Магістр
1. Що таке дослідницька пропозиція?
Дослідницька пропозиція є однією з центральних характеристик, яку покладено в основу прийняття рішення університетами щодо прийому в аспірантуру. Саме створення цікавої дослідницької пропозиції, що у повній мірі відповідає інтересам наукового керівника, дозволяє представити готовність до підпорядкування суворим академічним вимогам в аспірантурі, що пов’язано із проведенням ґрунтовних наукових досліджень.
За своєю сутністю дослідницька пропозиція є одним із різновидів реферату, відмінністю якого є конкретизація та узагальнення окремих наукових аспектів майбутнього дисертаційного дослідження. Напрямок майбутнього дисертаційного дослідження обирається довільно кандидатом на вступ в аспірантуру, проте вона повинна враховувати можливість використання новаторських та особливих підходів до розкриття тих чи інших актуальних наукових тем.
Дослідницька пропозиція є одним із способів та формою демонстрації базової теоретичної та практичної підготовки, умінь їх використовувати у процесі вирішення наукових проблем, а також застосування особливих наукових підходів до пошуку, аналізу та систематизації отриманих даних. Це вимагає відповідального ставлення не лише до підготовки дослідницької пропозиції, але й обрання теми майбутньої дисертації.
Будь-яка дослідницька пропозиція повинна забезпечити яскраву презентацію вашої наукової ідеї, проблематики та очікуваних результатів майбутнього дослідження. До того ж, у дослідницькій пропозиції має бути обґрунтовано, чому саме обрана тема є важливою та яку цінність вона має для подальшого розвитку конкретної наукової дисципліни.
2. Вимоги до написання дослідницької пропозиції та основні структурні елементи
Дослідницька пропозиція є коротким науковим текстом, як правило до 20 000 символів, що за своєю сутністю та особливостями структурної побудови майже не має відмінностей від інших категорій наукових досліджень. Основними відмінностями є виключно те, що у межах дослідницької пропозиції не представлено вирішення конкретної наукової проблеми, а лише визначаються її межі та напрями розв’язання. При цьому, обов’язковим елементом у структурі дослідницької пропозиції є представлення наукової оригінальності визначеної проблеми, використання індивідуальних підходів до вирішення проблеми, якій присвячено дисертаційне дослідження, а також можливість самостійного вирішення складних наукових проблем.
У загальному вигляді зразок дослідницької пропозиції можливо представити як сукупність елементів, зображених на рисунку.
2.1 Обґрунтування актуальності обраної теми
З метою повноцінного розуміння того як написати дослідницьку пропозицію, варто звернути увагу на вибір цікавої теми. Обрання та обґрунтування актуальності теми майбутнього дисертаційного дослідження є одним із найважливіших етапів, оскільки варто враховувати її важливість для сучасного етапу розвитку певного наукового напрямку. На цьому етапі потрібно таким чином розкрити актуальність обраної теми дослідження, щоб слухачі мали змогу повноцінно усвідомити її важливість, визначити її місце в загальній структурі сучасної науки, у тому числі й враховуючи результати попередніх досліджень.
Обґрунтовуючи актуальність теми майбутнього дисертаційного дослідження потрібно враховувати наступні чинники:
- можливість подальшого розвитку проблеми, представленої у дослідницькій пропозиції, в умовах сьогодення;
- існування потреби у заповнення існуючих прогалин у певній сфері наукового пізнання;
- наявність власної точки зору майбутнього аспіранта щодо поставленого у дослідницькій пропозиції питання, яке у науковій літературі не має загальновизнаного підходу;
- узагальнення результатів попередніх досліджень;
- поширення та узагальнення знань з теми майбутнього дослідження;
- формулювання нових проблемних питань, що має значну актуальність в суспільному житті, привертаючи увагу громадськості.
У процесі розкриття актуальності обраної теми дослідницької пропозиції потрібно звернути увагу на те, чому саме вивчення та вирішення саме цієї проблеми є необхідним на сьогоднішній день. Отже, у процесі обґрунтування актуальності дослідження потрібно розкрити три основні елементи:
- показники важливості запропонованої теми, а також її вплив на вирішення конкретного проблемного питання;
- затребуваність дослідження та вирішення проблеми, якій присвячено дослідницьку пропозицію, в суспільному житті та науковій спільноті;
- пояснення наявності потреби у вивченні даної теми, а також впливу її дослідження на загальні процеси пізнання.
Обґрунтування актуальності обраної теми майбутнього дисертаційного дослідження відіграє роль основного елемента для будь-якої роботи дослідницького формату. Вона може полягати в існуванні потреби в пошуку нових даних, перевірки нових методів дослідження тощо. У контексті дослідницької пропозиції категорія «актуальність» є тотожною до поняття «новизна».
