1. Поняття наукової новизни та її значення
Наукова новизна – один із ключових елементів дослідження, який визначає його унікальність, цінність і значущість для наукової спільноти. Ця категорія не формальність, а серцевина наукової праці.
Новизна визначає, чи є підстави називати дослідження науковим і чи справді воно є новим внеском у розвиток знань.
Розуміння того, що таке наукова новизна, є необхідним для формування якісної дослідницької роботи. Під цим поняттям слід розуміти обґрунтування або створення чогось принципово нового:
- ідеї;
- підходу;
- методики;
- інтерпретації або вирішення проблеми.
Важливість даного елемента дослідницької роботи важко переоцінити. Вона є «науковим стержнем» кожного дослідження, яке претендує на визнання в академічному середовищі.
Наукова новизна – це шанс науковця проявити себе, залишити власний слід у науці або навіть започаткувати новий напрям досліджень.
Вона не лише підкреслює унікальність підходу до дослідження або вирішення наукової проблеми, але й забезпечує наукову та практичну цінність отриманих результатів.
Невдале або недостатнє представлення даного елементу в структурі наукової роботи може значно знизити рівень сприйняття дослідження як самостійного та перспективного. Тому особливого значення набуває чітке розуміння того, де і на яких етапах наукової роботи необхідно вказувати новизну, щоб вона була логічно вписана в зміст, прозоро сформульована та обґрунтована.
У вступі |
Підкреслює актуальність і значущість теми дослідження. |
Формулювання завдань дослідження |
Демонструє інноваційний характер поставлених цілей. |
Окремий підпункт «Наукова новизна» |
Надає формалізоване уявлення про досягнення дослідження. |
Висновки |
Підсумовує дослідження та підтверджує його наукову цінність. |
Під час висвітлення наукової новизни доцільно враховувати структурний елемент дослідницької роботи, в якому вона подається, оскільки спосіб формулювання, форма та рівень деталізації можуть відрізнятися залежно від контексту.
Отже, визначення «наукова новизна» полягає у чіткому формулюванні унікальних аспектів дослідження, які раніше не були розкриті у академічному середовищі. Її значення важко недооцінити, оскільки без неї діяльність науковця перетворюється на механічне відтворення вже відомих фактів, а розвиток науки втрачає динаміку.
2. Види наукової новизни у студентських роботах
2.1. Теоретична новизна
Теоретична наукова новизна – елемент наукового дослідження, який відображає внесок автора у розвиток/вдосконалення наукових знань, понять, теорій, концепцій чи підходів.
Вона зазначає про те, що в межах роботи сформульовано нові наукові положення або удосконалено вже наявні теоретичні конструкції.
Теоретична новизна може проявлятися в наступних аспектах:
- формулюванні нових наукових понять або термінів;
- створенні нової класифікації чи типології;
- формуванні оригінальної теоретичної моделі або концепції;
- уточненні чи переосмисленні існуючих дефініцій;
- обґрунтуванні нових закономірностей, зв’язків або причинно-наслідкових залежностей.
Відповідно до цього виділять наступні її форми:
Теоретична новизна являється невід’ємним показником наукової цінності дослідження. Її особливості включають:
Абстрактність |
Має узагальнений характер, часто не пов’язана безпосередньо з практичним впровадженням, а спрямована на розширення меж теоретичного знання. |
Узагальнення знань |
Передбачає критичне осмислення наявних наукових підходів і створення нової парадигми або її уточнення. |
Обґрунтованість |
Повинна бути підтверджена аналізом літератури, порівнянням із уже існуючими теоріями та логічною аргументацією. |
Системність |
Не може бути випадковою, а повинна гармонійно вписуватися в загальну структуру наукової роботи. |
Її формулювання має бути чітким, обґрунтованим і відповідати вимогам академічної доброчесності.
2.2. Практична новизна
Практична наукова новизна – це один із ключових елементів наукового дослідження, який відображає його прикладну значущість і потенціал щодо впровадження в різноманітні сфери суспільного життя.
Вона полягає у:
- розробці/вдосконалення способу діяльності, що може бути застосований на практиці;
- систематизації набору прикладних порад/дій для фахівців у певній сфері;
- формуванні практичного інструменту реалізації освітніх, соціальних або професійних цілей;
- спрощені представлення складного процесу, яке полегшує його впровадження;
- формуванні нових або адаптованих тестів, анкет, опитувальників, форм оцінювання;
- запровадженні нових форм організації, управління чи взаємодії в установах;
- розробці технологій у цифровому форматі, що автоматизують або оптимізують певну діяльність;
- створенні конкретного плану використання результатів дослідження в реальному середовищі.
