Що таке план-проспект та план дисертації: різниця, зразки

1. Що таке план-проспект

1.1. Перше знайомство з план-проспектом дисертації: власний досвід

Моє перше знайомство з план-проспектом дисертації аспіранта відбулося раптово: я про таке ніколи не чула! Коли мій науковий керівник попросив на зустріч принести своє бачення дисертаційного дослідження я, звичайно, погодилася з розумним виглядом. Але потім запитала – що саме хоче побачити науковий керівник?

Безумовно, я могла надати план кандидатської дисертації. Та чи потрібен він на даному етапі? Та й як об’єднати його з концептуальним баченням? На що мій науковий керівник пояснив, що хоче побачити не просто план дисертації, а й власне розуміння процесу роботи у вигляді план-проспекту.

1.2. Розуміння план-проспекту та його призначення

План-проспект дисертаційних досліджень – це концептуальне бачення власних дисертаційних досліджень. Цей документ є «дорожньою картою», дороговказом або, інакше, анотованим планом-графіком роботи над дисертаційним дослідженням. І саме план-проспект часто передує плану кандидатської чи докторської дисертації.

Основне призначення план-проспекту дисертаційних досліджень полягає у представленні на загал – що саме і яким чином планує досліджувати докторант, які очікувані результати та приблизні терміни виконання окремих розділів роботи.

Фактично план-проспект дозволяє зрозуміти бачення дисертаційної роботи, усвідомити основні моменти та провести первинну самоорганізацію дисертаційного дослідження.

Варто скласти план-проспект для:

• структурування роботи, розуміння головної ідеї дослідження;
• започаткування діалогу з науковим керівником, викладачами аспірантури, адже цей документ показує напрями роботи дисертанта та допомагає сформулювати та узгодити задачі, над якими працюватиме докторант;
• самоорганізації в роботі над дисертаційним дослідженням, планування часу, визначення необхідних ресурсів.

1.3. Хто пише план-проспект?

Однозначно і беззаперечно: план-проспект дисертації виконується тією особою, що працює над дисертаційним дослідженням. План-проспект пише дисертант (аспірант чи докторант), а узгоджує і коригує науковий керівник.

Не варто зволікати з написанням цього документу. Навіть, якщо він є необов’язковим у конкретному навчальному закладі або науковий керівник чітко не поставив задачі написання. Якщо є бажання полегшити собі роботу над дисертаційним дослідженням, план-проспект варто написати – це додасть порозуміння, перш за все, з науковим керівником.

1.4. Коли складається план-проспект?

Найкращим варіантом є наявність можливої теми дослідження та чорнового варіанту план-проспекту вже на етапі підготовки до аспірантури. Але це не обов’язково. Звичайний термін розробки власного плану роботи над дисертацією коливається у межах 1–6 місяців з моменту вступу до докторантури (аспірантури). Середній термін написання – перший семестр навчання, 3–4 місяць.

Цей термін залежить від вимог вищого навчального закладу (ВНЗ), підходу наукового керівника чи наукового консультанта, необхідності представити своє бачення роботи на семінарі відділу чи кафедри. Але, навіть з власного досвіду можу зазначити – чим раніше складете план-проспект, тим легшим, зрозумілішим і логічнішим буде початок роботи над дисертаційним дослідженням.

1.5. Орієнтовний таймлайн

При роботі над план-проспектом для тих, хто вступив до аспірантури на здобуття наукового ступеню доктора філософії (PhD), існують наступні терміни:

• Вересень – зарахування, формування та оформлення теми.
• Жовтень-листопад – проведення попереднього літературного огляду, формування списку джерел до подальшого вивчення та аналізу, складання попереднього макету план-проспекту.
• Листопад-грудень – робота над план-проспектом разом з науковим керівником, коригування.
• Січень – обговорення план-проспекту на кафедральному семінарі або семінарі наукового відділу, робота над зауваженнями, остаточне затвердження теми та плану.
• Квітень – звіт докторанта за перше півріччя, внесення плану до звіту з позначенням виконаних пунктів.

1.6. Для кого пишеться план-проспект?

План-проспект пишеться:

• для самого докторанта;
• для наукового керівника;
• для колег.

План-проспект є першим офіційним документом роботи докторанта. Тобто, в першу чергу документ складається власне для себе. Це дозволяє зрозуміти обсяг роботи та донести концепцію майбутнього дисертаційного дослідження до наукового керівника і колег.

Для наукового керівника план-проспект роботи дисертанта необхідний для формування графіку роботи в рамках дисертаційного дослідження та розуміння кола задач, на які слід звернути увагу докторанта.

