Методологія та методи науково-педагогічного дослідження

1. Поняття методології та методів науково-педагогічного дослідження

Методологія науково-педагогічного дослідження визначається як система принципів, підходів і способів організації дослідження. Методи науково-педагогічних досліджень – це інструменти, за допомогою яких дослідник збирає, опрацьовує й інтерпретує факти. Успішність дослідження залежить від коректності їх вибору відповідно до мети та завдань.

Методологія забезпечує загальний напрям наукового пошуку, визначає його логіку та структуру. Методи ж слугують практичними кроками реалізації методології. Їх правильний добір дозволяє отримати об’єктивні результати.

2. Класифікація методів

Методи науково-педагогічного дослідження поділяють на три основні групи: теоретичні, емпіричні та математично-статистичні. Кожна з них має власне призначення і використовується відповідно до мети та завдань наукового пошуку.

2.1. Теоретичні методи науково-педагогічних досліджень

До теоретичних методів відносять ті, що забезпечують осмислення та узагальнення педагогічних явищ, а також побудову наукових моделей і концепцій:

• Аналіз – це процес розчленування складного явища на окремі складові з метою їх детального вивчення.
• Синтез – поєднання окремих елементів у цілісну систему чи нову концепцію.
• Індукція – рух від окремих фактів до формування загальних висновків.
• Дедукція – перехід від загальних закономірностей чи теорій до окремих випадків.
• Моделювання – створення спрощеної моделі явища чи процесу з метою його вивчення та прогнозування.

Для ілюстрації теоретичних методів візьмемо відкриту статтю «Адаптація першокласників до закладу загальної середньої освіти в умовах воєнного часу».

У поданому уривку розглянуто критерії та показники адаптації першокласників до школи в умовах воєнного стану. Автори дослідження, спираючись на наукові джерела, виокремили три основні групи.
Першою з них є інтелектуальна, що відображає рівень когнітивних навичок, розвиток мислення та засвоєні знання дитини. Другою визначено емоційно-мотиваційну, яка характеризує прагнення до навчання та емоційне ставлення до освітнього процесу. Третьою виділено соціальну, що показує особливості взаємодії з однолітками й дорослими, а також здатність працювати у колективі. Такий підхід демонструє аналітичне розчленування явища на складові елементи. Це типовий приклад аналізу – явище розчленоване на складові (критерії, показники).

А у цьому уривку аналізуються та систематизуються результати діагностики рівнів адаптації першокласників. Зібрані дані за трьома критеріями (інтелектуальним, мотиваційним та соціальним) були узагальнені в єдиній таблиці, яка показує, скільки дітей відносяться до високого, середнього та низького рівнів адаптації. Тут бачимо синтез – поєднання результатів окремих методик у єдину систему (узагальнена таблиця).

Цей текст аналізує результати дослідження мотивації першокласників до навчання. На основі даних з таблиці 2 автори описують, що більшість учнів мають середній або високий рівень мотивації, але певний відсоток дітей відчуває труднощі, проявляючи низький рівень. Тут автори переходять від конкретних фактів (результатів анкетування) до загального висновку – це індукція.

Наданий уривок дає загальне поняття шкільної адаптації, розкриває її складові та наголошує на її важливості для успішності, здоров’я та психологічного благополуччя дитини. Від загальної закономірності (адаптація впливає на успішність і здоров’я) робиться висновок для конкретного випадку першокласників. Це можна розглядати як приклад дедукції.

Щоб проілюструвати моделювання як метод науково-педагогічного дослідження, звернемося до статті «Моделювання педагогічного процесу підготовки вчителів початкових класів до інноваційної діяльності».

З цього уривку видно, як авторка описує створення прогностичної моделі як наукового інструменту. Це відповідає сутності моделювання як теоретичного методу − відтворення об’єкта у вигляді моделі, щоб зрозуміти його структуру та передбачити розвиток.

2.2. Емпіричні методи наукового дослідження

Емпіричні методи охоплюють ті способи дослідження, що передбачають безпосереднє отримання даних у природних чи спеціально створених умовах.

• Спостереження – цілеспрямоване вивчення об’єкта.
• Експеримент – створення контрольованих умов для перевірки гіпотез.
• Анкетування – масовий збір інформації.
• Інтерв’ю – глибинне індивідуальне опитування.
• Бесіда – менш формалізоване отримання інформації.
• Тестування – вимірювання знань, умінь, психічних станів.

Знову звернемося до статті «Адаптація першокласників до закладу загальної середньої освіти в умовах воєнного часу».

У поданому тексті йдеться про використання педагогічного спостереження для виявлення рівня соціальної адаптації першокласників. Автори дослідження спостерігали за поведінкою дітей під час уроків та перерв, щоб оцінити їхні стосунки з однолітками та педагогами, вміння вирішувати конфлікти та загальний емоційний стан. Це педагогічне спостереження − цілеспрямоване вивчення поведінки й емоцій дітей у природних умовах.

У прикладі вище описується, як анкетування за методикою Н. Лусканової було використане для визначення мотивації та ставлення першокласників до школи, їхніх взаємин з однолітками та вчителями, а також загального враження від навчання. Це опис анкетування − стандартизованого опитування для виявлення рівня мотивації та ставлення учнів до школи.

