Рецензія на наукову статтю: особливості написання та приклади

1. Поняття та види рецензії на наукову статтю

Рецензія на статтю – це експертна оцінка наукової роботи, яку проводить фахівець у відповідній галузі знань. Це не формальний документ, а важливий інструмент контролю якості наукових публікацій, який визначає, чи варта стаття публікації в науковому журналі.

Вид рецензії залежить від її призначення. Внутрішня рецензія створюється для потреб наукової установи або кафедри перед відправленням статті до журналу. Зовнішня рецензія готується незалежним експертом редакції видання, який перевіряє коректність наукових тверджень, логічність аргументації та відповідність роботи стандартам академічної спільноти. Саме завдяки рецензуванню у наукових журналах підтримується високий рівень публікацій.

У сучасній науковій практиці існує кілька видів зовнішнього рецензування:

• Відкрите рецензування – коли автор знає, хто оцінює його роботу, а рецензент підписує свій відгук.
• Подвійне сліпе рецензування – найпоширеніший варіант, коли ні автор не знає рецензента, ні рецензент не знає автора.
• Одинарне сліпе рецензування – автор не знає рецензента, але рецензент бачить авторство статті.
• Постпублікаційне рецензування – оцінка роботи після її публікації у відкритому доступі.

Подвійно сліпа рецензія вважається найбільш об’єктивною, проте вимагає більше часу та організаційних зусиль. Кожен тип рецензування має свої переваги та недоліки.

Порівняльна характеристика основних типів рецензування

2. Функції та значення рецензії

Відгук зовнішнього рецензента прямо впливає на академічну кар’єру автора. Позитивна рецензія відкриває можливості до публікації у престижних журналах, які виступають критерієм для атестації науковців, отримання грантів та кар’єрного зростання. Негативна рецензія, навпаки, може відтермінувати публікацію на місяці або взагалі призвести до відхилення статті.

Рецензія на статтю виконує декілька критично важливих функцій:

• контролює якість поданих статей до друку – відсіює роботи з помилками, недостатньою доказовою базою або невідповідністю науковим стандартам;
• захищає від плагіату – виявляє запозичення без належного цитування;
• підвищує рівень публікації – через конструктивну критику автор покращує якість тексту;
• формує репутацію видання – журнали з ретельним рецензуванням мають вищий імпакт-фактор.

3. Хто може бути рецензентом наукової статті?

3.1. Кваліфікаційні вимоги

Якість рецензії напряму залежить від кваліфікації особи, яка її пише. Не кожен науковець, навіть з високим ступенем, автоматично стає гарним рецензентом. Рецензентом можуть бути й практикуючі фахівці, які мають суттєвий досвід роботи в межах теми дослідження, хоча, як правило, журналами віддається перевага науковцям з академічним ступенем.

Перш за все, це мають бути особи, які глибоко розуміються на темі статті. Якщо стаття про банківське кредитування, рецензент повинен мати досвід в галузі банківських систем або економіки. Якщо стаття присвячена методам навчання – потрібен фахівець в педагогіці або психології. Рецензент не може оцінити роботу, якщо сам не розуміється в тематиці.

Рецензентом журналу може стати лише фахівець, який відповідає наступним критеріям:

1. Має науковий ступінь (кандидат або доктор наук) у тій самій галузі, що й рецензована стаття.
2. Володіє активним публікаційним досвідом (мінімум 3-5 статей у рецензованих журналах за останні 5 років).
3. Не має конфлікту інтересів з автором статті.
4. Має досвід роботи в академічному середовищі щонайменше 3-5 років.

Крім формальних критеріїв, редакція звертає увагу на практичний досвід рецензентів: участь у наукових проєктах, керівництво аспірантами або наукове консультування. Це підтверджує, що рецензент не просто теоретик, а розуміє реальні виклики досліджуваної теми. Редакція також перевіряє профілі в Google Scholar або Scopus та запитує рекомендації від інших експертів.

Подібні кваліфікаційні вимоги до рецензентів відображені в пункті 6, підпункті 6 Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженому наказом МОН України від 15.01.2018 № 32, а також узгоджуються з міжнародними етичними настановами COPE та Європейським кодексом доброчесності у дослідженнях ALLEA, які вимагають залучення до рецензування лише компетентних, незалежних експертів із підтвердженим науковим доробком. Міжнародні етичні стандарти, зокрема COPE Ethical Guidelines for Peer Reviewers, вимагають, щоб рецензент погоджувався на рецензування лише за наявності достатньої експертизи у відповідній галузі та можливості виконати об’єктивний огляд у встановлений термін.