Для колег план-проспект необхідний у випадку, коли відбувається науковий семінар, де розглядаються питання роботи з докторантами. Також нерідко бувають ситуації, коли дисертанту потрібна допомога у вирішенні якогось питання, з яким одноосібно справитися важко. Тоді, з метою збереження часу та нервів колег, замість «цеглини» тексту дисертаційної роботи використовують план-проспект дисертаційної роботи.
А якщо у колег виникнуть додаткові питання, то вони самі попросять показати наявні формули та розмірковування.

1.7. Чи відрізняється план-проспект доктора філософії від план-проспекту доктора наук?

Однозначно – план-проспект того, хто навчається в докторантурі на здобуття наукового ступеню доктора філософії (PhD), відрізняється від докторантури на здобуття наукового ступеню доктора наук (Doctor of Science).

Відмінності наступні:

• Докторантура PhD – 1-й семестр навчання, план-проспект зорієнтований на виконання навчального плану, виконання публікацій під завдання дослідження та участь у відповідних конференціях.
• Докторантура Doctor of Science – 1-й рік навчання, план-проспект передбачає внесення уточнень концепції у зв’язку з більшим обсягом досліджень.

1.8. Елементи план-проспекту

У таблиці наведено основні структурні елементи план-проспекту (для PhD) з обсягом сторінок розкриття кожного елементу.

1.9. Обсяг план-проспекту

Обсяг план-проспекту складає:

• 8 – 12 сторінок для здобувачів PhD;
• 12 – 20 сторінок для здобувачів Doctor of Science.

Наведена кількість сторінок залежить від вимог конкретного ЗВО, а також від складності теми. Ступінь деталізації план-проспекту обумовлюється внутрішніми документами ВНЗ. Приклад план-проспекту дисертації можна представити наступним чином.

ПЛАН-ПРОСПЕКТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ (чернетка)

Тема: Моделі і методи застосування штучного інтелекту для покращення Інтернету речей (ІоТ).

Актуальність теми. Сучасний розвиток технологій Інтернету речей (ІоТ) стикається з викликами, пов’язаними з управлінням великими потоками даних, забезпеченням безпеки інформації та оптимізацією роботи мережі. Використання штучного інтелекту (ШІ) дозволяє суттєво покращити ці показники, що робить тему дослідження запитуваною та актуальною.

Мета дослідження. Розробка та вдосконалення моделей і методів застосування штучного інтелекту для підвищення ефективності, безпеки та продуктивності систем ІоТ.

Завдання дослідження:

1. Аналіз сучасного стану та перспектив розвитку технологій ІоТ.
2. Дослідження існуючих методів застосування ШІ в системах ІоТ.
3. Розробка моделей інтеграції алгоритмів машинного навчання для оптимізації роботи пристроїв ІоТ.
4. Створення методів забезпечення інформаційної безпеки в системах ІоТ з використанням нейромереж.
5. Проведення експериментального дослідження та оцінювання ефективності запропонованих моделей та методів.

Об’єкт дослідження. Процеси та технології функціонування Інтернету речей.

Предмет дослідження. Моделі і методи застосування штучного інтелекту для оптимізації та покращення функціональних характеристик систем ІоТ.

Наукова новизна полягає у розробці нових моделей та методів, які дозволять використовувати штучний інтелект для управління складними пристроями ІоТ. Це можливо завдяки … рішенням, інноваційним дослідженням у галузі … , а також сучасним підходам до вирішення задач … . Результати дослідження можуть бути використані у проєктуванні та експлуатації систем Інтернету речей у різних галузях економіки, зокрема у промисловості, медицині, сільському господарстві та сфері послуг.

Методи дослідження:

• Теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення) для обґрунтування … .
• Методи математичного моделювання для створення моделей … .
• Алгоритми машинного навчання та нейронних мереж для апробації алгоритму … .
• Експериментальні дослідження та комп’ютерне моделювання для підтвердження … .

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, …. розділів, висновків, списку використаних джерел, … додатків. 

У вступі розглянуто … .

Перший розділ роботи присвячено аналізу джерел та …

(Далі наводиться короткі анотації кожного розділу роботи з власної позиції дослідника.)

Очікувані результати:

• Розроблено моделі інтеграції штучного інтелекту у системи ІоТ.
• Запропоновано ефективні методи оптимізації ресурсів у системах ІоТ.
• Створено методики забезпечення інформаційної безпеки в ІоТ з використанням штучного інтелекту.
• Проведено експериментальну перевірку та підтверджено ефективність запропонованих підходів.