В цьому уривку описуються результати діагностики соціальної адаптації першокласників, отримані за допомогою тесту «Два будиночки» та спостереження. Автори констатують, що більшість дітей мають середній або низький рівень адаптації до соціального життя в школі, і лише невелика частина з них адаптувалася повністю. Це приклад тестування − застосування стандартизованих ігрових та психодіагностичних методик для вимірювання інтелектуальної й соціальної адаптації.

Для ілюстрації експерименту та методу бесіди розглянемо роботу на тему: «Формування шанобливого ставлення у дітей 5-го року життя до дорослих засобами української казки».

Це приклад педагогічного експерименту − на констатувальному етапі визначається початковий рівень знань чи умінь, на формувальному − впроваджується розроблена методика, а на контрольному − оцінюється її ефективність.

Метод бесіди застосовується для збору первинних даних про розуміння дітьми поняття «шанобливе ставлення», відповіді на підготовлені запитання аналізуються для виявлення рівня сформованості уявлень і мотивів.

Розглядаючи емпіричні методи наукового дослідження, слід завершити аналіз методом інтерв’ю. Дослідження «Соціалізація українських школярів випускних класів у навчальній системі Польщі після початку війни в Україні» демонструє застосування напівструктурованих бесід для аналізу адаптації та переживань учнів.

Інтерв’ю було структуровано у шість блоків, які охоплюють демографічні дані та умови переходу в нову школу, характеристики школи та систему освіти, особисті переживання, участь батьків, відносини з однокласниками та навчальний процес. Кожен блок поєднує питання про фактичні обставини та емоційні реакції респондентів, що дозволяє комплексно оцінити адаптацію учнів у новому освітньому середовищі.

2.3. Математичні і статистичні методи

До математичних і статистичних методів належать інструменти, що забезпечують кількісний аналіз даних і дозволяють робити об’єктивні висновки на основі цифрових показників:

• Реєстрування – фіксація кількісних показників.
• Ранжування – розташування даних за певною ознакою.
• Моделювання – математичне відтворення процесу.
• Вимірювання – кількісна оцінка показників.

Для ілюстрації математичних і статистичних методів знову розглянемо роботу на тему: «Формування шанобливого ставлення у дітей 5-го року життя до дорослих засобами української казки».

У поданому тексті представлені результати експериментального дослідження шанобливого ставлення дітей 5-го року життя до дорослих. Дані розділені на дві групи − експериментальну та контрольну − та вимірюються за двома компонентами: емоційним і поведінковим. У кожному випадку більшість дітей показали низький рівень сформованості цього ставлення. Наведені конкретні відсотки є прикладом реєстрування результатів емпіричного дослідження.

Цей уривок показує, як авторка аналізує результати дослідження шанобливого ставлення дітей 5-го року життя до дорослих. Вона розподіляє дітей за різними рівнями сформованості цієї якості (від високого до низького) та робить висновок, що існуючі методи є неефективними. Тут дані розподілені (ранжовані) за рівнями сформованості від високого до низького.

У тексті описується порівняльний аналіз рівнів сформованості шанобливого ставлення до дорослих у двох групах дітей (експериментальній та контрольній). Результати, що включають когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти, представлені у зведеній таблиці. Побудова моделей-таблиць для відображення структурованих результатів є прикладом моделювання даних як дослідницького прийому.

Уривок ілюструє конкретні відсоткові показники для експериментальної та контрольної груп, що відображають рівень сформованості шанобливого ставлення у дітей за поведінковим компонентом. Це вимірювання показників через відсоткові значення, що відображають рівень сформованості.

3. Практичні кейси застосування методів

Вибір методів завжди виходить із завдань і мети дослідження (детальніше про це читайте в нашій статті). Інструменти закладаються ще на етапі планування, бо саме вони визначають характер даних і межі інтерпретації. Невдалий добір призводить до того, що дослідження не відповідає на запитання або потребує повторної перевірки.

Методи варто співвідносити зі специфікою вибірки:

• у дошкільнят та молодших школярів працюють бесіда, проективні методики, аналіз продуктів діяльності;
• у підлітків і студентів – анкетування, стандартизовані тести, соціометричні процедури;
• для перевірки нових методик – експеримент у поєднанні зі спостереженням і статистичною обробкою.

Кожен інструмент має обмеження. Проективні методики гнучкі, але потребують високої кваліфікації дослідника. Аналіз продуктів діяльності дає реальні результати, проте вони непрямі й вимагають підтвердження іншими методами. Анкетування зручне, але працює лише з достатньо зрілою вибіркою.

Теоретичні методи (аналіз, синтез, індукція, дедукція, моделювання) доречні у формуванні концепцій та моделей освітнього процесу. Емпіричні (спостереження, експеримент, опитування, тести) – для фіксації поведінки й перевірки гіпотез. Статистичні (реєстрування, ранжування, вимірювання, моделювання) – для узагальнення та підтвердження результатів.

Методи науково-педагогічних досліджень та сфери їх використання:

Комплексне застосування методів забезпечує об’єктивність і наукову достовірність результатів. Кожен метод науково-педагогічного дослідження має власні можливості та обмеження, тому найбільш ефективним є поєднання теоретичних, емпіричних і статистичних підходів відповідно до завдань дослідження.