Магістр
1. Хто такий професор?
Професор – це один з найвищих академічних титулів, який свідчить про високий рівень знань, досвіду та визнання в науковій і освітній сферах. Це звання відзначає не лише професійну компетентність, але й великий внесок у розвиток науки і освіти.
Професор є і вченим званням і посадою. Тому слід відрізняти звання професора від посади професора, оскільки вони мають різні значення і функції.
|
Критерій |
Звання професора |
Посада професора |
|
Значення |
Академічний титул, що свідчить про високий рівень професійної компетентності та визнання в науковій спільноті. |
Робоче місце в університеті або академічній установі, яке передбачає виконання конкретних обов’язків з викладання, досліджень, керівництва дослідженнями студентів і аспірантів та адміністративних завдань. |
|
Процедура отримання |
Звання професора передбачає такі вимоги: наявність ступеня доктора філософії або доктора наук, стажу роботи не менше 10 років, значного наукового доробку, публікацій у провідних наукових журналах та проходження процедури рецензування і затвердження. |
Вимагає відповідності вимогам конкретного університету, наявності відповідного звання та досвіду роботи, а також проходження конкурсу на вакантну посаду. |
|
Функції та обов’язки |
Не накладає конкретних функціональних обов’язків, але передбачає залучення до експертних рад, комісій та наукових конференцій. |
Включає викладання курсів, розробку навчальних програм, керівництво дослідницькими проектами та дисертаційними роботами, участь в академічних комісіях та виконання адміністративних завдань. |
|
Тривалість та стабільність |
Є постійним і не залежить від місця роботи. Після присвоєння звання його не можна втратити через зміну роботи. |
Може бути тимчасовою або постійною залежно від умов контракту. Посада може змінюватися при зміні місця роботи або внутрішніх змін в університеті. |
Таким чином, звання професора вказує на високий рівень наукових досягнень і експертизи, тоді як посада професора визначає конкретні обов’язки та роль у навчальному процесі.
2. Кому присвоюють звання професора?
Згідно п. 2, статті 54 Закону України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р. № 1556-VII вчене звання професора присвоюється особам, котрі професійно здійснюють науково-педагогічну чи творчу мистецьку діяльність.
Також, присвоєння звання професора регламентується наказами МОН України «Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам» від 14.01.2016 р. № 13 і «Про внесення змін до Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам» від 17.03.2021 р. № 322.
2.1. Особливості присвоєння вченого звання професора працівникам закладів вищої освіти, у тому числі закладів післядипломної освіти і вищих духовних навчальних закладів.
Звання професора присвоюють співробітникам ЗВО, в тому числі закладів післядипломної освіти, котрі провадять освітню діяльність по відповідній спеціальності на відповідному рівні вищої освіти, й вищих духовних навчальних закладів:
- котрим було присвоєно науковий ступінь доктора наук;
- котрим присвоєно вчене звання доцента чи старшого дослідника (або старшого наукового співробітника);
- період роботи котрих на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача (начальника чи його заступника) кафедри складає не менше 10 р., в тому числі останній навчальний рік на одній кафедрі (1 ВНЗ) на посаді доцента, професора, завідувача (начальника чи його заступника) кафедри, зокрема за сумісництвом чи за трудовим договором (контрактом) із погодинною оплатою. Для наукових співробітників, котрі займаються науково-педагогічною діяльністю, період роботи складає не менше 15 р. на посадах наукових і науково-педагогічних працівників. Для науково-педагогічних працівників закладів вищої духовної освіти ураховується період педагогічної роботи в закладах вищої духовної освіти, статути (положення) котрих зареєстровані в установленому законодавством порядку;
- котрі мають сертифікат згідно Загальноєвропейської рекомендації із мовної освіти (рівня не нижче В2) із мов держав ЄС, чи кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), пов’язані із використанням іноземної мови, або не менше 10 праць, що опубліковані англійською мовою в виданнях, які включені до наукометричних баз «Scopus» чи «Web of Science» і котрі мають ISSN-номер, що підтверджений на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань (окрім осіб із інвалідністю I групи);
- котрі підтверджують свій міжнародний досвід документами (сертифікатами, свідоцтвами, дипломами, іншими документами), зокрема про навчання, стажування чи роботу в закладі вищої освіти, науковій (чи науково-технічній) установі у державі, котра входить до Організації економічного співробітництва і розвитку (далі – ОЕСР) і/або Європейського Союзу (далі – ЄС), чи участь (керівниками/виконавцями) в проєктах, що фінансуються (фінансувалися) зазначеними державами (окрім осіб із інвалідністю I групи);
- що опублікували після захисту докторської дисертації навчально-методичні й наукові праці в вітчизняних і/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, із котрих не менше 2 публікацій в виданнях, включених до наукометричних баз «Scopus» чи «Web of Science» і котрі мають ISSN-номер, що підтверджений на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань;
- котрі викладають навчальні дисципліни державною мовою і/або мовою держави, що входить до ОЕСР, на високому науково-методичному рівні, які підтверджено висновком кафедри ЗВО.
