дослідження)
Бібліографічний список є невід’ємною частиною дисертації. Він повинен бути ретельно сформований, структурований та відповідати вимогам, встановленим ДСТУ 8302:2015.
Формування бібліографічного списку:
|
Етап |
Дії |
Результат |
|
1. Аналіз джерел за темою дослідження |
Пошук літератури за ключовими словами у наукових базах даних (Google Scholar, Scopus, Web of Science, JSTOR). |
Сформовано попередній перелік джерел (крок 3 та крок 6). |
|
2. Структуризація джерел |
Розподіл джерел на групи: 1) нормативно-правові акти; 2) монографії; 3) дисертації; 4) наукові статті; 5) статистичні дані; 6) аналітичні дані тощо |
Зрозумілий розподіл джерел для зручності роботи. |
|
3. Оцінка актуальності |
Вибір джерел, виданих за останні 5-10 років (для технічних або динамічних галузей – 3-5 років). |
Виключено застарілі джерела. |
|
4. Дотримання академічних стандартів |
Оформлення бібліографії відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 або іншого встановленого стандарту. |
Список джерел оформлено у встановленому форматі. |
|
5. Складання історіографії |
Виділення ключових етапів розвитку наукової проблеми на основі аналізу джерел. |
Виявлено основні концепції, підходи, авторів, що формували проблему. |
|
6. Використання спеціалізованого ПЗ |
Застосування програм для управління джерелами для автоматизації оформлення. |
Список оформлено швидко та без помилок відповідно до обраного стилю та стандарту |
|
7. Перевірка повноти |
Перевірка, чи вибрані джерела, охоплюють усі підрозділи дисертації |
Узгоджений бібліографічний список, який виступає основою для роботи над дисертаційним дослідженням |
|
8. Додавання іноземних джерел |
Пошук та додавання англомовних та інших іноземних джерел для підвищення якості наукового обґрунтування. |
Список джерел стає більш вагомим та релевантним. |
Кількість джерел залежить від специфіки теми, зазвичай 150-200 джерел для кандидатської дисертації.
По кількості джерел орієнтуйтеся на обсяг основного тексту. Якщо обсяг 200-250 сторінок, варто опрацювати і включити до бібліографічного списку близько 250 джерел. У той же час обсяг бібліографічного списку у кінцевому варіанті не повинен перевищувати 10-15% загального обсягу дисертації. Отже, тут потрібно застосовувати правило «золотої середини», орієнтуючись на достатність, а не на надмірність.
Всі джерела, представлені у бібліографічному списку, повинні бути цитовані у тексті дисертації.
Для релевантності дослідження доцільно уникати неакадемічних джерел і в процесі написання роботи регулярно додавати нові актуальні джерела.
2.9. Підготовка до написання
2.9.1. Аналіз літератури
Цей крок не є обов’язковим, але дає можливість систематизувати основні підходи та проблематику майбутнього дослідження. На цьому етапі доцільним є надання короткої характеристики ключових праць.
2.9.2. Формування історіографії та теоретичної бази дослідження
Цей крок дозволяє заглибитися у тематику дослідження та ретельно підготуватися до написання теоретичного розділу. На цьому етапі доцільно сформувати періоди розвитку теми дослідження та сформувати характеристику еволюції підходів до дослідження і проблематику, методики аналізу тощо.
2.9.3. Критичний огляд сучасних досліджень
На цьому етапі аналізуються результати та висновки наявних досліджень за останні 5 років (або ж за необхідності період скорочується до 3 років). Цей крок дозволяє сформувати перелік актуальних проблемних аспектів, на яких зосереджені погляди наукової спільноти.
2.9.4. Формування методології дослідження
Попередні дослідження дозволяють ознайомитися із загальнозастосованою методологією дослідження в обраній сфері і стають основою для вибору методів дослідження та їх обґрунтування.
Важливо не тільки обрати методи дослідження, а зрозуміти кінцевий результат застосування кожного із них. Тому вибір методів доцільно вибудовувати за таким алгоритмом:
2.9.5. Аналітичний огляд та/або емпірична частина
Цей крок може включати:
- аналіз емпіричних даних;
- визначення тенденцій, проблем, прогалин у досліджуваній сфері;
- проведення експериментів, опитувань, збору даних;
- аналіз результатів дослідження.
2.10. Написання розділів, вступу висновків, анотації, складання переліку умовних позначень
Спочатку необхідно написати основну частину дисертації і тут на практиці застосовується два підходи, які визначають логіку і структуру процесу написання.
Перший – спочатку пишеться теоретичний розділ та методологічний розділ (якщо він є), в якому аналізуються підходи та методики і вибирається основа для майбутнього аналітичного розділу, потім – аналітичний для вивчення поточного стану та виділення проблем або напрямів покращення, заключним етапом стає написання рекомендаційного розділу.
Другий – спочатку пишеться аналітичний розділ, потім методологічний із поясненням застосованих методик і теоретичний, а потім рекомендаційний.
|
Підхід |
Перший |
Другий |
|
Послідовність написання |
1. Теоретичний/ методологічний розділи 2. Аналітичний розділ 3. Рекомендаційний розділ |
1. Аналітичний розділ 2. Методологічний/ теоретичний розділи 3. Рекомендаційний розділ |
|
Застосування |
Ідеально підходить для фундаментальних досліджень, які вимагають ґрунтовного теоретичного підґрунтя перед переходом до практики. |
Часто використовується у прикладних дослідженнях, де наголос робиться на швидкому аналізі актуальної ситуації з подальшим використанням методів і теорії для пояснення отриманих даних. |
|
Переваги |
Це послідовний та логічний підхід. Забезпечує глибоке розуміння теорії перед аналізом. Легше обґрунтувати вибір методів |
Ефективний для досліджень із наголосом на практиці. Швидше виявляються основні проблеми. Гнучкість у виборі теорії, тобто теоретична складова формується з врахуванням вже проведеного аналізу, обґрунтовуючи його специфіку |
|
Недоліки |
Займає більше часу через детальне опрацювання теорії на початку. У процесі аналізу може виникнути потреба уточнення методології або додаткового дослідження теоретичних концепцій |
Може виникати плутанина у формулюванні гіпотез. Складніше обґрунтувати методи без попереднього теоретичного аналізу. |
Вибір підходу залежить від специфіки теми дослідження, очікуваного результату та вимог наукової установи і пропозицій наукового керівника.