3.2. Етичні принципи рецензента

Окрім професійних знань, рецензент повинен володіти високими моральними якостями. Міжнародний комітет з етики публікацій COPE  визначає ряд етичних принципів, яких повинен дотримуватися кожен рецензент:

• зберігати конфіденційність рукопису;
• не використовувати інформацію зі статті у власних дослідженнях до її публікації;
• відмовлятися від рецензування, якщо компетенції недостатньо;
• надавати об’єктивну оцінку без упередженості;
• дотримуватися термінів, встановлених редакцією.

Етичні принципи рецензування в Україні спираються, зокрема, на норми ст. 42 Закону України «Про освіту», де академічна доброчесність включає заборону плагіату, фальсифікації, фабрикації даних та необ’єктивного оцінювання результатів наукової діяльності.

Конфлікт інтересів – це ситуація, коли рецензент має особисті, професійні або фінансові причини, які можуть зіпсувати його об’єктивність при оцінці статті. Це одне із найбільш серйозних етичних питань в академічному світі.
Рецензент зобов’язаний відмовитися від оцінки статті, якщо:

• є особистим знайомим автора;
• працює на тій самій кафедрі;
• був науковим керівником або аспірантом автора;
• має спільні гранти або проєкти з автором;
• конкурує з автором за гранти, посаду.

Об’єктивність рецензента – основа всього рецензування. Якщо рецензент упереджений, його оцінка не буде справедливою. Він може намагатися відхилити гарну статтю через особисте ставлення до автора або, навпаки, прийняти погану роботу. Неупередженість означає, що рецензент оцінює саму роботу, а не особу автора. Саме з метою забезпечення об’єктивності, фахові журнали організовують анонімне рецензування. Рецензент не знає, хто автор, а автор не знає, хто рецензент. Це захищає обох від упередженості.

4. На що звертає увагу рецензент?

4.1. Критерії оцінки наукової статті

Усвідомлення важливості рецензування мотивує науковців детальніше вивчати, як писати рецензію на статтю та правила рецензування. Коли рецензент отримує рукопис для оцінки, він послідовно перевіряє кілька ключових аспектів. Розуміння цих критеріїв допомагає авторам підготувати якісну статтю, а початківцям рецензентам – сформулювати обґрунтований відгук на наукову статтю.

Якість висновків та їхня обґрунтованість є також одним з аспектів рецензії. Рецензент оцінює, чи визначено автором обмеження дослідження та напрями подальших розробок. Рецензент обов’язково перевіряє дотримання етичних норм: відсутність плагіату, коректність цитування, дотримання принципів академічної доброчесності.

4.2. Формальні вимоги

Окрім змістовної частини, рецензент перевіряє відповідність формальним стандартам журналу:

• дотримання обсягу статті, зазвичай 15000-25000 знаків;
• наявність анотації двома мовами: українською та англійською;
• наявність ключових слів;
• правильність оформлення бібліографії згідно зі стилем видання;
• якість ілюстративного матеріалу.

Багато наукових журналів мають обмежені ресурси на редакційну обробку, авторам рекомендується максимально дотримуватися всіх формальних вимог ще до подання статті, щоб не гаяти час рецензента.

5. Вимоги до рецензування статей авторів без наукового ступеню

5.1. Що таке внутрішня рецензія від керівника?

У системі вищої освіти та науки України склалася практика, згідно з якою публікація одноосібної статті автором без наукового ступеня у фаховому виданні часто неможлива без супровідного документу – рецензії або рекомендації наукового керівника. Це документ, де керівник підтверджує, що робота якісна і готова до публікації.

Рецензія наукового керівника суттєво відрізняється від класичної зовнішньої рецензії. Якщо зовнішній рецензент виступає як незалежний експерт, то науковий керівник виконує роль ментора та здійснює первинну оцінку статті. Його підпис під рецензією означає, що він бере на себе відповідальність за якість матеріалу.