2.2 Стан наукової розробленості теми дисертаційного дослідження
Дослідження стану наукової розробленості обраної теми дослідницької пропозиції має бути представлено одночасно у лаконічній формі, та максимально розкрито і доступно для слухачів. Окрему увагу потрібно акцентувати на наукових дослідженнях і розвідках, що пов’язані та відіграли важливу роль для подальшого ґрунтовного дослідження теми майбутньої дисертаційної праці.
У процесі проведення короткого аналізу стану наукової розробленості обраної теми, має здійснюватися огляд наукових праць, які є найбільш приближеними до тематики дослідницької пропозиції та майбутнього дисертаційного дослідження. На цьому етапі здійснюється узагальнення того, що вже було зроблено науковцями в обраній сфері, а також перспективні напрями проведення подальшого дисертаційного дослідження.
Як правило, університети вимагають, щоб проаналізовані наукові праці не були старішими 5 років, а у випадку обмеженості джерельної бази за обраною темою – десяти. Також потрібно враховувати тематику дослідження, наприклад, у разі написання дослідницької пропозиції з історичних дисциплін, використані та проаналізовані джерела можуть бути старшими.
З метою обрання та обґрунтування теми дослідницької пропозиції варто провести опрацювання достатньо великої кількості літературних джерел. На цьому етапі можуть використовуватися звичайні та електронні каталоги, автореферати, дисертаційні дослідження, реферативні журнали, збірники наукових праць, періодичні видання, прикнижні або пристатейні списки використаної літератури, бібліографічні покажчики, електронні ресурси у мережі Інтернет тощо.
Дисертаційне дослідження та дослідницька пропозиція в окремих галузях, зокрема у сфері міжнародних відносин, міжнародної торгівлі, політології тощо, вимагає аналізу джерельної бази дослідження та визначення потенційних джерел первинної інформації. У процесі проведення дослідження існує потреба в аналізі цілої низки офіційних документів, зокрема державних програм і стратегій розвитку, міжнародних угод, спільних заяв та намірів про співробітництво. У зазначених документах містяться відомості щодо стратегічних цілей і завдань, бачення та розуміння сутності спільних проєктів. Додатково існує потреба у використанні різноманітних літературних джерел, оскільки саме за їх допомогою можливо здійснити повноцінне представлення цілісної картини теми дисертаційного дослідження.
Проведення ґрунтовного аналізу ступеня наукової дослідженості теми дослідницької пропозиції надає можливість у подальшому скласти план-проспект дисертаційного дослідження, в якому стисло відтворюються та узагальнюються результати роботи, а також орієнтовану кількість структурних елементів. Зазначений етап потребує деталізації розуміння та опису теми майбутньої дисертації, а особливо – першого теоретичного розділу, а також створення чернетки наступних розділів. Загальний обсяг плану-проспекту не має перевищувати дві сторінки, забезпечуючи оперативне та повне ознайомлення із літературою з обраної теми дослідження.
2.3 Мета, завдання та методи проведення дослідження
Окреслення мети та завдання є важливими кроком у процесі написання дослідницької пропозиції. Яка мета майбутнього дисертаційного дослідження? Чого можливо досягти за результатами проведення дослідження? Чи можливо досягти усунення прогалин у досліджуваному питанні? Чи потрібно провести додаткове дослідження певної наукової теорії, перевірити її, довести гіпотезу чи спростувати? Саме відповіді на усі перелічені питання забезпечують досягнення успіху в написанні не лише дослідницької пропозиції для вступу на аспірантуру, але й дисертаційного дослідження в цілому, що є потенційним кінцевим результатом та метою.
Для досягнення поставленої мети варто поділити її на окремі «кроки», тобто завдання, кожен з яких поступово наближує майбутнього аспіранта до своєї цілі. При цьому, важливе значення має дотримання принципу логічного викладення у процесі розташування цілей майбутнього дослідження: перед тим як досягати цілей, потрібно зрозуміти, чи було впорядковано та виконано попередні завдання.
Одним із найскладніших етапів створення дослідницької пропозиції є визначення методів та методології майбутнього дисертаційного дослідження. Це зумовлено тим, що не дивлячись на відсутність проведеного дослідження (воно навіть не розпочато), вже існує потреба у визначенні переліку методологічних основ наукової роботи. У цьому зв’язку варто акцентувати увагу на загальнотеоретичних методах наукового пізнання, що використовуються у переважній більшості наукових праць, у тому числі й дисертаційних. Більш детально такі загальнонаукові методи пізнання представлено у таблиці.