На підставі цього визначають наступні форми практичної новизни:
Практична новизна передбачає можливість безпосереднього застосування результатів дослідження у реальних умовах.
До ключових характеристик даного виду новизни відносяться:
Прикладна орієнтація |
Результати дослідження мають бути адаптованими для використання фахівцями-практиками. |
Конкретність |
Чітко сформульовані рекомендації, інструкції або алгоритми впровадження. |
Можливість апробації |
Наявність перевірки або тестування результатів у реальних умовах. |
Соціальна значущість |
Потенційна користь для окремих груп населення, установ чи суспільства загалом. |
Отже, наявність практичної новизни свідчить про здатність результатів дослідження трансформуватись у конкретні рішення, які можна ефективно використати у практичному середовищі.
2.3. Емпірична новизна
Емпірична наукова новизна є важливою складовою наукового дослідження і пов’язана з отриманням нових фактичних даних, які раніше не були відомі або не досліджувалися в обраному контексті.
Даний вид новизни прямо зазначає про самостійність і творчий підхід дослідника до збору та аналізу фактичного матеріалу, що робить дослідження вагомим внеском у розвиток обраного напрямку науки.
Вона базується на:
- зборі унікальної інформації, яка раніше не була досліджена або опублікована;
- розробці та реалізації нових експериментальних методів або досліджень;
- фіксації явищ або процесів у раніше не досліджуваних середовищах чи обставинах;
- використанні інноваційних інструментів або технік для отримання інформації;
- вивченні нових соціальних, природних або технічних об’єктів, які раніше не були охоплені;
- ідентифікації раніше невідомих або незафіксованих взаємозв’язків між явищами;
- визначенні результатів дії факторів у незвичних або специфічних умовах;
- використанні інноваційних методик аналізу для більш глибокого розуміння емпіричних даних.
Емпірична новизна має відображати оригінальність і унікальність емпіричного матеріалу, здобутого в процесі проведення експериментів, опитувань, спостережень, вимірювань, спостережень чи інших методів збору інформації.
На сучасному етапі розрізняють такі форми даної новизни:
Емпірична новизна забезпечує основу для подальшого теоретичного усвідомлення та практичного застосування отриманих результатів дослідження. Її ключові характеристики у наукових дослідженнях включають:
Оригінальність |
Емпіричні дані мають бути новими, раніше не отриманими або не опублікованими. |
Обґрунтованість |
Отримані факти мають базуватися на достовірних, валідних та науково прийнятих методах дослідження. |
Актуальність |
Емпіричні результати повинні мати значення для розвитку відповідної галузі знань чи практики. |
Репрезентативність |
Вибірка чи об’єкт дослідження мають бути достатньо репрезентативними для коректного узагальнення результатів. |
Новизна методології |
Застосування нових або модернізованих методів збору та аналізу даних. |
Інтерпретаційна цінність |
Результати повинні сприяти розширенню теоретичних знань або практичного застосування. |
Обмеженість контекстом |
Має стосуватися конкретних умов, часу або середовища проведення дослідження. |
Загалом, емпірична новизна є підґрунтям наукової унікальності та достовірності дослідження, оскільки ґрунтується на отриманні нових фактичних даних.
2.4. Комбінована новизна
Комбінована наукова новизна – це комплексний тип, який поєднує кілька видів (теоретичну, практичну, емпіричну) в межах одного дослідницького проєкту.
Вона проявляється, коли науковець не тільки формує нові теоретичні положення, але й підтверджує їх за допомогою унікальних емпіричних даних та створює практичні рекомендації/інновації, які мають застосування в реальних умовах.
Головне в застосуванні комбінованої новизни – раціональне поєднання обраних видів.
До основних форм комбінованої новизни у наукових дослідженнях відносяться:
Теоретико-практична |
Поєднує формулювання нових теоретичних положень із впровадженням їх у практику. |
Теоретико-емпірична |
Сполучає розробку нових теоретичних ідей із емпіричною перевіркою або обґрунтуванням. |
Емпірико-практична |
Базується на результатах емпіричних досліджень, які трансформуються у практичні рекомендації. |
Модельно-апробаційна |
Передбачає створення нової моделі або концепції та її експериментальне випробування. |
Методологічно-діагностична |
Містить розробку нового методологічного підходу з наступною його перевіркою або використанням у діагностиці. |
Концептуально-прикладна |
Передбачає формулювання нової концепції та її адаптацію до конкретної сфери діяльності. |
Комплексна (інтегрована) |
Охоплює одночасний внесок у кількох напрямах (теорія, методика, емпірія, практика). |
Даний вид новизни є одним із найскладніших. Він вимагає від науковця міждисциплінарної гнучкості та високого рівня методологічної культури.
