Магістр
1. Обґрунтування теми в контексті дисертаційного дослідження
1.1. Поняття обґрунтування теми
Поняття “обґрунтування теми” у сучасній науковій методології охоплює цілу низку аспектів: від соціального запиту на вивчення певного явища до аналізу наукової новизни й ступеня дослідженості проблеми в існуючих джерелах.
Обґрунтування теми дисертації – це не просто формальність чи вступна частина. Це стратегічний документ, у якому здобувач демонструє свою наукову інтуїцію, вміння мислити критично та бачити зв’язки між науковими проблемами і реаліями сучасності. У ньому не лише пояснюється, чому тема важлива сьогодні, а й підкреслюється, яку новизну вона принесе в наукову спільноту завтра.
Обґрунтування теми дисертації готується здобувачем наукового ступеня – аспірантом або докторантом – самостійно, з урахуванням актуальності проблеми, наукової новизни та практичної значущості дослідження.
Даний тип письмової роботи являється свідченням наукової обізнаності дослідника. Cаме тут він демонструє, наскільки глибоко орієнтується в сучасному стані проблеми, які теоретичні підходи аналізував та які суперечності ідентифікував.
Обґрунтування вибору теми дисертації дає змогу показати, що здобувач не просто обрав тему навмання, а ретельно дослідив її контекст:
- переглянув відповідну літературу;
- визначив незакриті проблеми (наукові лакуни);
- оцінив соціальну та практичну значущість проблематики.
Обґрунтування теми – це перша наукова «візитівка» здобувача, з якої починається шлях до наукового ступеня.
Добре сформульоване обґрунтування теми дисертації – це, по суті, карта, за якою буде будуватись уся логіка дисертаційної роботи: від мети й завдань до методів і висновків. Саме з його написання починає формуватись унікальна дослідницька позиція автора.
1.2. Загальноприйняті вимоги до обґрунтування теми
На сучасному етапі розвитку науки та освіти обґрунтування теми дослідження розглядається як необхідний структурний елемент наукової роботи, що забезпечує її змістову цілісність, логічну послідовність та аргументованість.
Головна мета обґрунтування – переконливо довести доцільність і своєчасність вибору теми в межах певної наукової галузі, а також окреслити її місце в загальному контексті досліджень.
До загальноприйнятих вимог, які висуваються до обґрунтування теми, належать наступні положення:
|
Актуальність теми |
Розкриття значення обраної проблематики у контексті сучасного стану науки, суспільних процесів, економічних або педагогічних змін. Актуальність має бути не декларативною, а підтвердженою статистичними даними, фактами, прикладами з реальної практики. |
|
Ступінь наукової розробленості проблеми |
Короткий аналіз наукових джерел, в яких розглядається обрана проблематика. Важливо визначити, які аспекти вже були предметом дослідження, які теоретичні підходи застосовувались, а які питання залишаються малодослідженими або дискусійними. |
|
Наукова новизна |
Акцентування уваги на тих аспектах, що становлять інноваційний внесок у наукову галузь. Новизна може проявлятись у зміні підходів до аналізу, у використанні нових методів, у постановці раніше не розкритих питань або у міждисциплінарному поєднанні знань. |
|
Практична значущість |
Обґрунтування можливостей використання результатів дослідження у професійній діяльності, освітньому процесі, управлінні, соціальній сфері тощо. |
|
Логічний зв’язок з метою, завданнями та предметом дослідження |
Завершуючи обґрунтування теми, дослідник повинен підвести читача до чіткого розуміння, чому саме така мета сформульована, які завдання визначені, в якому напрямі буде розвиватися науковий пошук. |
Процес вибору та обґрунтування теми наукового дослідження не є довільним – він підпорядковується низці нормативно-правових актів, що забезпечують єдність підходів до організації освітнього та наукового процесу в закладах вищої освіти України:
|
Закон України «Про освіту» та Закон України «Про вищу освіту» |
Визначають загальні підходи до наукової та освітньої діяльності. |
|
Національна рамка кваліфікацій та стандарти вищої освіти відповідного рівня |
Містять вимоги до результатів навчання та академічної доброчесності. |
|
Методичні рекомендації ВНЗ та МОН України щодо написання наукових і кваліфікаційних робіт |
Конкретизують структуру, обсяг, стиль та зміст елементів роботи, зокрема обґрунтування теми. |
|
Положення про організацію освітнього процесу у ВНЗ |
Регламентує процедури, пов’язані з вибором теми, її погодженням, затвердженням теми на кафедрі та вченою радою факультету. |
|
Етичні кодекси закладів вищої освіти та Положення про академічну доброчесність |
Визначають основні засади дотримання академічної етики: заборону плагіату, належне оформлення посилань на наукові джерела, правдиве викладення результатів попередніх досліджень тощо. |
|
Науково-бібліографічні стандарти (ДСТУ 8302:2015 та ін.) |
Регламентують правильне оформлення списку використаних джерел, який є складовою частиною обґрунтування і засобом підтвердження актуальності, наукової розробленості теми та джерельної бази. |
Зазначені у таблиці нормативно-правової документи регулюють не лише змістовну частину, але й вимоги до академічної доброчесності, оформлення й структуру кваліфікаційних робіт.
Отже, обґрунтування теми – це не просто вступ до наукової роботи, а складовий елемент наукової аргументації, який демонструє рівень володіння теоретичним матеріалом, аналітичне мислення здобувача, а також його здатність формулювати наукову проблему й окреслювати шляхи її вирішення у межах академічної доброчесності.
2. Тонкощі написання обґрунтування теми дисертації
2.1. Структура обґрунтування теми
Обґрунтування теми дисертації є ключовим етапом наукової роботи, що визначає її концептуальні засади, напрямки та основні принципи.
Вимоги до оформлення обґрунтування встановлюються переважно Вченою радою навчального закладу або науковою установою. В загальному дані вимоги передбачають:
|
Обсяг |
5-10 сторінок друкованого текст (з урахуванням титульного листа) |
|
Шрифт |
Times New Roman |
|
Розмір шрифту |
14 pt |
|
Інтервал |
1,5 (полуторний) |
|
Вирівнювання |
по ширині |
|
Абзац |
Відступ 1,25 см |
|
Поля |
Ліве – 3 см; Праве – 1,5 см; Верхнє та нижнє – 2 см |
Ознайомитися з вимогами до оформлення обґрунтування теми дисертації можна на офіційному вебсайті закладу вищої освіти або наукової установи – у розділах “Аспірантура” або “Наукова діяльність”. Також корисно звернутися до методичних рекомендацій кафедри, які можуть бути доступні на сайті або у викладачів. Додаткову інформацію варто уточнити у наукового керівника або завідувача аспірантури.
Окрім того, обґрунтування теми дисертації має відповідати чітко окресленій структурі, що забезпечує логічне та послідовне викладення основних аспектів дослідження:
1. Титулка обґрунтування теми дисертації. Структура титулки обґрунтування теми дисертації оформлюється згідно з певними вимогами і складається з кількох основних елементів, які є стандартними для наукових установ:
- Назва установи. Спочатку зазначається повна назва наукової установи, де проводиться дослідження.
- Затвердження. Оформляється розділ, що підтверджує офіційне затвердження документа, з підписом відповідної особи.
- Заголовок документа. Далі слідує заголовок, який чітко визначає мету документа: обґрунтування теми дослідження. Це дає зрозуміти, що в документі буде викладено обґрунтування теми дисертаційного дослідження.
- Тема дисертації. Окремим рядком наводиться сама тема дисертації, яка є ключовим елементом обґрунтування. Це має бути точне формулювання обраної теми, яке відображає основну проблематику дослідження.