2.2. Порядок присвоєння вченого звання професора співробітникам наукових установ.
Вчене звання професора присвоюють співробітникам наукових установ:
- котрі працюють в наукових установах Національної академії наук і національних галузевих академіях наук, іншого підпорядкування, наукових організаціях, наукових підрозділах ЗВО на посаді завідуючого (начальника) науковим відділом (відділенням, сектором чи лабораторією), головного наукового співробітника, провідного наукового співробітника, старшого наукового співробітника чи директора, заступника директора, вченого секретаря;
- котрим присвоєно науковий ступінь доктора наук;
- котрим присуджено вчене звання доцента чи старшого дослідника (старшого наукового співробітника);
- період наукової й науково-педагогічної діяльності котрих складає не менше 10 р., в тому числі останній календарний рік на 1 з зазначених вище посад;
- котрі мають сертифікат згідно Загальноєвропейської рекомендації із мовної освіти (не нижче рівня В2) із мов держав ЄС чи кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), пов’язані із використанням іноземної мови, або не менше 10 праць, що опубліковані англійською мовою в виданнях, які включені до наукометричних баз «Scopus» чи «Web of Science» і котрі мають ISSN-номер, що підтверджений на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань (окрім осіб із інвалідністю I групи);
- котрі підтверджують свій міжнародний досвід відповідними документами (сертифікатами, свідоцтвами, дипломами чи іншими документами), зокрема про навчання, стажування чи роботу в ЗВО, науковій (чи науково-технічній) установі у державі, котра входить до ОЕСР і/або ЄС, чи участь (керівниками/виконавцями) в проєктах, що фінансуються (фінансувалися) зазначеними державами (окрім осіб із інвалідністю I групи);
- що опублікували після захисту докторської дисертації навчально-методичні і наукові праці в вітчизняних і/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, із котрих не менше 3 публікацій в виданнях, включених до наукометричних баз «Scopus» чи «Web of Science» і котрі мають ISSN-номер, що підтверджений на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань;
- котрі підготували не менше 3 докторів філософії (кандидатів наук).
2.3. Присвоєння вченого звання професора працівникам закладів вищої освіти, в тому числі закладів післядипломної освіти, й вищих духовних навчальних закладів, котрим не присуджено ступінь доктора наук.