Ключові характеристики комбінованої новизни, що дозволяють глибше усвідомити її потенціал та наукову вагомість, включають:
Синтез різних типів новизни |
Одночасне поєднання теоретичних, емпіричних та практичних складових. |
Інтегративність |
Дослідження поєднує різні підходи, методи та результати для комплексного розгляду проблеми. |
Висока цінність |
Такий тип новизни забезпечує значний внесок у розвиток науки і практики. |
Підвищена складність |
Для досягнення комбінованої новизни потрібна глибока методологічна та дослідницька підготовка. |
Багатофункціональність |
Результати можуть бути одночасно теоретично значущими, емпірично підтвердженими і практично корисними. |
Комбінована наукова новизна являється свідченням цілісного всебічного підходу дослідника до вирішення наукової проблеми. Вона підвищує науково-прикладну цінність дослідження, сприяючи його інтеграції в різні сфери знань і діяльності.
3. Формулювання наукової новизни
3.1. Основні засади формулювання новизни
Формулювання наукової новизни в студентських наукових роботах – це ключова вимога до якості дослідження, яка демонструє рівень самостійного мислення, вміння аналізувати, оцінювати та систематизувати інформацію.
Враховуючи обмеженість дослідницького досвіду в студентів, вона може відображатися у вигляді уточнення теоретичних положень або нових підходів до вивчення малодосліджених аспектів проблеми.
Чітко сформована та логічно доведена новизна підвищує якість та академічну цінність дослідження, а також демонструє готовність студента до більш глибокої наукової діяльності.
До основних засад її формулювання у студентських роботах належать:
Виявлення прогалин у науковому знанні |
Студент має визначити, що саме залишається недостатньо вивченим, суперечливим або узагальненим у досліджуваній тематиці. Це можуть бути не лише змістовні прогалини, а й методологічні, часові, регіональні тощо. Новизна у цьому випадку проявляється через заповнення існуючих прогалин у науці. |
Обґрунтованість і доказовість |
Формулювання новизни не має бути не обґрунтованим твердженням. Воно має чітко базуватися на аналітичному огляді джерел, авторському підході до інтерпретації фактів, а також на аргументованому порівнянні з попередніми науковими результатами. |
Узгодженість з іншими елементами дослідження |
Новизна має бути логічно пов’язана з метою, завданнями, об’єктом, предметом та гіпотезою дослідження. Вона не може бути ізольованим або випадковим компонентом, оскільки це кульмінація злагодженої дослідницької логіки. |
Конкретність і чіткість формулювання |
Висловлювання новизни не має бути розмитим. Доцільно уникати загальних фраз таких як: «є актуальною» або «має практичне значення». Необхідно чітко вказувати: що саме зроблено вперше, що доведено або отримано, що вдосконалено у контексті обраної теми. |
Адаптація існуючих підходів до нових умов |
Часто новизна у студентській роботі проявляється у використанні відомих методик чи моделей до специфічного об’єкта, соціокультурного контексту, категорії респондентів, часових рамок, які раніше у таких напрямках не досліджувалися. |
Міждисциплінарність як джерело новизни |
Використання інструментарію суміжних наук сприяє можливості поглянути на проблему під новим кутом і забезпечити комплексність аналізу. |
Верифікація через емпіричні результати |
Якщо дослідження включає емпіричну частину (анкетування, спостереження, експеримент), новизна може бути підтверджена новими, нетиповими або неочікуваними результатами, які уточнюють або розширюють існуючі твердження та теорії. |
Під час формулювання варто уникати загальних фраз і абстрактних тверджень.
На сучасному етапі найпоширенішими типовими формами новизни у студентських роботах є наступні:
Загалом, формулювання новизни є ефективною можливістю для студента реалізувати себе як молодого науковця, який здатний продукувати нові знання або практичні рішення в межах визначеного академічного простору.
Для правильного формулювання новизни необхідно сформувати «відсутню ланку» між двома різними підходами. Досить часто у наукових текстах існують дві групи авторів або підходів, які досліджують проблему з різних сторін: одні вивчають теоретичні основи, а інші – прикладні аспекти. Якщо ці підходи не поєднані або між ними є логічна «прогалина», рекомендується сформувати дослідження, яке стане «містком» між ними і визначить авторську новизну.
