Магістр
1. Загальна характеристика бізнес-плану
1.1 Поняття та види
В даний час неможливо уявити ведення бізнесу без ефективно сформованого плану. Що ж варто розуміти під поняттям «бізнес-план»? Насамперед зауважимо, що дане поняття структурно сформовано з двох категорій «бізнес» та «план»:
Отже, відповідно до трактувань категорій вказаних на рисунку, бізнес-план – документ, який містить детально описані етапи запланованих дій, що необхідні для реалізації проєкту та прибуткового ведення діяльності.
Бізнес-план є важливим документом від правильного формування якого залежить:
- отримання бажаного результату у вигляді прибутку;
- затвердження позитивного рішення щодо надання кредиту або інвестицій;
- отримання державних грантів, пільг тощо;
- ефективність запровадження нової стратегії;
- процес реорганізації;
- впровадження інновацій;
- подолання кризових явищ;
- подальший розвиток бізнесу тощо.
Характерною особливістю даного плану являється значна кількість його різновидів, які визначаються основним змістом, цільовою аудиторією, масштабом та цільовим призначенням:
|
Вид |
Характеристика |
|
за цільовою аудиторією користувачів |
|
|
Офіційний |
формується для створення необхідного іміджу фірми та налагодження співробітництва з: інвесторами, кредиторами, державними органами влади, а також іншими потенційними контрагентами |
|
Робочий |
призначений для внутрішнього використання та містить конфіденційну інформацію, яка не може бути розповсюджена за межами фірми |
|
за масштабом призначення |
|
|
Концептуальний |
формується для обґрунтування стратегічних дій та кроків, що передбачають кардинальні зміни у діяльності |
|
Локальний |
формується для чітко визначених проєктів, реалізація яких суттєво не впливає на загальні зміни |
|
за цільовим призначенням |
|
|
Інвестиційний |
призначений для обґрунтування доцільності інвестування у новостворений проєкт |
|
Комерційно-виробничий |
формується з метою деталізації усіх етапів комерційно-виробничого процесу, реалізація яких передбачає отримання прибутку |
|
Реорганізації |
призначений для визначення організаційних змін, які необхідні для покращення ефективності діяльності |
|
Фінансового оздоровлення |
формується для деталізації антикризових заходів які необхідні для стабільної та результативної діяльності |
|
Інноваційних змін |
призначений для обґрунтування результативності впровадження інновацій |
|
Диверсифікації |
формується з метою обґрунтування ступеня доцільності впровадження нових напрямків у існуючий бізнес |
На сьогодні немає чітко визначеного переліку видів бізнес-планів. Даний перелік сформовано з найпопулярніших в Україні.
1.2 Призначення бізнес-плану
Бізнес-план є «путівником» в управлінні процесом реалізації створеного проєкту. Потреба його формування може бути викликана наступним:
- відкриття нового бізнесу;
- потреба у залучені фінансових ресурсів (кредитів, інвестицій, державних грантів тощо);
- змінною основної стратегії;
- впровадженням інновацій;
- реорганізацією;
- кризовими явищами;
- диверсифікацією основної діяльності тощо.
Хоча щодо його ефективності формування існує безліч дискусій, які поділяються на «за» та «проти», формування плану реалізації основної ідеї ведення бізнесу надає можливість власникам та головним контрагентам оцінити основні засади його реалізації.
Призначення бізнес-плану полягає в наступному:
- опис іміджевих переваг фірми;
- опис створеного проєкту;
- опис основних цілей створення проєкту;
- оцінка цільового ринку та існуючих конкурентів;
- оцінка груп ризиків та факторів, які можуть вплинути на процес та ефективність реалізації проєкту;
- розрахунок показників, які вказують на прибутковість проєкту;
- переконання основних контрагентів (кредиторів, інвесторів, державних органів влади) в доцільності реалізації даного проєкту тощо.
Бізнес-план має бути сформований таким чином, щоб в повному обсязі виконати своє призначення.