- Інформація про здобуття наукового ступеня. У титулці вказується, що дисертація подається на здобуття наукового ступеня і зазначається спеціальність, до якої належить тема.
- Ім’я та прізвище аспіранта/докторанта. Далі вказується особа, яка проводить дослідження.
- Науковий консультант. Тут наводиться інформація про наукового консультанта: його науковий ступінь, вчене звання та прізвище, ім’я та по батькові.
- Засідання вченої ради. Вказується, що тему дисертації було розглянуто та затверджено на засіданні вченої ради університету. Для цього зазначається дата засідання та номер протоколу, на якому була затверджена тема.
- Місце та рік оформлення. В кінці титулки зазначається місто, де була підготовлена робота, а також рік, коли вона була оформлена.
При оформленні титульного листа обґрунтування теми дисертації важливо дотримуватися низки вимог та стандартів, щоб забезпечити його коректність та відповідність академічним нормам.
Для глибшого розуміння основних аспектів оформлення титульного аркуша розглянемо зразок обґрунтування теми кандидатської/докторської дисертації – титулка:
2. Основна частина, яка має заголовок «структура обґрунтування» включає кілька ключових елементів, кожен з яких має свою роль у формулюванні теми та мети дослідження:
Актуальність дослідження – це перший елемент, що має обґрунтувати значущість вибраної теми у науковому контексті.
Актуальність демонструє важливість розв’язання обраної проблеми для науки, суспільства або практики. Вона повинна включати опис існуючих теоретичних, практичних або соціальних проблем, які вимагають наукового вирішення.
Для кращого усвідомлення ключових аспектів оформлення даного елементу розглянемо зразок обґрунтування теми кандидатської дисертації:
Актуальність має детально обґрунтовувати потребу в дослідженні, а не лише вказувати на відсутність досліджень на цю тему.
Мета дослідження повинна чітко відображати кінцеву ціль дисертаційного дослідження і бути обґрунтованою, враховуючи об’єкт і предмет дослідження. Мета має бути конкретною та відповідати на питання “що саме буде досягнуто в результаті дослідження”. Вона не повинна бути надто широкою, оскільки повинна узгоджуватись з об’єктом і предметом дослідження.
Для глибшого розуміння основних аспектів оформлення цього елементу, розглянемо приклад обґрунтування теми кандидатської дисертації:
Мета не повинна бути загальним формулюванням типу «дослідження проблеми розвитку», оскільки це є занадто широким і невизначеним.
Завдання дослідження повинні бути чіткими, конкретними та послідовними кроками для досягнення поставленої мети. Кількість завдань зазвичай не повинна перевищувати п’яти, щоб не ускладнювати структуру.
З метою глибшого розуміння основних вимог до оформлення цього структурного елементу звернемося до прикладу обґрунтування теми дисертації:
Завдання дослідження не мають бути просто переліком його етапів або загальних формулювань проблеми. Наприклад, вирази на кшталт «вивчити стан проблеми в сучасній теорії» слід уникати, оскільки це лише підготовчий етап роботи, а не конкретне дослідницьке завдання.
Об’єкт дослідження – це те, на чому зосереджено дослідження. Це явище, процес або система, яку досліджує автор. Важливо, щоб об’єкт був чітко визначений і відображав сферу наукового пошуку.
Предмет дослідження є більш конкретним, ніж об’єкт, і визначає конкретний аспект або частину об’єкта, що буде вивчатися. Відповідно до об’єкта, предмет дослідження визначає фокус і специфіку наукової роботи.
Для детальнішого усвідомлення особливостей оформлення даних структурних компонентів розглянемо зразок обґрунтування теми дисертації:
Хронологічні межі та географічні межі. У разі потреби до структури обґрунтування теми дисертації додаються хронологічні та географічні межі дослідження, які відіграють важливу роль у формуванні цілісної наукової картини.
Хронологічні межі окреслюють часовий період, у межах якого аналізується досліджуване явище, що особливо актуально для тем з історичним, соціальним або динамічним характером.
