Магістр
1. Наукова публікаційна активність у науці
1.1. Суть та роль наукової публікаційної активності
Наукова публікаційна активність – процес систематичного оприлюднення результатів досліджень у вигляді тез доповідей, статей, глав у колективних працях, монографій та інших форм наукових матеріалів. Тобто, це спосіб, завдяки якому науковець ділиться своїми знаннями з науковим та освітнім середовищем.
Головна мета публікаційної активності – демонстрація результатів дослідницької роботи науковця та його внеску у розвиток науки.
Публікації надають можливість науковій спільноті:
- ознайомитися з новими ідеями;
- перевірити результати досліджень;
- розвивати або критикувати запропоновані підходи.
Так формується жива дискусія і взаємозв’язок між дослідниками з різних куточків світу.
У сучасному науковому середовищі публікації відіграють вагому роль:
- Засвідчують проведення дослідження, його новизну, логіку, а також практичне або теоретичне значення.
- Публікації в авторитетних наукових виданнях, які відносяться до міжнародних наукометричних баз (наприклад, Scopus, Web of Science та ін.) підвищують рейтинг, а також формують позитивну репутацію як самого науковця, так і наукової установи, яку він представляє.
Окрім того, публікаційній активності науковця притаманним є практичне значення:
Наукові публікації надають можливість академічній спільноті оцінити глибину володіння темою дослідника, актуальність його напрацювань та напрямок його подальшого розвитку.
Сьогодні публікаційна активність являється важливою складовою наукової етики:
- дотримання авторських прав;
- чесне оприлюднення власних результатів;
- уникнення плагіату;
- співпраця з колегами.
Дотримання етичних норм є показником високої відповідальності та доброчесності дослідника.
Отже, публікаційна діяльність науковця – це не лише професійний обов’язок, а можливість заявити про себе як про фахівця, зробити вагомий внесок у розвиток науки та налагодити взаємозв’язок з науковою спільнотою.
1.2. Нормативно-правова база щодо вимог до публікацій
В Україні вимоги до наукових публікацій чітко регламентуються розгалуженою системою нормативно-правових актів:
|
Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII
|
Ключове значення має ст. 54, яка зазначає, що результати дослідження здобувача наукового ступеня мають бути опубліковані у спеціалізованих виданнях, які визначені центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Це підтверджує вимогу щодо відкритості результатів дослідження та їх апробації в науково-публіцистичному середовищі. |
|
Даний документ містить чіткі положення щодо потреби опублікування наукових працях, у яких викладені основні наукові результати. Порядок визначає їх основною умови здобуття наукового ступеня. |
|
|
Цим нормативним актом визначено критерії, за якими наукові видання відносяться до Переліку фахових видань України категорій «А», «Б» і «В». Для здобувачів ступеня PhD важливим є те, щоб їх публікації були розміщені у виданнях категорії «А» або «Б», які чітко відповідають стандартам якості на міжнародному рівні. |
|
|
Рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) |
НАЗЯВО систематично затверджує та надає роз’яснення стосовно вимоги до акредитації освітньо-наукових програм, які включають мінімальну кількість публікацій за темою дисертації. |
Зазначені в таблиці акти визначають, скільки статей потрібно для захисту дисертації та які стандартизовані критерії щодо якісних характеристик, що забезпечує:
- уніфікований спосіб оцінки рівня результатів та новизни наукових досліджень;
- відповідність до сучасного наукового дискурсу;
- дотримання принципів академічної етики.
Дотримання правових норм регулювання освітньо-наукового процесу забезпечує підвищення рівня апробації результатів дослідження та сприяє інтеграції національного академічного простору у світовий науковий контекст.
Загалом, нормативно-правова база чітко формує єдині вимоги до публікаційної активності здобувачів наукового ступеня для легітимізації науково-дослідних результатів у професійному середовищі.
2. Вимоги до кількості наукових публікацій для здобуття наукових ступенів
2.1. Вимоги до кількості публікацій для здобувачів ступеня доктора філософії (кандидата наук)
Публікації для дисертації PhD – це основний механізм апробації наукових результатів, який дозволяє верифікувати здобутки аспіранта в освітньому середовищі.
Cкільки ж наукових статей треба аспіранту для здобуття наукового ступеня? Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 567, для захисту на здобуття ступеня доктора філософії (кандидата наук) здобувач повинен мати не менше трьох наукових публікацій за темою дослідження.
Також вимоги до публікацій кандидатської дисертації передбачають, що вони мають відображати:
- основні наукові положення;
- висновки;
- результати дослідження.
Усі апробації повинно бути розміщено у виданнях, які входять до Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН № 409 від 17.03.2020, або у зарубіжних рецензованих виданнях.
Якщо детальніше відповісти на запитання, скільки статей потрібно для дисертації, щоб проходження процедури захисту було успішним, то відповідно до чинного законодавства їх має бути мінімум три. Хоча це не обмежує діапазон апробації наукових досліджень. Загалом, реальна потреба у публікаціях визначається індивідуально ЗВО та наукової установи в межах освітньо-наукової програми.
Отже, вимоги до публікацій кандидатської дисертації – це стимулюючі норми до якісного наукового зростання, а не нормативні обмеження. Чітке їх дотримання забезпечить досконалість, прозорість і доброчесність процесу присудження ступеня доктора філософії (кандидата наук), а також сприятиме інтеграції українських учених у світовий науковий простір.
2.2. Вимоги до кількості публікацій для здобувачів ступеня доктора наук
Коли мова йде про наукову кар’єру, питання «скільки публікацій потрібно для доктора наук» завжди викликає інтерес у всіх дослідників. Відповідь на нього не може бути однозначною, оскільки дані вимоги можуть відрізнятися залежно від галузі науки, закладу освіти та країни.