|
Метод |
Характеристика методу |
|
Історичний |
Будь-який з елементів дослідження можливо проаналізувати через призму нерозривної динаміки, розвитку та взаємозв’язку з іншими процесами, явищами та подіями, їх трансформацій у часовому просторі |
|
Системно-функціональний |
Зазначений метод являє собою цілу сукупність окремих прийомів та способів, що використовується з метою дослідження окремих суспільних та культурних явищ, формуючи з них окрему систему |
|
Аналіз та синтез |
Завдяки зазначеним методам існує можливість для виконання певних логічних операцій, що сприяють дослідженню певних явищ, приймаючи за основу поєднання в одне ціле взаємопов’язаних елементів. За допомогою даного методу можливо розкрити зміст окремих категорій, що покладено в основу дослідження, а також сформулювати загальні та проміжні висновки. |
|
Індукції та дедукції |
Для цього методу є характерною складність, проте він дозволяє формулювати висновки за результатом проведеного дисертаційного дослідження, приймаючи за основу власні спостереження. Його застосування пов’язано із тим, що процес мислення відбувається за принципом «від загального до конкретного» і навпаки. |
|
Діалектичний |
Зазначений метод спрямований на формулювання необхідних у роботі понять. У процесі його використання прийнято проходити окремі етапи, що спрямовані від абстрактного до конкретної категорії. |
|
Прогнозування і моделювання |
В основу даного методу покладено передбачення у межах наукових теорій, приймаючи за основу закономірності змін у досліджуваному об’єкті. Він дозволяє сформулювати та представити імовірнісні, науково генеровані, обґрунтовані, кількісно та якісно виражені результати дисертаційного дослідження. |
|
Формально-логічний |
Шляхом використання зазначеного методу досягається результат, при якому уникаються будь-які суперечності у процесі побудови та викладення, а також при практичному аналізі представленого матеріалу |
|
Логіко-семантичного пізнання |
Завдяки переходу від абстрактного до конкретного досягається поглиблення понятійного апарату, визначається сутність та специфіка відносин в різноманітних сферах наукового пізнання |
|
Цілісність та всебічність |
Забезпечують поєднання специфічних та універсальних категорій, формуючи комплексне уявлення щодо структури та специфіки наукового аналізу та формулювання результатів. До того ж, досягається повнота дослідження та вивчення проблематики не лише як окремого явища, але й приймаючи до уваги різноманітні аспекти, на підставі яких формується загальне бачення проблеми. |
Важливим елементом методологічної основи дослідження виступає сукупність ключових засад пізнання, на яких базується сучасна вітчизняна та зарубіжна наука у відповідній сфері, якій присвячена дослідницька пропозиція. Методами вивчення правил та тенденцій відображення проблем є спеціальна система розумових та практичних операцій, принципів, прийомів та правил, які використовуються при написанні наукової роботи з метою вирішення окремих завдань, враховуючи певну специфічну пізнавальну мету, що пов’язана з існуючими суспільними чи науковими потребами. Будь-які методи повинні містити конкретну мету, описання ситуації, в межах якої він використовуються, процедури або перелік дій, що спрямовані на досягнення мети за допомогою конкретного методу.
У цьому пункті потрібно достатньо детально описати способи дослідження, що має бути тісно пов’язано із дисципліною, в рамках якої проводиться дисертаційне дослідження. Проводиться опис формату та стилю майбутнього дослідження, наприклад, математичний аналіз даних, проведення польових досліджень, опитування, соціальна комунікація, аналіз контенту засобів масової інформації тощо. Не зважаючи на те, що такі елементи не є обов’язковими для наукових досліджень, проте майбутній аспірант зможе отримати додаткові підказки щодо методологічної специфіки конкретної наукової галузі.
2.4 Очікувані результати дослідження за темою дисертації
На цьому етапі варто представити індивідуальне авторське бачення існуючої наукової проблеми, а також перспективні напрями її вирішення. Потрібно донести до комісії, що запропоноване у дослідницькій пропозиції питання має ознаки новаторських ідей та може позитивно вплинути на розвиток теоретичних та практичних аспектів певної галузі. Першочергово потрібно звернути увагу на теоретичну і практичну значимість теми майбутнього дисертаційного дослідження, їх вплив на розвиток науки та можливість застосування на практиці.
Особливу увагу в межах структури дослідницької пропозиції потрібно звернути на наступні аспекти:
- чому ваші гіпотеза дослідження та дослідницьке питання варто представити у рамках окремої роботи?
- чому вже існуючих досліджень не достатньо чи вони не здатні вирішити існуючі проблеми?
- який вплив майбутнє дисертаційне дослідження матиме для розвитку наукової дисципліни?
- чи забезпечить потенційне дисертаційне дослідження розширення галузі знань, застосування його у новому контексті, вирішення проблем, перевірку сформованих теорій, їх спростування або створення нових?
- чому ваше дослідження є необхідним (із посиланням на існуючі прогалини)?
- яким є кінцевий науковий результат вашого дисертаційного дослідження?