2. Особливості формування бізнес-плану
2.1 Основні вимоги щодо оформлення
Належне оформлення бізнес-плану має вагомий вплив на правильне сприйняття його основних засад цільовою аудиторією користувачів. Чітко викладений текст без наявності «води» сприятиме повноцінному розумінню сутності запланованого.
До основних вимог оформлення відносяться:
- легкість читання;
- помірний обсяг сторінок;
- структурованість;
- лаконічність;
- уникнення зайвого тексту;
- відсутність граматичних та технічних помилок;
- наявність правдивих розрахунків;
- наявність ілюстрацій, графіків тощо, якщо це передбачено проєктом та ін.
Обсяг бізнес-плану має становити мінімум 30-40 сторінок без додатків. Більша кількість сторінок допустима, але досить об’ємні плани не визначаються належним рівням сприйняття інформації, яка в ньому міститься.
2.2 Структура бізнес-плану
На сучасному етапі бізнес-планування здійснюється на основі міжнародних стандартів, які визначаються наступними організаціями:
- UNIDO (United Nations Industrial development organization) – Організація з промислового розвитку та міжнародного промислового співробітництва ООН;
- ЄБРР – Європейський банк реконструкції та розвитку;
- KPMG International Cooperative – Швейцарська консалтингова асоціація.
Відповідно до даних стандартів визначено основні елементи, які формують структуру бізнес-плану:
|
Елемент |
Складові |
|
Резюме проєкту |
– концепція; – місце розташування виробництва; – графік реалізації; – бюджет; – прибутковість; – інвестиційна привабливість |
|
Опис проєкту |
– мета; – завдання; – перспективи реалізації |
|
Характеристика цільового ринку |
– загальна характеристика ринку; – цінова ситуація на ринку; – перспективи розвитку бізнесу |
|
Виробничий план проєкту |
– місце розташування; – опис виробничого обладнання і виробничого процесу; – характеристика продукції |
|
Організаційний план |
– мережевий графік реалізації; – необхідний персонал; – вимоги до регулювання сфери; – необхідна дозвільна документація |
|
Інвестиційний план |
– структурований розподіл інвестиційних вкладень |
|
Фінансова оцінка бізнесу |
– параметри бізнесу; – вихідні дані для розрахунків та їх аргументація; – прогноз продаж; – формування прибутку; – прогноз руху грошових коштів; – точка беззбитковості |
|
Аналіз ефективності проєкту |
– показники інвестиційної привабливості; – сценарій розвитку |
|
Аналіз ризиків |
– факторний аналіз ризиків; – стратегія зниження ризиків; – SWOT-аналіз |
|
Висновки |
– підведення підсумків проєкту |
Дані елементи можуть змінювати свою назву, але їх основна суть та поетапність має зберігатися.
Для того, щоб докладно зрозуміти структуру рекомендується переглянути зразок як скласти бізнес-план:
Даний приклад бізнес-плану (Зміст) вказує на глибоку деталізацію усієї інформації по проєкту.
Зразок бізнес-плану (Резюме проєкту) містить стислу інформацію, щодо отриманих даних по проведених оцінках та розрахунках. Таке відображення даних надає можливість контрагентам без зайвих зусиль переглянути цифрові дані по запропонованому проєкту.
Приклад бізнес-плану (Опис проєкту) зазначає основні засади опису, завдяки яким вдасться досягти повноти подання інформації у плані.
Технічне оформлення може бути різним. Це не обов’язково мають бути таблиці, а може бути звичайний текстовий формат.
2.3 Розрахунки у бізнес-плані
Розрахунки являються невід’ємною складовою бізнес-планування. Якщо повернутись до структури, то можна зауважити, що більшість елементів для їх опису потребують здійснення певних розрахункових дій.
Кожен проєкт обов’язково передбачає розрахунок наступних показників:
- витрати та доходи (щомісячні, щорічні та підсумкові);
- суми чистого прибутку;
- суми нарахованих податків;
- ставки дисконтування;
- кількість та ціну реалізованих товарів або послуг;
- норми показників;
- терміну окупності;
- чистого дисконтного потоку;
- індексу прибутковості;
- норми прибутковості;
- та інших фінансово-економічних показників необхідних для оцінки результату реалізації проєкту.
