Відгук рецензента на дисертацію: особливості та приклад

1. Поняття відгуку рецензента

Відгук рецензента на дисертацію є аналітичною оцінкою наукової праці, яка містить як критичні зауваження, так і поради щодо вдосконалення змісту, структури, методів або формулювань. Мета відгуку – покращити якість дослідження, зробити його більш зрозумілим і науково обґрунтованим. Найкращим відгуком є документ, який поєднує експертизу, доброзичливість та точність.

Робота здобувача з рецензентом є співпрацею. Відгук – не критика, а деталізована концепція покращення дисертаційної роботи.

2. Значення відгуку рецензента в системі захисту

Відгук – це офіційний документ, який підтверджує наукову кваліфікацію роботи здобувача і є одним із ключових елементів атестаційного процесу. Він демонструє, що робота пройшла незалежну експертну перевірку та відповідає вимогам до дисертаційних досліджень, визначених МОН України.

Рецензент дисертації:

• оцінює наукову новизну, обґрунтованість результатів, методологічну коректність;
• виявляє недоліки, неточності, суперечності;
• формулює загальний висновок щодо відповідності роботи вимогам до здобуття ступеня доктора філософії/кандидата наук/доктора наук.

Відгук рецензента є обов’язковим елементом атестаційної справи. Згідно з Порядком присудження наукових ступенів (наказ КМУ № 44 від 12.01.2022 р, абз. 22), без наявності відгуків захист не може бути проведений, тож ініціюється процедура заміни рецензента.
У складі документів, що подаються до спеціалізованої вченої ради, відгуки мають статус експертного підтвердження наукової зрілості здобувача. Кожен рецензент несе персональну відповідальність за об’єктивність і достовірність своїх висновків.

Агентство «Магістр» більше 10 років надає повний комплекс науково-дослідницького та методичного супроводу для здобувачів наукових ступенів. Команда фахівців написала “під ключ” уже понад 600 дисертацій.

Завдяки ґрунтовному опрацюванню матеріалу, коректному методологічному підходу та професійному редагуванню понад 80% підготовлених нами досліджень стабільно та успішно проходять етапи рецензування. Клієнти відзначають, що у 90% випадків супровід від «Магістра» скорочує час підготовки до передзахисного етапу.

3. Рецензент в системі захисту дисертації

3.1. Хто призначається рецензентом?

Рецензент дисертації це:

1. Доктор або кандидат наук (для PhD-дисертації/кандидатської дисертації обов’язково хоча б один – доктор наук).
2. Фахівець у галузі дослідження, тематика публікацій якого збігається з темою дисертації.

Зазначені пункти є обов’язковими для призначення рецензента.

Призначення супроводжується:

• протоколом рішення спецради або
• витягом із наказу МОН.

У справі здобувача додаються копії дипломів, відомості про наукові публікації та підписаний відгук рецензента з печаткою установи.

3.2. Вимоги до призначення рецензентом

Вимоги до рецензентів дисертації (двох – для захисту PhD-дисертації, трьох – для захисту доктора наук) зазначено у Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради (затвердженого Наказом МОН №44 від 12.01.2022 р.). Особи, що призначаються рецензентами:   

• мають наукові праці у фахових виданнях, зокрема статті у журналах, включених до Scopus або Web of Science (не менше 3-5 таких публікацій за останні п’ять років);
• не є співавторами здобувача у будь-яких спільних роботах;
• працюють в установі, де виконувалася дисертація;
• мають високий науковий авторитет і досвід експертної чи рецензійної діяльності.

4. Як формується відгук рецензента?

4.1. На що звертає увагу рецензент?

Рецензент під час аналізу дисертації звертає увагу не лише на зміст, а й на повноту, логічність, наукову новизну та достовірність проведеного дослідження. Нижче подано систематизований перелік основних аспектів, на які звертає увагу рецензент згідно з вимогами МОН України та практикою спеціалізованих рад:

1. Відповідність теми дисертації. Оцінюється, наскільки актуальною є тема. Також аналізується відповідність сучасному стану науки. Крім того, розглядається, чи узгоджується назва дисертації зі змістом і результатами дослідження.
2. Наукова новизна. Рецензент розглядає, чи є у роботі нові наукові результати, методи, моделі, концепції або підходи. Також формує думку про чіткість формулювання пунктів новизни, відмінність від попередніх досліджень та наявність власного внеску здобувача (з посиланням на публікації, патенти, апробації. Останнє є особливо важливим при написанні рецензії на докторську дисертацію.
3. Методологія дослідження. Рецензент визначає коректність вибору методів дослідження (математичних, експериментальних, статистичних тощо) Особливу увагу цьому приділяють при написанні рецензії на кандидатську дисертацію). Також значна увага рецензента приділяється повноті аналізу джерел та критичному огляду літератури.
4. Наукові результати. Обов’язково визначається достовірність отриманих результатів, наявність кількісних і якісних доказів, ступінь їх перевірки, апробації, практичної перевірки. Також оцінюється оригінальність і наукове обґрунтування висновків та повнота реалізації поставлених завдань.
5. Практичне значення. Сучасні правила написання рецензії на дисертацію вимагають визначити рівень економічного, соціального чи освітнього ефекту від упровадження.
6. Структура і оформлення. Рецензент звертає увагу на відповідність структури дисертації встановленим вимогам, єдності стилю, термінології, нумерації, наявності таблиць, рисунків, формул, коректності бібліографічних посилань і послідовності викладу.

4.2. Правила написання відгуку рецензента

Відгук рецензента формується за чіткою логікою і має встановлену структуру, визначену нормативами МОН України та вимогами спеціалізованих та одноразових вчених рад.

Відгук рецензента – це офіційний документ, який:

• підтверджує наукову зрілість здобувача;
• містить аналітичну оцінку дисертаційної роботи;
• завершується чітким висновком про відповідність роботи вимогам до дисертацій на здобуття наукового ступеня.

Правила написання рецензії на дисертацію вимагають об’єктивності, аргументації та безупередженості.
Етапи формування відгуку наведені в таблиці.

Відгук рецензента на дисертацію підсумовується:

• відповіддю на запитання, чи відповідає дисертація вимогам до робіт на здобуття ступеня доктора/кандидата наук/доктора філософії;
• висновком щодо рівня наукової зрілості автора;
• рекомендацією щодо присудження наукового ступеня.

4.3. Структура відгуку рецензента

Відгук рецензента формується з дотриманням наступної структури:

1. Загальні відомості. Зазначається повна назва дисертації, спеціальність, ПІБ здобувача. Вносяться дані про рецензента (ступінь, звання, місце роботи, спеціальність).
2. Актуальність теми. Коротко надається обґрунтування, чому тема є важливою для науки і практики та які наукові проблеми розв’язуються.
3. Наукова новизна. Рецензентом визначається, які нові підходи, моделі, методики запропоновано та підкреслюється відмінність від попередніх досліджень.
4. Методологічна база. Робиться висновок про обґрунтованість вибору об’єкта, предмета, мети, методів. Також підкреслюється логічна послідовність дослідження.
5. Основні результати та їх достовірність. Проводиться оцінка якості і доказовості результатів, аналітична глибина та відповідність результатів поставленим завданням.
6. Практичне значення. Рецензент аналізує довідки про впровадження, акти впровадження, патенти на предмет того, де можуть бути впроваджені та де впроваджені результати дисертаційного дослідження.
7. Публікації здобувача. Перевіряється наявна кількість і рівень публікацій, їх відповідність темі дисертації.
8. Зауваження та рекомендації. Рецензент надає конструктивні зауваження з уточненням сторінок, прикладів, помилок. Одночасно наводить побажання щодо вдосконалення роботи або подальших досліджень.
9. Загальний висновок щодо оцінки рівня виконання роботи. Вказується відповідність чи невідповідність вимогам для роботи доктора наук/кандидата наук/PhD. Висновок завершується рекомендацією «Дисертація заслуговує присудження наукового ступеня…».

4.4. Обов’язкові елементи відгуку рецензента

Обов’язкові елементи відгуку рецензента наведені нижче:

1. Реквізити документа. Містить назву документа: «Відгук рецензента на дисертацію…», ПІБ здобувача, тема дисертації, науковий ступінь, спеціальність, шифр; ПІБ, науковий ступінь, звання, посада, установа рецензента. Зазначається також місце і дата складання, підпис, печатка установи.
2. Вступна частина. Містить короткі відомості про дисертацію, загальні відомості, формулювання мети дослідження, об’єкта, предмета, гіпотези, відображення актуальності теми для науки і практики.
3. Оцінка змісту дисертації за основними розділами.
4. Зауваження та рекомендації. Наводяться конкретні зауваження щодо структури, методів, змісту чи оформлення, побажання щодо вдосконалення тексту або подальших досліджень.
5. Узагальнений висновок. Формулюється офіційна оцінка роботи із чіткою вказівкою про досягнення мети, відповідності змісту, наявності особистого внеску здобувача та наведення рекомендаційної формули. Наприклад: «Дисертаційна робота … є завершеним науковим дослідженням, що має теоретичне та практичне значення, відповідає вимогам МОН України до дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії (доктора наук), а її автор заслуговує на присудження відповідного наукового ступеня».