Географічні межі, своєю чергою, визначають просторові рамки дослідження – регіон, країну чи окрему територію, у межах яких розглядаються процеси або явища, що дозволяє забезпечити обґрунтованість та релевантність отриманих результатів у певному соціокультурному чи економічному контексті.
З метою глибшого розуміння специфіки оформлення даних елементів структури звернемося до прикладу обґрунтування теми дисертації:
Методи дослідження. У цьому пункті потрібно зазначити, які методи будуть використані для збору та аналізу інформації. Важливо виокремити теоретичні та емпіричні методи. Теоретичні методи можуть включати аналіз літератури, порівняльний аналіз, моделювання тощо, в той час як емпіричні методи можуть включати експерименти, спостереження, інтерв’ю тощо. Кожен метод має бути пов’язаний з певною метою дослідження.
Для кращого усвідомлення ключових вимог щодо оформлення цього елементу доцільно проаналізувати приклад обґрунтування теми дисертаційного дослідження:
Теоретична основа дослідження. Цей пункт описує основні теоретичні концепції, підходи та наукові школи, які ляжуть в основу дослідження. Це дозволяє підкріпити дослідження існуючими науковими напрацюваннями та виділити нові аспекти, які будуть розглянуті.
Задля точнішого розуміння особливостей оформлення відповідного структурного компонента звернемося до зразка обґрунтування теми дисертації:
База дослідження – це організація, заклад чи сукупність установ, на основі яких здійснюється емпірична частина дисертаційного дослідження. Вона слугує просторовим і соціальним середовищем для проведення спостережень, експериментів, опитувань, тестувань або впровадження педагогічних моделей, методик тощо.
У цьому розділі доцільно вказати повну назву базового закладу (чи закладів), його (їх) тип, освітній рівень, профіль діяльності, а також обґрунтувати, чому саме він (вони) обрані для реалізації практичної частини дослідження. Важливо також зазначити кількість учасників, їх вікові або професійні характеристики (залежно від теми) та інші релевантні параметри, що забезпечують достовірність і репрезентативність результатів.
Щоб чітко окреслити вимоги до оформлення цього елемента, розглянемо типовий приклад обґрунтування теми дисертації:
Наукова новизна. У цьому пункті потрібно чітко сформулювати наукову новизну роботи, що вказує на те, в чому дослідження додає нові знання до існуючої теорії. Це має бути подано в трьох частинах: що вперше розглядається, що уточнюється і що отримало подальший розвиток. Важливо, щоб новизна була чітко пов’язана з метою та завданнями дослідження.
Для детальнішого ознайомлення з форматом оформлення даного структурного блоку варто проаналізувати приклад обґрунтування теми дослідження:
Практичне значення. В цьому розділі необхідно показати, яким чином результати дослідження можуть бути використані на практиці, наприклад, у галузі освіти, економіки, медицини, культурних практик тощо.
З метою конкретизації вимог до оформлення цієї складової доцільно звернутися до наочного прикладу обґрунтування теми:
Публікації. Вказується, які публікації (наукові статті, книги, конференції тощо) були чи будуть підготовлені на основі виконаного дослідження. Це демонструє академічну значущість роботи та її внесок у наукову спільноту.
Щоб глибше зрозуміти стандарти та правила оформлення цього структурного елементу скористаємося зразком обґрунтування теми докторської дисертації:
Зазначені вище елементи дозволяють структуровано, логічно та детально обґрунтувати тему дослідження, її наукову та практичну значущість, а також чітко визначити шляхи досягнення поставленої мети.
Слід враховувати, що найменування окремих елементів структури обґрунтування теми дослідження може варіюватися відповідно до вимог конкретного навчальної установи.
3. План-проспект дослідження є важливим структурним елементом обґрунтування теми дисертації, оскільки він визначає основні етапи наукової роботи, логічну послідовність дослідження, обсяг кожного розділу та розкриває методологічну основу дослідження.
