Звання доцента: як здобути і що дає?

1. Хто такий доцент?

Часто виникає питання: доцент – це звання чи посада? Це важливий аспект, який впливає на розуміння ролі та обов’язків доцента у системі вищої освіти та науці. В Україні доцент – це і вчене звання і водночас посада у системі вищої освіти й наукових установ.

Знання різниці між посадою та званням доцента допомагає краще усвідомити вимоги та переваги, пов’язані з цим титулом у науково-педагогічній діяльності. Тому доцільно розглянути основні характеристики доцента як вченого звання і як посади (доцента кафедри).

Доцент як вчене звання:

• надається науково-педагогічному працівникові, який має значні наукові досягнення, публікації у визнаних наукових журналах та досвід викладацької діяльності;
• отримання цього звання підтверджує високий рівень професійної компетентності, наукової кваліфікації та педагогічної майстерності.

Доцент як посада – доцент кафедри:

• передбачає виконання обов’язків викладача у вищому навчальному закладі, що включає читання лекцій, проведення семінарів, практичних занять, керівництво науковою роботою студентів та аспірантів;
• доценти кафедри також можуть брати участь в адміністративній діяльності, керувати кафедрами, брати участь у розробці навчальних програм та методичних матеріалів.

Порядок присвоєння вченого звання «приват-доцент» регламентується відповідними положеннями, які затверджуються Вченою радою конкретного ВНЗ. Права науково-педагогічних працівників, котрим було надано вчене звання «приват-доцент», діють тільки у тому ВНЗ, що таке звання присвоїв.

Отже, доцент – це не лише вчене звання, що підтверджує високий рівень наукових досягнень і педагогічної майстерності, але й посада у системі вищої освіти. Володіючи цим званням, особа має можливість не лише активно займатися науково-дослідницькою роботою і викладацькою діяльністю, але й брати участь у керівництві навчальним процесом, розробці програм та підготовці молодих науковців. Розуміння відмінностей звання та посади доцента потребує також і відповіді на питання: доцент – як ним стати?

2. Кому присвоюють вчене звання доцента?

Звання доцента є вагомим етапом в кар’єрі науково-педагогічного працівника. Воно відображає високий рівень професійної компетентності, наукових досягнень й педагогічної майстерності. Тому часто виникає питання як отримати звання доцента?
Згідно п. 2, статті 54 Закону України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р. № 1556-VII визначає вчене звання доцента присвоюється особам, які професійно здійснюють науково-педагогічну чи творчу мистецьку діяльність.
Одержання цього звання є визнанням вагомого внеску у науково-дослідницьку діяльність й освіту, а також відкриває нові можливості задля подальшого професійного розвитку.

2.1. Присвоєння вченого звання доцента працівникам закладів вищої освіти, в тому числі закладів післядипломної освіти

Умови отримання вченого звання доцента містяться в Наказах МОН України «Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам» від 14.01.2016 р. № 13 і «Про внесення змін до Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам» від 17.03.2021 р. № 322. Так, звання доцента присвоюється працівникам ВНЗ, включаючи заклади післядипломної освіти, що здійснюють освітню діяльність за відповідними спеціальностями та вищих духовних навчальних закладів, котрі провадять науково-педагогічну діяльність. Основні вимоги до присвоєння доцента:

1. Мати науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) чи доктора наук.
2. Працювати на посадах асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача кафедри (чи на керівних посадах кафедри) не менше 5 навчальних років, причому останній рік роботи повинен бути на одній кафедрі чи у одному навчальному закладі. Можлива робота за сумісництвом або за трудовим договором із погодинною оплатою. Для науково-педагогічних працівників вищих духовних навчальних закладів ураховується стаж педагогічної роботи в таких закладах, якщо їх статути зареєстровані згідно з чинним законодавством.
3. Мати сертифікат згідно Загальноєвропейської рекомендації із мовної освіти (не нижче рівня В2) з мов держав ЄС чи відповідні кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту або науковий ступінь), які підтверджують володіння іноземною мовою, або не менше 10 наукових праць, опублікованих англійською мовою в виданнях, включених до наукометричних баз «Scopus» або «Web of Science» і котрі мають ISSN-номер, підтверджений на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань (окрім осіб, що мають інвалідність І групи).
4. Підтвердити міжнародний досвід документами (сертифікатами, свідоцтвами, дипломами тощо), що засвідчують навчання, стажування чи роботу у вищих навчальних закладах або наукових установах держав, котрі входять до ОЕСР або ЄС, або участь в проєктах, фінансованих цими країнами (окрім осіб, що мають інвалідність I групи).
5. Опублікувати після захисту дисертації на здобуття ступеня доктора філософії (кандидата наук) навчально-методичні й наукові праці в вітчизняних і/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, із котрих щонайменше 1 публікація повинна бути у виданнях, включених до наукометричних баз «Scopus» чи «Web of Science», і котрі мають ISSN-номер, що підтверджений на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань.
6. Викладати навчальні дисципліни державною мовою і/або мовою держави, що входить до ОЕСР, на високому науково-методичному рівні, який підтверджено висновком кафедри ВНЗ.

2.2. Присвоєння вченого звання доцента діячам культури та мистецтв.

Згідно Наказів МОН України «Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам» від 14.01.2016 р. № 13 і «Про внесення змін до Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам» від 17.03.2021 р. № 322 звання доцента присвоюють діячам культури та мистецтв, чия педагогічна діяльність за навчальним планом включає індивідуальну роботу, спрямовану на оволодіння мистецькими уміннями та навичками, що безпосередньо впливає на професійну майстерність майбутніх митців. Основні вимоги для отримання звання доцента:

1. Провадити навчальну діяльність не менше 5 навчальних років на посадах асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора чи завідуючого кафедрою, причому останній календарний рік роботи повинен бути на одній кафедрі (у одному ВНЗ), включаючи роботу за сумісництвом чи згідно трудового договору (контрактом) з погодинною оплатою.
2. Мати почесне звання «Народний артист України», «Народний художник України», «Народний архітектор України», «Заслужений діяч мистецтв України», «Заслужений артист України», «Заслужений художник України», «Заслужений архітектор України», «Заслужений працівник культури України» або «Заслужений майстер народної творчості України».
3. Працювати впродовж не менше 1 року після отримання вищезазначеного почесного звання.
4. Мати значні особисті творчі досягнення, зокрема: в музичній сфері: активна концертна діяльність, фондові аудіо- та відеозаписи, наявність звання лауреата міжнародних конкурсів та фестивалів; в сфері образотворчого, декоративно-прикладного, дизайнерського мистецтва і реставрації: персональні виставки, видання каталогів, альбомів, буклетів; у театральній сфері, кіно й телебаченні: записи концертів, театральні постановки, фільми та інші творчі роботи, які використовуються в педагогічній діяльності; наукові праці в фахових наукових виданнях України або провідних наукових виданнях інших країн.
5. Викладати навчальні дисципліни державною мовою і/або мовами держав, котрі входять до ОЕСР, на високому науково-методичному рівні, котрий підтверджено висновком кафедри ВНЗ.
6. Підготувати не менше 3 лауреатів міжнародних чи державних премій, конкурсів, виставок, оглядів або фестивалів.

3. Атестація здобувачів та підстави позбавлення вченого звання доцента

Отримання звання доцента відкриває перед науково-педагогічними працівниками нові можливості для професійного та кар’єрного зростання. Важливо зазначити, що порядок здобуття звання доцента має свої особливості.
Атестація здобувачів вченого звання доцента, які займаються навчально-методичною роботою у ВНЗ, включаючи заклади післядипломної освіти, проводиться на кафедрі, де вони працюють. Профіль їхньої педагогічної діяльності має відповідати основному напрямку роботи цієї кафедри. У випадку якщо здобувач працює на багатопрофільній кафедрі, то у рішенні про присвоєння вченого звання зазначають основний курс, котрий він викладає.
Атестаційні матеріали, подані здобувачами вченого звання доцента, розглядаються вченими радами ВНЗ, включаючи заклади післядипломної освіти і наукові установи, на підставі висновку кафедри чи відповідного структурного підрозділу наукової установи.
Позбавлення вченого звання доцента відбувається згідно із процедурою їхнього присвоєння. Питання про позбавлення вченого звання доцента розглядається атестаційною колегією МОН:

Більш детально з тим, як отримати атестат доцента та підставами позбавлення вченого звання можна ознайомитися в Наказах МОН України «Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам» від 14.01.2016 р. № 13 і «Про внесення змін до Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам» від 17.03.2021 р. № 322 або в статті «Звання старшого дослідника: як здобути і що дає?». Даний порядок стосується як вченого звання старшого дослідника, так і звання доцента та професора.

4. Які переваги надає вчене звання доцента?

Вчене звання доцента є значним досягненням у академічній та науковій кар’єрі, що надає ряд переваг та можливостей для професійного розвитку.

Таким чином, присвоєння звання доцента підтверджує високий рівень кваліфікації, досвіду та компетентності викладача, що сприяє підвищенню його авторитету та відкриває нові перспективи в освітній і науковій діяльності.

Отже, це допоможе визначити необхідні кроки та вимоги для досягнення такого звання у системі вищої освіти та науки.

5. Який розмір доплати призначено за вчене звання доцента?

Законодавством України за вчене звання науково-педагогічним працівникам передбачені доплати.
Так, пунктом 2 статті 59 Закону України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р. № 1556-VII за вчене звання доцента передбачається установлення доплати у розмірі 25 % посадового окладу.
Згідно ч. «в», підпункту 3, пункту 4 Наказу МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 № 557, за вчене звання доцента призначається доплата у граничному розмірі 25 % посадового окладу (ставки заробітної плати).
Важливо також зазначити, що працівникам бюджетної сфери передбачена доплата за стаж. Це питання регламентується окремими постановами та колективним договором. Наприклад, для працівників освіти видано постанову Кабінету міністрів України від 31.01.2001 р. № 78 згідно якої науково-педагогічним працівникам установлюються наступні доплати за стаж:

• понад 3 р. – 10 %;
• понад 10 р. – 20 %;
• понад 20 р. – 30 %.

Варто також відмітити, що доплати також здійснюють за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) й доктора наук в розмірі відповідно 15 % й 25 % посадового окладу.

Наведемо приклад розрахунку розміру заробітної плати доцента в 2024 р.
Доцент ВНЗ у 2024 р. має 19 тарифний розряд й оклад, котрий визначено в розмірі:

• 10927 грн – згідно ЄТС 19 тарифного розряду;
• 12128,97 грн – підвищений оклад на 11% згідно постанови Кабінету міністрів України від 23.01.2019 р. № 36 (10927 ×1,11).

Припустимо, що стаж доцента становить 14 р. Він має науковий ступінь доктора економічних наук, а також вчене звання доцента. Тоді заробітна плата становитиме:

• 12128,97 грн – сума окладу для посади доцента (доцента кафедри);
• 3032,24 грн – величина доплати за науковий ступінь доктора наук становить 25 % (ЗУ «Про вищу освіту», Наказ МОН № 557) від окладу (12128,97 грн. × 0,25);
• 3032,24 грн – доплата за вчене звання доцента що становить 25 % від окладу (12128,97 грн. × 0,25);
• 2425,79 грн – доплата за стаж складає 20% від величини окладу (12128,97 грн × 0,2).

Всього нараховано: 20619,24 грн (12128,97 грн. + 3032,24 грн. + 3032,24 грн. +2425,79 грн.).
Сума до виплати «чистими» (за вирахуванням податків – ПДФО (18 %) й військового збору (1,5 %)) становить: 20619,24 грн. × 0,805 (1-0,195) = 16598,49 грн.