4.5. Формальні вимоги до оформлення відгуку

Правила написання рецензії на дисертацію вимагають:

• обсяг орієнтовно 4-6 сторінок для PhD і 6-10 для докторських дисертацій;
• мова – українська або англійська (для міжнародних спецрад);
• стиль – офіційно-науковий;
• оформлення – на бланку установи рецензента, із підписом і печаткою.

4.6. Вимоги до тону і стилю

Відгук рецензента на дисертацію повинен бути:

• Науково-об’єктивний: без емоційних або суб’єктивних оцінок.
• Конструктивний: зауваження повинні бути спрямовані на вдосконалення роботи.
• Аргументований: кожне твердження супроводжується прикладом або посиланням.
• Збалансований: поєднання критичних зауважень із визнанням позитивних сторін.

5. Приклад відгуку та питань рецензента

Рецензія на дисертацію зразок наведений нижче.

Приклад зауважень рецензента наведено на рисунку.

6. Як написати рецензію на дисертацію: власний досвід

Хочу поділитися власними напрацюваннями при роботі над рецензіями до дисертаційних робіт.
Розглядаючи будь-який приклад рецензії на дисертацію, можна помітити подвійну роль цього документа: контрольну та розвивальну. Контрольна функція сприяє виявленню методичних, логічних або фактологічних помилок. Розвивальна – формуванню рекомендацій щодо подальшого вдосконалення дослідження.

Реалізації цих функцій можна дотриматися у тому випадку, коли рецензент працює зі здобувачем. Така робота може розпочатися відразу після наукового семінару, де була представлена робота і було проведене обговорення ймовірних науковців, які можуть виступити рецензентами. Ініціатива такої співпраці, звичайно, повинна виходити від здобувача та його наукового керівника. Але якщо рецензент вболіває за свою наукову репутацію, то може сам ініціювати процес роботи над дисертацією. Задачею такої роботи постає сприяння підвищенню наукової вартості дисертаційного дослідження.

При роботі рецензента над дисертацією дуже зручно використовувати «матрицю рецензування». Приклад такої матриці у вигляді таблиці наведено нижче.

Подібна матриця допомагає не пропустити жодного пункту й полегшує подальше формулювання тексту відгуку.

Роботу над написанням відгуку рецензента варто починати не з прочитання, а зі «сканування» тексту дисертації для визначення логіки та відповідності структури. Для цього переглядається зміст з акцентом на мету та задачі роботи, після цього – висновки та список публікацій. Це дозволяє зрозуміти, наскільки була дотримана загальна ідея роботи.

Кожен розділ дисертаційної роботи варто оцінювати за трьома «П» рецензента:

• Повнота – чи всі аспекти теми розкриті;
• Послідовність – чи логічно подано матеріал;
• Професійність – чи використано сучасні методи, джерела, стандарти.

Безпосередньо зауваження у відгуку слід формулювати конструктивно. Замість абстрактного: «Автор не розкрив тему повністю», краще застосувати формулу «Доцільно ширше розкрити підхід до…, оскільки це поглибило б обґрунтування отриманих результатів».

Для тих науковців, що пишуть відгук вперше, можна застосувати «техніку 10 речень» для створення первинної концепції відгуку:

• 1 речення – загальна характеристика роботи;
• 2-3 – актуальність і мета;
• 4-6 – зміст, структура, методологія;
• 7-8 – новизна і практична цінність;
• 9 – зауваження;
• 10 – загальний висновок і рекомендація.

Первинний блок з 10 речень створює основу для готового тексту відгуку. Після цього можна використати окремі речення дисертаційної роботи для поглиблення думки, прикладу, обґрунтування зауваження.

Під час рецензування необхідно звіряти текст із вимогами МОН (актуальність, новизна, практичне значення, апробація, публікації). Це допоможе уникнути «білих плям» і забезпечить формальну відповідність.

Рецензія на дисертацію завжди містить декілька шаблонних виразів, які можна занотувати для себе та використовувати при формулюванні відгуку. Наприклад:

1. «Робота відзначається високим ступенем наукової обґрунтованості та внутрішньої логічної узгодженості».
2. «Отримані результати мають самостійне значення для розвитку відповідного напряму».
3. «Зауваження мають дискусійний характер і не знижують загальної наукової цінності роботи».
4. «Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням, що має теоретичне та практичне значення…»
5. «Робота відповідає вимогам до дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії (доктора наук) за спеціальністю…»
6. «Здобувач заслуговує на присудження наукового ступеня…»

Кожен науковець після захисту переходить до етапу, коли сам стає рецензентом. Головне – не забувати свій власний досвід отримання рецензії і ретельно дотримуватися вимог та правил складання відгуку на дисертаційну роботу.