Це своєрідна «дорожня карта» для автора дисертації, яка допомагає чітко визначити, що саме і в якій послідовності буде досліджуватись, а також як будуть досягнуті поставлені цілі.
Для того, щоб краще зрозуміти особливості оформлення даного структурного елемента, звернемося до зразка обґрунтування теми докторської дисертації:
Отже, відповідно до структури, обґрунтування теми повинно включати не лише чітке визначення проблеми та об’єкта дослідження, але й розкриття її актуальності, мети, завдань та методологічної основи. Це дозволяє не тільки підтвердити важливість обраної теми, а й створити чітку стратегію для подальшого розвитку наукового пошуку.
2.2. Алгоритм написання обґрунтування
Обґрунтування теми дисертаційного дослідження є важливим етапом наукової діяльності здобувача, оскільки визначає наукову значущість теми, її відповідність сучасним тенденціям галузі знань, а також логіку подальших теоретичних і емпіричних досліджень.
Для ефективного формування обґрунтування доцільно дотримуватися чіткої послідовності етапів, що забезпечують наукову логіку й структурованість викладу:
|
Етап |
Дії здобувача |
Порада |
|
Усвідомлення наукового інтересу |
Здобувачу необхідно визначити, що його цікавить у обраному науковому напрямку, які проблеми викликають запитання. |
Записуйте усе, що цікаво. Це і є джерело теми. |
|
Формулювання теми |
Здобувач має зробити формулювання чітким, логічним, фаховим. |
Необхідно уникати загальних слів. Тема має бути конкретною, актуальною та відповідати спеціальності. |
|
Огляд літератури |
Здобувач має вивчити мінімум 15-20 джерел (статті, дисертації, монографії). |
Варто виділити те, що вже відомо, і в чому є наукова «ніша». |
|
Формулювання проблеми |
Здобувачу необхідно стисло описати наукову суперечність або прогалину. |
Проблема має бути реальна, не надумана, логічно виведена з аналізу джерел. |
|
Визначення мети і завдань |
Здобувач має пам’ятати, що мета – загальний результат; завдання – конкретні кроки до мети. |
Завдання стануть основою структури дисертації. |
|
Об’єкт і предмет дослідження |
Здобувач має пам’ятати, що об’єкт – сфера явищ; предмет – конкретна досліджувана частина. |
Необхідно визначити чітко межі дослідження. |
|
Формулювання новизни |
Здобувачу необхідно описати, що він робить уперше, що вдосконалює або уточнює. |
Варто пам’ятати, що новизна – це головний «науковий аргумент». |
|
Практичне значення |
Здобувач має пояснити, де і як можна застосувати результати. |
Необхідно підкреслити зв’язок з практикою, це додасть ваги обґрунтуванню. |
|
Методи дослідження |
Здобувачу необхідно сформувати перелік основних теоретичних, емпіричних, статистичних методів, які необхідні для повноти дослідження. |
Необхідно обґрунтувати доцільність методів відповідно до поставлених завдань. |
|
Оформлення обґрунтування |
Напиши згідно з академічними вимогами. |
Варто чітко дотримуватися встановлених вимог, щоб підтвердити професійний підхід. |
Щоб легко і ефективно вивчити джерела для обґрунтування теми дисертації, скористайтеся методом «Піраміди знань»: почніть з найширших джерел, поступово переходячи до більш спеціалізованих та новітніх публікацій. При цьому використовуйте метод «швидкого читання з вибірковим зануренням» – читайте вступи, висновки та резюме, а в разі потреби занурюйтесь глибше в розділи, що стосуються вашої теми. Під час вивчення джерел створюйте ментальні карти чи конспекти, фіксуючи ключові ідеї та методи, а також ставте питання, що допоможуть зв’язати матеріал з вашою темою. Приділяйте кожному джерелу кілька коротких сесій по 30-40 хвилин, читаючи декілька джерел паралельно, щоб порівнювати підходи. Завершити можна таблицею, що відображатиме зв’язки між джерелами та важливі ідеї, щоб зрозуміти, де є прогалини, які можна дослідити.