3.2. Приклад наукової новизни
Наукова новизна у дипломній (магістерській) роботі має ключове значення. Вона полягає в:
- теоретичному узагальненні;
- поглибленому аналізі;
- практичному уточненні ключових аспектів досліджуваного процесу/явища в сучасних умовах розвитку відповідної сфери.
Найпоширенішими кліше формулювання новизни у дипломному дослідженні є:
- уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження, що надало можливість сформувати авторське трактування основних понять, таких як [—-], [—-] та [—-];
- узагальнено й систематизовано існуючі наукові підходи до вивчення проблеми [—-], що дало змогу виявити суперечності та прогалини в теорії та практиці;
- виявлено актуальні ризики/тенденції/проблеми, які притаманні функціонуванню [—-] в умовах [—-] (н-д, глобалізації, цифровізації, трансформаційної економіки, військового стану тощо);
- на основі проведеного аналізу сформовано практичні рекомендації щодо вдосконалення [—-], які мають прикладний характер і можуть бути використані у [—-].
Розглянемо приклад наукової новизни магістерської роботи на тему «Управління інноваційними процесами підприємства в умовах цифрової трансформації»:
Розглянутий приклад наукової новизни дипломної роботи охарактеризовує комплексний підхід. Він вдало поєднує:
- теоретичне узагальнення;
- удосконалення методичних інструментів;
- розробку прикладних рішень;
- апробацію практичних рекомендацій.
Даний спосіб надає можливість отримати результати, які матимуть вагомий внесок у розвиток сучасного управління.
4. Доведення наукової новизни результатів
Розглянувши, що таке наукова новизна, виникає необхідність визначити шляхи її підтвердження та аргументації в межах дослідження. Її доведення – це не формальність, а структурований процес, який потребує:
- ґрунтовної аналітики;
- уважного опрацювання джерел;
- критичного мислення;
- вміння виокремлювати унікальні аспекти власного внеску.
Аргументування нових понять, концепцій, теорій, практик тощо у науковому дослідженні має базуватися на сучасному стані розвитку обраного напрямку науки.
Доведення наукової новизни отриманих результатів означає не тільки стверджувати їхню унікальність та оригінальність, але й переконливо обґрунтовувати це на підставі аргументованих і доказових фактів.
В даний час існує кілька ключових шляхів, якими науковець обґрунтовує новизну:
Порівняльний аналіз із попередніми дослідженнями |
Зіставлення отриманих результатів з уже наявними у науковій літературі є одним із найпоширеніших і переконливих способів. Якщо результати не повторюють існуючі положення або поглиблюють їх, це прямо свідчить про наукову новизну. |
Запровадження нового термінологічного або понятійного апарату |
У теоретичних дослідженнях новизна може проявлятися у введенні нових понять, категорій, моделей, що змінюють або уточнюють наукове трактування проблеми. |
Розробка та апробація нових підходів або методик |
У прикладних роботах важливою ознакою новизни є формування та практичне випробування нових методів, які дають більш ефективні, точні та адаптивні результати. |
Вивчення малодосліджених або нових об’єктів, явищ чи контекстів |
Зміщення фокусу дослідження на нову площину (н-д, на нову ситуацію, соціальну групу, часовий відрізок тощо) є одним із способів доведення новизни. |
Емпіричні результати, які доповнюють або заперечують існуючі теорії |
Якщо дослідження виявляє неочікувані залежності або зв’язки, які раніше не були вивчені та описані – це суттєвий доказ новизни. |
Інтеграція знань із різних галузей |
Міждисциплінарні підходи під час дослідження забезпечують можливість розглянути проблему з нової точки зору, що наповнює отриманні результати новизною. |
Отже, доведення наукової новизни являється цілісним інтелектуальним процесом, який поєднує глибоке занурення в тему, аргументовану самооцінку внеску дослідника та аналітичну точність. Правильне її подання перетворює дослідження з простої репродукції знань на перспективний крок у розвитку науки.
Що таке наукова новизна в студентській роботі?
Унікальний внесок автора в науку через нові ідеї, методики, підходи або вирішення проблеми, що раніше не були висвітлені.
Чому наукова новизна є важливою частиною дослідження?
Вона визначає цінність, актуальність та самостійність дослідження, забезпечує його наукову і практичну значущість.
У яких структурних частинах студентської роботи необхідно висвітлювати наукову новизну?
У вступі, завданнях дослідження, окремому підпункті «Наукова новизна», у висновках та під час захисту.
Які ключові характеристики має наукова новизна?
Оригінальність, унікальність, системність, обґрунтованість, академічна доброчесність та вагома значущість для науки або практики.