У кінці кожного підрозділу формуються висновки із виділенням внеску автора (у концепті пріоритетності новизни дослідження).
Після написання основної частини формуються висновки, потім вступ і анотація. У висновках систематизуються отримані результати. У вступі висвітлюється практична значущість та новизна дослідження – це легше писати, підбивши підсумки проведеного дослідження загалом. Анотація є по суті коротким описом усієї роботи, тому її написання варто залишити на кінець.
2.11. Написання наукових публікацій (наукових статей, тез, апробацій тощо)
Працюйте паралельно: написання розділу – написання статей та тез.
Такий підхід дозволить якісніше опрацьовувати літературні джерела та узагальнювати і систематизувати свої думки, формувати висновки.
Складіть план публікацій, підберіть видання для публікацій, ознайомтеся із вимогами та строками подання, не дійте хаотично.
Написання статей дозволяє обґрунтувати свої ідеї, викликати дискусії, прослідкувати цитування.
Для апробації кандидатської дисертації, зазвичай, необхідно опублікувати кілька статей чи тез (чи доповідей та інших матеріалів наукових конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів тощо), їх кількість може варіюватися в залежності від вимог конкретного навчального закладу та рекомендацій наукового керівника.
Дотримуйтеся правила – 2-3 статті та 1-2 тези на 1 підрозділ.
Це не тільки спростить написання дисертації, а і дозволить ретельніше підготуватися до майбутнього захисту. Окрім цього перелік опублікованих статей за темою дисертації включається до дисертації, і було би бажано, щоб такий перелік був розміщений на декількох сторінках, а не мав поодинокі записи.
Над публікаціями варто починати працювати із самого початку. І тут доцільно дотримуватися правила «краще більше, ніж менше».
Публікації та цитування – це важливі маркери наукової роботи.
2.12. Автореферат дисертації, реферат аспіранта
Ці документи є схожими, втім мають певні відмінності, які необхідно врахувати:
|
Критерій |
Реферат аспіранта |
Автореферат дисертації |
|
Призначення |
Короткий виклад науково-дослідницької роботи на певному етапі навчання. |
Офіційний документ для публічного захисту дисертації. |
|
Етап підготовки |
Проміжний етап, зазвичай після 1 року навчання або виконання частини роботи. |
Підготовка після завершення всього дослідження для подання на захист. |
|
Містить |
Огляд основних досягнень і результатів на поточному етапі. |
Узагальнений виклад теми, мети, завдань, результатів і висновків дисертації. |
|
Мета |
Підсумок результатів наукової роботи на етапі навчання, звітність. |
Ознайомлення наукової спільноти з результатами дисертаційного дослідження. |
|
Структура |
Включає основні напрямки роботи без детального викладу всіх результатів. |
Детальне висвітлення наукової новизни, результатів, та практичного значення дослідження. |
|
Формат |
Подається в межах університету або на конференціях для внутрішнього використання. |
Публікується для наукової спільноти та додається до дисертації перед захистом. |
Отже, основна відмінність між рефератом аспіранта та авторефератом дисертації полягає в тому, що реферат аспіранта є проміжним етапом, що фіксує хід наукової роботи на певному етапі навчання, а автореферат є офіційною публікацією, що підготовлюється на етапі завершення дисертаційного дослідження для подальшого захисту.
Наскільки деталізованим повинен бути план для кандидатської дисертації?
План кандидатської дисертації зазвичай вміщує 3 розділи (теоретично-методичний, аналітичний, рекомендаційний), втім для повноти проведення дослідження може бути розширений до 5 розділів із виокремленням огляду літератури, методики дослідження, апробації результатів тощо. Загалом план повинен відповідати меті дослідження і повністю розкривати суть ідеї дослідження, гіпотез.
Як спланувати сам процес написання?
Не обов’язково писати щодня, потрібно занотовувати ідеї, обдумувати, аналізувати та читати. Ретельно занотовуйте свої ідеї та рефлексію щодо теми. Складіть графік своєї роботи і дотримуйтеся його. Важливіше не працювати щодня, а дотримуватися складеного графіку.
У графіку встановіть чіткі дедлайни із похибкою на форс-мажорні обставини і намагайтеся максимально їх дотримуватися. Розподіліть рівномірно роботу на весь період, не відкладайте на останні дні. Перечитуйте написане, редактуйте, корегуйте і цілеспрямовано рухайтесь вперед.
Як спланувати обсяг кандидатської дисертації?
Кожний підрозділ, як і розділи, зазвичай повинні мати приблизно однаковий обсяг. Визначіть загальний обсяг роботи, відніміть 20-25% – на три структурні елементи (вступ, висновки та список джерел). У результаті такої простої дії ви отримуєте обсяг основної частини – розділіть його пропорційно на розділи і підрозділи. При написанні дотримуйтеся визначеного обсягу для кожного підрозділу із коригуванням +/-10%. Тоді кінцева робота матиме привабливу та логічну структуру. Не дробіть кількість підрозділів, якщо вам у них не буде чого писати.