3. Типові помилки та як їх уникати
У процесі написання обґрунтування теми дисертації майбутній науковець вперше стикається з необхідністю не просто задекларувати інтерес до проблеми, а переконливо довести її актуальність, наукову цінність і практичну значущість.
Проте навіть обдаровані дослідники, маючи добрі теоретичні й емпіричні напрацювання, часто припускаються типових помилок, що нівелюють враження від роботи вже на старті:
|
Найпоширеніші помилки |
Пояснення |
Спосіб уникнення |
|
Формальний підхід до обґрунтування |
Трактування обґрунтування як формальності. У результаті текст перетворюється на загальні міркування без глибокого аналізу суті проблеми. Такий підхід свідчить не лише про слабке розуміння предмета дослідження, а й про відсутність власної наукової позиції. |
Слід підходити до написання обґрунтування критично та аналітично, спираючись на сучасні наукові джерела, актуальні статистичні дані та практичні виклики у відповідній галузі знань. |
|
Ігнорування сучасного стану наукової розробки теми |
Часто обґрунтування містить поверхневу або застарілу інформацію про дослідження теми. Уникаючи аналізу сучасних наукових джерел, дослідник ризикує повторити вже наявні висновки або ж не побачити прогалин у знаннях. |
Необхідно здійснити системний огляд літератури з акцентом на останні публікації, дисертаційні дослідження, наукові статті у фахових журналах. Це дозволить чітко окреслити теоретико-методологічну нішу власного дослідження. |
|
Переоцінка або недооцінка наукової новизни |
Інколи автори надмірно перебільшують власний внесок у науку, намагаючись позиціонувати тему як абсолютно нову. В інших випадках – навпаки, уникають формулювання новизни, тим самим нівелюючи унікальність свого підходу. |
Важливо обґрунтовано підкреслити, що саме у темі ще не було досліджено, яку проблему лишено без відповіді, і як саме дисертаційна робота заповнить цю лакуну. |
|
Відсутність логічної структури й зв’язності викладу |
Поширеною помилкою є нечітка структура обґрунтування, унаслідок чого текст сприймається як набір розрізнених тез або описів. Втрачається логіка, а отже – й переконливість. |
Варто дотримуватися чіткої структури: спочатку розкрити актуальність, далі охарактеризувати стан наукової розробки теми, сформулювати наукову проблему, обґрунтувати мету та завдання, а також вказати елементи новизни. |
|
Узагальнення замість конкретики |
У прагненні виглядати “науково” дослідники часто вдаються до складних формулювань і широких узагальнень, втрачаючи при цьому зміст і чіткість. |
Слід прагнути до ясності й конкретності. Добре сформульоване обґрунтування – це не обсяг, а зміст. Кожне речення має слугувати підтвердженням значущості й доцільності обраної теми. |
Усвідомлення типових помилок і цілеспрямована робота над їх уникненням – запорука якісного, переконливого й конкурентоспроможного наукового тексту.
Що таке обґрунтування теми дисертації?
Обґрунтування теми дисертації – це стратегічний документ, у якому здобувач демонструє важливість обраної теми, її наукову новизну та практичну значущість.
Чому обґрунтування теми є важливим для дисертації?
Обґрунтування теми показує наукову обізнаність дослідника, демонструє його здатність до критичного мислення, а також визначає напрямок і логіку всього дисертаційного дослідження.
Як обґрунтувати вибір наукових джерел для дисертації?
Вибір джерел обґрунтовується через їх актуальність, значущість і новизну в контексті досліджуваної теми. Важливо показати, що використані джерела надають найбільш релевантну інформацію для вирішення досліджуваної проблеми та відповідають науковим вимогам щодо надійності та актуальності.