На сучасному етапі в Україні кількість статей для захисту докторської дисертації складає мінімум 20 публікацій за темою дисертації:
|
Наукові статті у виданнях, індексованих у Scopus або Web of Science (Core Collection) |
не менше 5 |
Мають бути рецензовані, з високим рівнем науковості, обов’язково зазначено авторський внесок здобувача. |
|
Статті у наукових фахових виданнях України (категорія “А” або “Б”) |
не менше 5 |
Видання має входити до чинного Переліку МОН. Статті повинні бути тематично пов’язані з темою докторської дисертації. |
|
Статті у зарубіжних фахових рецензованих виданнях (не індексовані у Scopus/WoS) |
до 3 |
Перевага надається англомовним виданням з рецензуванням. |
|
Монографія або розділ у колективній монографії |
1 монографія або 1-2 розділи |
Монографія повинна мати ISBN, пройти рецензування, не менше 6 друк. арк.; розділ – не менше 1 друк. арк. |
|
Статті у збірниках наукових праць (міжнародні, всеукраїнські) |
до 3 |
Залежно від якості, рецензування, наукового рівня. Не замінюють публікації у фахових виданнях. |
|
Статті у зареєстрованих електронних наукових журналах з ISSN |
до 2 |
Лише якщо вони відповідають вимогам доброчесності й мають належну індексацію. |
|
Матеріали (статті) конференцій, опубліковані у збірниках з ISBN або ISSN |
до 1-2 |
Не входять до основних 10 публікацій, але можуть бути частиною загального портфеля. |
|
Аналітичні наукові огляди, рецензії наукових праць, енциклопедичні статті |
до 1 |
Враховується лише за наявності наукового обґрунтування та зв’язку з темою дисертації. |
Публіцистична активність для доктора наук – це не умовне поняття, а чіткий нормативний критерій.
Зауважимо, що кількість публікацій для захисту докторської дисертації не включає тези конференцій або науково-популярні матеріали, але в даний перелік можуть відноситися монографії або розділ у колективній монографії, який демонструє глибину опрацьованої теми.
Таким чином, «скільки статей потрібно для захисту дисертації» – це не формальна вимога, а основний показник системності наукової діяльності здобувача, що являється необхідною умовою для отримання наукового ступеня.
3. Практичні рекомендації
Для забезпечення належного рівня відповідності законодавчо встановленим вимогам щодо кількості наукових публікацій, які передбачені для присудження наукових ступенів, варто дотримуватись наступних рекомендацій:
|
Формуйте публікаційний резерв |
Завжди необхідно мати щонайменше 1-2 додаткові наукові статі понад встановлений мінімум, який встановлено чинними вимогами МОН України. Даний підхід сприятиме уникненню ризиків, які пов’язані з: – можливою відмовою в публікації; – затягуванням термінів рецензування; – змінами у видавничій політиці наукових журналів. |
|
Узгоджуйте публікації із структурою дисертації |
Публікації необхідно планувати відповідно до змістовних розділів дисертації. Тому рекомендується: – підготувати не менше однієї теоретичної статті, яка буде висвітлювати наукове підґрунтя та аналіз літературних джерел за темою дослідження; – виконати одну статтю методологічного спрямування, яка буде обґрунтовувати вибрані методи, підходи та етапи дослідження; – написати одну практичну статтю, у якій буде зазначено результати емпіричного дослідження, аналіз даних та рекомендації. |
|
Дотримуйтесь обов’язкових вимог МОН України |
Дотримуйтесь нормативно встановленої кількості публікацій, яка передбачена чинним Порядком присудження наукових ступенів |
|
Розробіть індивідуальний графік публікацій |
Сформуйте покроковий план підготовки публікацій, в якому зазначте: – орієнтовані теми статей відповідно до розділів дисертації; – строки написання, подання, рецензування та публікації; – пріоритетні журнали для подання; – відповідальних осіб (якщо публікації мають співавторів). |
|
Моніторте та адаптуйте власну публікаційну стратегію |
Регулярно оновлюйте та переглядайте свій публікаційний план, враховуючи відгуки рецензентів, результати досліджень та зміни у вимогах журналів. |
Дотримання зазначених рекомендацій надасть можливість сформувати цілісну систему публіцистичної активності здобувача, яка відповідатиме чинним атестаційним вимогам та водночас сприятиме утвердженню його наукової репутації.
Для чіткого дотримання вимог ведіть “дисертаційний щоденник” у форматі Google Таблиці або цифрового планера. У ньому фіксуйте дати подання статті, видання, контактні дані редакції, статус рецензій, тип видання (фахове, індексоване в Scopus або WoS), а також усі зауваження наукового керівника. Цей метод забезпечить можливість знати, скільки статей опубліковано, котрі публікації вже будуть враховані для дисертації PhD, а які ще потрібно доопрацювати. “Дисертаційний щоденник” забезпечить чітке дотримання дедлайнів та ефективне планування публікаційної активності.
Чи регулюється кількість наукових публікацій законодавчими нормами?
Так, регулюється. Хоча максимальна межа не встановлена, законодавством передбачено обов’язкову мінімальну кількість публікацій.
Яка мінімальна кількість статей необхідна для захисту PhD-дисертації?
Необхідно щонайменше три наукові статті за темою дослідження.
Скільки публікацій потрібно для захисту докторської дисертації?
Потрібно не менше 20 наукових публікацій за темою дисертаційного дослідження.