Календарний графік виконання робіт:

• Огляд літературних джерел (представлено короткий огляд 10-12 базових джерел, які вже проаналізовано). Виконання – 1-й семестр 1-го року навчання.
• Аналіз моделей та методів вирішення задач прикладного характеру за темою дослідження. Робота над оглядовою статтею за темою дослідження. Виконання – 2-й семестр 1-го року навчання. 
• Розробка власних моделей та методів. Робота над науковою статтею за темою дослідження. Підготовка тез до виступу на конференції ЗВО. Виконання – 1-2 семестр 2-го року навчання.
• Апробація отриманих результатів. Представлення отриманих результатів у міжнародному журналі. Підготовка тез доповіді та виступ на науково-практичній міжнародній конференції. Виконання – 1-й семестр 3-го року навчання.
• Аналіз виконаної роботи. Виправлення помилок, виявлених під час апробації. Формування основних розділів роботи у чорновому варіанті. Підготовка тез доповідей та виступ на науковій конференції для докторантів. Виконання – 2-й семестр 3-го року навчання.
• Робота над написанням дисертації. Перевірка результатів. Робота над можливим впровадженням результатів. Підготовка першого чистового варіанту роботи. Виконання – 1-й семестр 4-го року навчання.
• Виступ на науково-практичному семінарі ЗВО з результатами роботи. Робота над зауваженнями та рекомендаціями стосовно розкриття теми дисертаційного дослідження. Підготовка другого чистового варіанту роботи. Підготовка до захисту та захист. Виконання – 2-й семестр 4-го року навчання.

Список джерел.

(Наводиться список базових джерел, до 40 позицій з повним бібліографічним описом.)

Звичайно, як приклад наведено скорочений варіант, який демонструє структуру. У реальному план-проспекті будуть вказані конкретні методи дослідження, гіпотези, можливі рішення чи шляхи досягнення певного результату. Навіть календарний графік буде деталізований за місяцями, а не за семестрами навчання.

1.10. Вимоги до оформлення план-проспекту

Варто дотримуватися наступних вимог при оформленні план-проспекту:

• Шрифт – Times New Roman 14 pt.
• Міжрядковий інтервал – 1,5.
• Поля – 20–25 мм.
• Абзац – 1,25 см.

2. Що таке план дисертації?

2.1. Перше знайомство з планом дисертації

Минув час, і я сама стала науковим керівником докторантів та викладачем в аспірантурі. І доволі часто мені задають питання – чи не варто роботу розпочинати відразу з формування плану дисертаційних досліджень?
На що я відповідаю – а як ви це зробите?

Для того, щоб скласти план дисертації, слід знати, які результати, в яких межах і за якими джерелами будуть представлені у роботі. І не важливо, буде це розгорнутий план докторської дисертації чи план дисертації докторанта PhD.

2.2. План дисертації: розуміння

План дисертації – «каркас» роботи, який відповідає поставленим задачам та деталізації у вигляді підзадач для досягнення поставленої у роботі мети дослідження.

2.3. Для чого потрібен план дисертації?

План дисертації потрібен для:

• Представлення основних аспектів роботи та систематизації матеріалу.
• Узгодження окремих структурних елементів роботи.
• Формування структури роботи.
• Представлення короткого змісту роботи.
• Формування цілісності та завершеності в роботі.

Це базовий перелік і він не вичерпний. План роботи потрібен для роботи з керівником, з рецензентами та опонентами, на нього звертають увагу при загальному огляді процесу дослідження – наскільки дотримана логіка проведення досліджень, чи виділені ключові фактори для конкретної спеціальності.

2.4. Ким пишеться план дисертації?

План складається дисертантом. Науковий керівник може щось підказати чи підкоригувати, однак цей структурний елемент дисертаційної роботи є повністю авторським для докторанта. І так було завжди – план кандидатської дисертації або план докторської дисертації виступав персоналізованим документом здобувача. Керівник мав лише дорадчий голос при складанні плану дисертації.

2.5. Кому пишеться план дисертації?

План дисертації пишеться … докторанту. Не для наукового керівника, не для колег чи з метою написання звіту, а саме для організації роботи докторанта над дисертаційним дослідженням складається план дисертації.

Основне призначення плану:

• Фокусування дослідження. План дисертації допомагає дотримуватися поставлених задач.
• Скорочення часу роботи. Якісний план дозволяє виконувати роботу чітко, без зайвих переписувань.
• Синхронізація з керівником. План дисертації дозволяє узгодити бачення структури роботи та процес спільного виконання окремих видів роботи.
• Полегшення процесу рецензування. Рецензент відразу бачить структуру роботи і оцінює відповідність поставленим задачам.