Вчене звання професора присвоюють працівникам ЗВО, в тому числі закладів післядипломної освіти, котрі здійснюють освітню діяльність за відповідною спеціальністю на відповідному рівні вищої освіти, і вищих духовних навчальних закладів, котрим не присуджено ступінь доктора наук, проте:
- котрі мають науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук);
- котрим присвоєно вчене звання доцента чи старшого дослідника (старшого наукового співробітника);
- котрі провадять навчальну діяльність не менше 15 навчальних років на посаді: асистент, викладач, старший викладач, доцент, професор, завідуючий (начальник чи його заступник) кафедрою, в тому числі останній календарний рік на одній кафедрі (у одному ЗВО) на посаді доцента, професора, завідуючого (начальника чи його заступника) кафедрою, зокрема за сумісництвом чи за трудовим договором (контрактом) із погодинною оплатою. Для науково-педагогічних працівників закладів вищої духовної освіти ураховується період педагогічної роботи в закладах вищої духовної освіти, статути (положення) котрих зареєстровані в установленому законодавством порядку;
- котрі мають сертифікат згідно Загальноєвропейської рекомендації із мовної освіти (не нижче рівня В2) із мов держав ЄС чи кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), пов’язані із використанням іноземної мови (окрім осіб із інвалідністю I групи);
- котрі підтверджують свій міжнародний досвід документами (сертифікатами, свідоцтвами, дипломами чи іншими документами), зокрема про навчання, стажування чи роботу в ЗВО, науковій (чи науково-технічній) установі у державі, котра входить до ОЕСР і/або ЄС, чи участь (керівниками/виконавцями) в проєктах, котрі фінансуються (фінансувалися) зазначеними державами (окрім осіб із інвалідністю I групи);
- котрі опублікували після захисту докторської дисертації навчально-методичні й наукові праці в вітчизняних і/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, із яких не менше 4 публікацій в виданнях, включених до наукометричних баз «Scopus» чи «Web of Science» і котрі мають ISSN-номер, що підтверджений на вебсайті Міжнародного центру реєстрації періодичних видань;
- котрі підготували не менше 3 докторів філософії (кандидатів наук);
- котрі викладають навчальні дисципліни державною мовою і/або мовою країни, які входить до ОЕСР, на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри ЗВО.
2.4. Особливості присвоєння вченого звання професора діячам культури та мистецтв.
Вчене звання професора присвоюється діячам культури й мистецтв, педагогічна діяльність котрих в відповідності із навчальним планом передбачає індивідуальну роботу із опанування мистецьких умінь та навичок й безпосередньо впливає на формування професійної майстерності майбутнього митця, і:
- котрі провадять навчальну діяльність не менше 10 навчальних років на одній з наступних посад: асистент, викладач, старший викладач, доцент, професор, завідуючий кафедрою, в тому числі останній календарний рік на одній кафедрі (у одному ЗВО) на посаді доцента, професора, завідуючого кафедрою, зокрема за сумісництвом чи за трудовим договором (контрактом) із погодинною оплатою;
- котрі удостоєні відповідно почесного звання «Народний артист України», «Народний художник України», «Народний архітектор України», «Заслужений діяч мистецтв України»;
- котрим присвоєно вчене звання доцента;
- котрі мають:
• сертифікат згідно Загальноєвропейської рекомендації із мовної освіти (не нижче рівня В2) із мов держав ЄС чи кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), пов’язані із використанням іноземної мови;
• значні особисті творчі досягнення:
• в музичній сфері – масштабна концертна діяльність, фондові аудіо-, відеозаписи, наявність звання лауреата міжнародних конкурсів та фестивалів;
• в образотворчій, декоративно-прикладній, дизайнерській й реставраційній сфері – персональні виставки, видання каталогів, альбомів, буклетів;
• в театральній сфері, сфері кіно та телебачення – записи концертів, театральні постановки, фільми, інші творчі роботи, які використовуються в педагогічній діяльності;
• наукові праці в фахових наукових виданнях України або провідних наукових виданнях інших країн; - котрі викладають навчальні дисципліни державною мовою і/або мовою країни, котра входить до ОЕСР, на високому науково-методичному рівні, які підтверджено висновком кафедри закладу вищої освіти;
- котрі особисто підготували не менше 5 осіб, удостоєних почесних звань України, чи лауреатів міжнародних і державних премій, конкурсів, виставок, оглядів, фестивалів тощо.
3. Які переваги надає вчене звання професора?