Головною особливістю відображення розрахунків у бізнес-плані є те, що переважно описується лише спосіб розрахунку та вносяться дані у таблицю. Зауважимо, що покрокова арифметична деталізація не є обов’язковою:
Приклад з розрахунками у бізнес-плані вказує на те, що перед подачею результатів розрахунку необхідно вказати коротке теоретичне пояснення.
Для того щоб уникнути повторного проведення розрахунків, у випадку виявлення помилки проводьте усі розрахунки за допомогою програм: Excel; Google Sheets; MyScript Calculator; Конвертер одиниць вимірювання; Photomath; Microsoft Math Solver. Усі файли зберігайте. Це надасть можливість швидко виправити помилку, а також при потребі деталізувати арифметичний хід розрахунку.
3. Найпоширеніші помилки формування бізнес-плану
На жаль, на сьогодні не існує стандартів, програм та інших видів ресурсів, які б змоги забезпечити безпомилковість процесу створення даних планів. Наявність навіть найменших помилок під час формування бізнес-плану може негативно вплинути на реалізацію його головного призначення.
До найпоширеніших помилок можна віднести:
- Складність подання інформації. Плани, які перенасичені технічною інформацією, яка є мало зрозумілою цільовій аудиторії користувачів без належного рівня технічної освіти, визначаються високою складністю, що впливає на процес прийняття рішення.
- Недосконале оформлення. Якщо план оформлений технічно не досконало, то інформація сприймається також не належним чином.
- Наявність зайвої інформації. Великий інформаційний об’єм у тексті відволікає від основних його елементів та може завуалювати важливу інформацію.
- Поверхневе дослідження ринку функціонування. Недосконалий аналіз ринку не надає можливість правильної оцінки існуючих ризиків, факторів впливу та загроз.
- Відсутність одного із визначених структурних елементів. План не може бути ефективним, коли в ньому не зазначено хоча б одного елементу. Адже, поступовий їх опис являється запорукою належного трактування вказаної результативності сформованого проєкту.
- Наявність перебільшень. Занадто високий ступінь акцентування увага на позитивних елементах, зазвичай викликає певну підозру у цільових контрагентів щодо наявності перебільшених даних. Адже ризики є у кожній сфері бізнесу, тому вони мають бути також описані.
Зауважимо, що даних помилок можна уникнути, якщо до процесу формування віднестися досить відповідально. Адже, бізнес-план – це не «архівний документ», який після затвердження знаходиться на полиці, а це «мапа дій», по якій необхідно крокувати від одного етапу до іншого.
У яких випадках необхідно формувати бізнес-план?
Бізнес-план формується під час: відкриття нового бізнесу; потреби залучення фінансових ресурсів (кредитів, інвестицій, державних грандів тощо); зміни основної стратегії; впровадження інновацій; реорганізації; наявності кризових явищ; диверсифікації основної діяльності тощо.
Чи обов’язковим є проведення розрахунків у бізнес-плані?
Так. Однією із цілей бізнес-плану є визначення фінансового результату у вигляді прибутку. Відповідно розрахунок на основі початкових даних є обов’язковим.
Чи можливо виправити помилку у бізнес-плані після погодження з основними контрагентами (інвесторами, кредиторами, органами державної влади тощо)?
Існування помилок у бізнес-плані є не допустимим. Їх присутність може бути сприйнято контрагентами, як фальсифікація даних. Але якщо помилку все ж таки було допущено, то виправити її можна лише сформувавши новий план, але попередньо повідомивши про виявлену помилку усіх причетних контрагентів.
Який приблизний обсяг бізнес-плану?
Від однієї сторінки і більше, залежно від розміру проєкту та конкретних вимог.
Які основні помилки при складанні бізнес-плану?
Одні з найпоширеніших помилок – нереалістичні розрахунки і недостатнє дослідження ринку. Також, необ’єктивність та недостатнє виділення конкурентних переваг можуть вплинути на якість плану.
Чи потрібен список літератури у бізнес-плані?
Література вказується лише у випадку, якщо ви зверталися до неї.