- яким чином дослідження гіпотези дисертаційної праці вплине на формування нового розуміння до вирішення існуючих проблем?
- наскільки представлена у дослідницькій пропозиції тема є новаторською та оригінальною?
3. Рекомендації щодо підготовки та створення дослідницької пропозиції
Важливість підготовки цікавої та змістовної дослідницької пропозиції відіграє важливу роль для майбутнього аспіранта, оскільки саме на підставі аналізу її сутності визначається актуальність удосконалення конкретної наукової сфери.
У процесі підготовки дослідницької пропозиції потрібно акцентувати увагу на ключових елементах проведення майбутнього дослідження, якими є наступні:
- новітні підходи до вивчення обраної теми та методологія дослідження;
- терміни проведення наукового дослідження, визначення перспективних шляхів вирішення проблеми та реальність їх подолання;
- інші міркування, які майбутній аспірант вважає за важливе представити конкурсній комісії, обґрунтовуючи їх важливість у контексті обраної теми.
У дослідницькій пропозиції має бути у повній мірі розкрито зрілість підходів до наукового осмислення обраної теми, а також новаторські підходи до розкриття актуального питання. Потрібно зосередити увагу саме на значимість особистого внеску для вирішення існуючої проблеми. Через призму дослідницької пропозиції має повністю розкриватися призначення кожної людини в науці: відкриття нового, що пов’язано із талантом і наполегливістю.
Не потрібно розглядати дослідницьку пропозицію як щось формальне, оскільки гарно написана робота при вступі в аспірантуру може стати ключовим аргументом на користь вступу в аспірантуру, відображаючи науковий потенціал кандидата. У цьому зв’язку потрібно попередньо проаналізувати зразок оформлення дослідницької пропозиції університету. З метою представлення дослідницької пропозиції та забезпечення впливу на екзаменаційну комісію, можливо скористатися послугами коректора чи редактора, які викладуть думки автора у найбільш логічній стилістичній формі, не допускаючи двозначності формулювання або стилістичних помилок. Так, завдяки залученню спеціаліста, можливо гарно відшліфувати текст дослідницької пропозиції, що дозволить представити науковий потенціал майбутнього аспіранта у найбільш вигідному ракурсі.
4. Найпоширеніші помилки у процесі підготовки дослідницької пропозиції
Чіткість та лаконічність викладення наукових ідей є способом демонстрації здатності створювати тексти та обґрунтовувати власну наукову позицію на рівні потенційного кандидата для навчання в аспірантурі, що є особливо цінним в сучасних умовах. Текст дослідницької пропозиції має бути гарно структурованим і конкретним, враховуючи вимоги навчальних закладів до структури такої роботи.
Дослідницька пропозиція, як і будь-яка інша наукова робота, перевіряється університетом на плагіат. Отже, високим показником є низький відсоток використаних запозичень. Велика кількість запозиченого тексту може зумовити відмову у вступі на аспірантуру.
У процесі написання дослідницької пропозиції майбутні аспіранти допускають різноманітні помилки. Найбільш поширені з таких помилок представлено на рисунку.
Не сприймайте написання дослідницької пропозиції як щось страшне та важке. Зазначений різновид роботи повинен розглядатися вами як специфічний інструмент, що надає можливість для простого представлення ідеї широкому загалу та полегшення подальшого проведення дослідження.
Як обрати тему дослідницької пропозиції?
Якщо вам складно визначити тематику майбутнього дослідження, спочатку зверніть увагу на теми та програми кафедри, на якій ви плануєте писати дисертацію. Проаналізувавши програми і розробки, яким присвячено увагу на профільній кафедрі, ви можете отримати консультації від викладачів щодо обрання теми, її звуження, розширення, трансформацію тощо, а також підтримку в процесі її написання у подальшому.
Як правильно обрати методи наукового дослідження у процесі написання дослідницької пропозиції?
Специфіка обрання конкретних методів дослідження пов’язана із особливостями наукової проблеми та предмета дисертаційного дослідження. Якщо ви не знаєте, які саме методи емпіричного дослідження вами буде використано у процесі подальшого дослідження, то можливо попередньо зазначити ті, які вважаєте за необхідне. Методологія дисертаційного дослідження у подальшому може змінюватися, оскільки на етапі написання дослідницької пропозиції чітке передбачення методів є малоймовірним.
Що досліджується під час представлення дослідницької пропозиції?
Під час презентації дослідницької пропозиції для вступу в аспірантуру, може проводитися співбесіда з кандидатами. Це дозволяє розкрити та представити членам комісії власні дослідницькі ідеї. При цьому, не варто залишати поза увагою важливість навичок міжособистісного спілкування, які також є необхідними для вдалої презентації дослідницької пропозиції, оскільки відображають здатність до критичного мислення та проведення самостійних наукових досліджень.