Науковий керівник своєю рецензією підтверджує:

• що автор дійсно провів дослідження, а не скомпілював текст з чужих робіт;
• відсутність плагіату;
• що стаття відповідає мінімальним стандартам наукової роботи і не містить грубих помилок, які б дискредитували навчальний заклад.

У багатьох випадках видання вимагають, щоб стаття подавалася або у співавторстві з керівником, або з його письмовою згодою – рецензією. Це механізм захисту редакції від потоку низькоякісних студентських робіт.

5.2. Специфіка змісту та вимоги до оформлення рецензії керівника

На відміну від анонімної рецензії, де акцент робиться на критиці та дискусійних моментах, рецензія керівника часто має характер рекомендації. Багато початківців не знають, як писати рецензію на статтю правильно, тому корисно ознайомитися з базовими принципами та вимогами до цього документа.

Рецензія наукового керівника є офіційним документом, тому до неї висуваються певні вимоги:

1. Вказується авторство роботи та тема статті.
2. Подається повна інформація про керівника: науковий ступінь, вчене звання, посада, кафедра, місце роботи.
3. Засвідчується підпис. Підпис наукового керівника часто повинен бути засвідчений печаткою відділу кадрів або канцелярії навчального закладу. Без цієї печатки фахове видання може не прийняти документ.
4. Пишеться резолюція з чіткою фразою «Рекомендується до друку» або «Може бути опублікована».

6. Структура та обов’язкові елементи зовнішньої рецензії

Рецензія статті має чітку структуру, яка допомагає організувати інформацію та зробити оцінку зрозумілою для автора та редактора.

Основна частина рецензії містить детальний аналіз змістовних аспектів статті. Спочатку оцінюється актуальність обраної теми та її відповідність сучасним науковим тенденціям. Далі розглядається чіткість формулювання мети та завдань дослідження, їхня логічна узгодженість між собою. Окрема увага приділяється методології – рецензент аналізує, чи відповідають обрані методи поставленим завданням, чи коректно вони застосовані.

Аналіз основного змісту статті включає оцінку структурованості матеріалу, послідовності викладу думок, достатності теоретичної бази та повноти огляду літератури. Рецензент звертає увагу на те, наскільки переконливо автор аргументує свої твердження, чи підкріплені вони емпіричними даними або теоретичними обґрунтуваннями. Важливо оцінити новизну отриманих результатів та їхній внесок у розвиток відповідної галузі науки.

Заключна частина рецензії містить загальну оцінку роботи та рекомендації щодо публікації. Рецензент формулює висновок про те, чи відповідає стаття вимогам наукового видання, чи потребує доопрацювання. Якщо виявлені недоліки, необхідно надати конкретні рекомендації щодо їх усунення. Завершується рецензія підписом рецензента із зазначенням його наукового ступеня, посади та дати складання документа.

Зразок рецензії на наукову статтю зазвичай містить такі розділи:

1. Загальна характеристика роботи. Короткий виклад теми, мети та основних результатів статті.
2. Оцінка актуальності та новизни. Обґрунтування, чому обрана тема важлива для науки, що нового вносить дослідження.
3. Аналіз методологічної бази. Оцінка коректності обраних методів, достатності емпіричних даних.
4. Оцінка результатів. Чи відповідають висновки поставленим завданням, чи підтверджені вони доказами.
5. Зауваження та рекомендації. Конкретні вказівки на недоліки та пропозиції щодо їх усунення.
6. Висновок. Фінальна рекомендація редакції: прийняти до друку без змін, прийняти після доопрацювання, відхилити.

7. Приклади рецензій на наукову статтю

7.1. Зразок позитивної рецензії

Рецензія на наукову статтю зразок якої наведено нижче, допоможе зрозуміти логіку викладу та обов’язкові структурні елементи документа.

Приклад рецензії на статтю з рекомендацією до публікації:

7.2. Зразок рецензії з рекомендацією суттєвого доопрацювання

Приклад рецензії на статтю з критичними зауваженнями:

7.3. Зразок рецензії наукового керівника

Хоча багато хто шукає готовий шаблон, питання про те, як написати рецензію на наукову статтю не має універсальної відповіді. Кожна галузь науки має свої специфічні вимоги, а кожна стаття потребує індивідуального підходу до оцінювання, як зовнішнього, так і внутрішнього.