2.6. В який термін пишеться план дисертації?

План дисертації пишеться на середній стадії роботи над дисертаційним дослідженням. Терміни пілотної версії складання плану дисертації наступні:

• 6-й місяць навчання для здобувачів PhD.
• Кінець 1-го року підготовки для здобувачів Doctor of Science.

2.7. На якому етапі пишеться план дисертації?

План дисертації має декілька версій. Перша, пілотна версія – це робочий план, який буде змінюватися в процесі роботи над дисертаційним дослідженням.

Для здобувачів PhD актуалізація плану відбуватиметься кожні пів року – перед кожною піврічною атестацією. За 3 – 6 місяців до подання дисертації на захист план дисертації проходить кінцеве редагування та фіксується у структурі анотації дисертаційної роботи. Після цього можливе лише виправлення граматичних помилок та незначна лінгвістична коректура тексту.

При роботі над дисертацією на здобуття наукового ступеню Doctor of Science коригування плану не настільки суворо нормується. Головне, дотриматися термінів щодо внесення остаточних виправлень у 3 – 6 місяців до подання дисертації на захист.

2.8. Зразок плану дисертації

Кожна галузь та спеціальність може мати особливості щодо формування назв розділів. Проте загальна логіка складання плану схожа:
Вступ (5 – 7 стор.)

Відображаються:

• Актуальність теми.
• Мета та завдання.
• Об’єкт і предмет дослідження.
• Наукова новизна й практична цінність.
• Зазначаються публікації, виступи на конференціях, впровадження.

Розділ 1. Теоретичний аналіз проблеми (18–25 стор.)

Проводиться огляд літератури за темою дослідження:

• Ключові поняття й теорії.
• Аналіз сучасних підходів та невирішених проблем.
• Методологія.
• Методи, моделі, експериментальні установки.
• Обґрунтування вибору методів.

Розділ 2. Дослідження. Поетапне представлення отриманих даних (30–35 стор.)

За наведеними у розділі 1 теоріями, методами, моделями наводяться за тематикою дослідження:

• Діаграми.
• Схеми.
• Рисунки.
• Математичні основи та моделювання.

Розділ 3. Результати дослідження (30–40 стор.)

За наведеною інформацією розділу 2 проводиться:

• Інтерпретація результатів.
• Виявляються та обґрунтовуються обмеження дослідження.

Розділ 4. Власна розробка та пропозиції (25–35 стор.)

Наводяться результати власних розробок, пропозицій, удосконалень з обґрунтуванням та демонстрацією результатів, переваг. Проводиться порівняння з існуючими підходами.

Висновки та рекомендації (2-5 стор.)

Наводяться підсумкові положення, пропозиції для подальших досліджень чи практики

Список використаних джерел (8 – 15 стор.)

Додатки (за потреби, кількість сторінок не обмежена)

2.9. Вимоги до написання плану дисертації

При написанні плану дисертації варто дотримуватися наступних вимог:

• Лаконічність – чіткість і завершене формулювання у межах поставлених задач.
• Науковий стиль.
• Обсяг у 1–3 сторінки для короткого плану і 5–8 сторінок для кінцевого, розгорнутого плану.
• Формат – нумерований список, розділи і підрозділи. Варто уникати зайвої деталізації.

Розгорнутий план докторської роботи може мати більше сторінок тексту. Однак до моменту захисту цей документ також пройде низку змін і у підсумку складатиме не більше 8 сторінок тексту.

2.10. Як самостійно скласти план дисертації

Самостійно скласти план дисертації можливо з дотриманням наступних рекомендацій:

• Сформулюйте мету і ключові завдання.
• Ключові завдання виступатимуть основою для формулювання розділів.
• Деталізація завдань дозволить сформулювати підрозділи кожного розділу.
• Споріднені ідеї групуються в межах одного розділу.
• Постійно оцінюйте логіку викладення матеріалу за послідовністю.
• Консультуйтесь з науковим керівником при необхідності внесення змін до сформованого плану дисертаційного дослідження.
• Оцінюйте обсяг роботи, не переобтяжуйте розділи надмірною кількістю питань. Пам’ятайте, що кожен розділ роботи повинен мати обсяг в середньому в межах 30–33 сторінок.
• При написанні плану дисертаційної роботи дотримуйтесь вимог до оформлення дисертаційних робіт (загального та локального, що розроблений та використовується у вашому ВНЗ).

3. В чому різниця між план-проспектом і планом дисертації

План-проспект та план дисертації хоча і схожі, але мають суттєві відмінності. Ці відмінності наведені у таблиці.