Вчене звання професора має чимало переваг.
|
Категорія |
Переваги |
|
Професійне визнання |
Високий статус в науковій спільноті |
|
Можливість залучення до експертних рад та комісій |
|
|
Кар’єрні можливості |
Отримання керівних позицій в університетах та наукових установах |
|
Можливість очолювати наукові проекти та лабораторії |
|
|
Фінансові вигоди |
Вища заробітна плата у порівнянні з молодшими науковцями |
|
Додаткові премії та гранти |
|
|
Доступ до ресурсів |
Пріоритетний доступ до наукових фондів та ресурсів |
|
Можливість отримання більших фінансувань на дослідження |
|
|
Легший доступ до міжнародних програм співпраці |
|
|
Навчальні можливості |
Можливість викладати престижні курси та програми |
|
Підвищення шансів на залучення до викладання в міжнародних університетах |
|
|
Особистий розвиток |
Підвищення шансу на отримання почесних звань та нагород |
|
Вплив та авторитет |
Можливість впливати на політику та стратегію розвитку освіти і науки |
|
Більший вплив на прийняття рішень в академічних інституціях |
|
|
Менторство та керівництво |
Можливість керувати дослідженнями аспірантів та молодих науковців |
|
Вплив на розвиток нових поколінь науковців |
Ці переваги роблять звання професора важливим досягненням у кар’єрі будь-якого науковця.
4. Який розмір доплати за вчене звання професора?
Пункт 2 статті 59 Закону України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р. № 1556-VII визначає, що за вчене звання професора передбачається установлення доплати у розмірі 33 % посадового окладу.
Згідно ч. «в», підпункту 3, пункту 4 Наказу МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 № 557, за вчене звання професора призначається доплата у граничному розмірі 33 % посадового окладу (ставки заробітної плати).
5. Поради тим, хто прагне одержати звання професора.
Отримання вченого звання професора є важливим етапом у кар’єрі науковця, що вимагає значних зусиль і досягнень у науковій та освітній діяльності.
|
Категорія |
Поради |
|
Розвивайте свою наукову діяльність |
Публікуйте дослідження у провідних наукових журналах. |
|
Регулярно беріть участь у наукових конференціях, симпозіумах і семінарах. |
|
|
Будуйте мережу контактів |
Співпрацюйте з іншими дослідниками та науковими групами. |
|
Шукайте можливості для менторства, працюючи з молодими науковцями та студентами. |
|
|
Викладацька діяльність |
Використовуйте новітні методи викладання та розробляйте цікаві навчальні програми. |
|
Постійно вдосконалюйте свої педагогічні навички через зворотний зв’язок від студентів і колег. |
|
|
Отримуйте гранти та фінансування |
Активно подавайте заявки на наукові гранти. |
|
Розглядайте різні джерела фінансування наукових досліджень, включаючи міжнародні фонди та програми співпраці. |
|
|
Будьте активні в академічній спільноті |
Займайтеся редакторською діяльністю у наукових журналах, рецензуйте статті та долучайтеся до редакційних колегій. |
|
Вступайте до професійних наукових товариств і організацій, беріть активну участь у їх діяльності. |
|
|
Розвивайте лідерські якості |
Беріть на себе адміністративні обов’язки в університеті. |
|
Ініціюйте нові проекти, програми або дослідницькі напрямки, що можуть принести користь вашому закладу та спільноті. |
Залучення до міжнародних наукових проєктів, участь у міжнародних конференціях і публікація в міжнародних журналах підвищують вашу видимість у науковій спільноті. Це не лише покращує вашу репутацію як науковця, а й підвищує шанси на те, щоб здобути вчене звання професора.
Слідування цим порадам допоможе отримати вчене звання професора, відкриваючи нові можливості для кар’єрного та особистого зростання.
Які відмінності між званням та посадою професора?
Звання професора є академічним титулом, що свідчить про високий рівень професійної компетентності та визнання в науковій спільноті, тоді як посада професора визначає конкретні обов’язки та роль у навчальному процесі, включаючи викладання, керівництво дослідницькими проектами та виконання адміністративних завдань.
Який розмір доплати за вчене звання професора?
Згідно з законодавством України за вчене звання професора передбачається установлення доплати у розмірі 33% посадового окладу.
Чи може звання професора втратитися при зміні місця роботи?
Звання професора є постійним і не залежить від місця роботи. Після присвоєння звання його не можна втратити через зміну роботи.
