Що таке апробація результатів дослідження: зразки оформлення

1. Поняття та мета апробації

1.1. Визначення апробації результатів дослідження

Апробація результатів дослідження – це науково-організаційний етап дослідницької діяльності, що полягає у представленні, обговоренні, перевірці та підтвердженні отриманих наукових результатів у професійному середовищі з метою оцінки.

У науковій практиці апробація дослідження це:

• процес публічного або експертного оприлюднення результатів дослідження;
• перевірка адекватності методології та отриманих висновків шляхом їх критичного аналізу фахівцями;
• обґрунтування наукової та практичної цінності результатів перед їх остаточним впровадженням або захистом.

1.2. Мета апробації результатів у науковому дослідженні

Основна мета апробації полягає у підтвердженні наукової обґрунтованості та практичної доцільності результатів дослідження.

Конкретизовано мета апробації полягає у перевірці достовірності результатів дослідження та правильності застосованих методів. Крім того, відбувається оцінка рівня наукової новизни та відповідності результатів сучасному стану науки. Апробація дозволяє виявити сильні і слабкі сторони дослідження з метою його подальшого вдосконалення, отримати фахові зауваження і рекомендації від наукової спільноти.

Для вченої ради результати апробації дозволяють оцінити практичну значущість та можливості впровадження результатів, підтверджують наявність доказової бази для захисту дисертації або подання результатів до публікації та інтеграцію результатів дослідження в науковий і освітній простір.

2. Форми апробації результатів наукового дослідження

Апробацію результатів дослідження можна узагальнено розглядати як перевірку, підтвердження та науково-практичне обґрунтування отриманих результатів шляхом їх оприлюднення, обговорення та застосування в професійному середовищі за допомогою різних форм подачі матеріалів.

Найпоширенішими формами апробації є:

• доповіді на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях;
• публікації у фахових наукових виданнях, зокрема тих, що індексуються у Scopus та Web of Science;
• обговорення на наукових семінарах, круглих столах, засіданнях кафедр;
• впровадження результатів у навчальний процес або практичну діяльність із відповідним підтвердженням;
• рецензування та експертні висновки.

3. Публікація та оформлення апробації

Публікація та оформлення результатів апробації є завершальним етапом наукового дослідження, який забезпечує офіційне оприлюднення, фіксацію та визнання результатів у науковому й професійному середовищі. Саме на цьому етапі результати апробації набувають статусу підтверджених і відтворюваних наукових напрацювань.

Оформлення результатів апробації передбачає структуроване документальне підтвердження участі здобувача у науковому обговоренні результатів дослідження.
Для результатів апробації передбачається оформлення бібліографічного опису публікацій відповідно до ДСТУ 8302:2015 (для українських видань) та APA / Chicago / IEEE (для міжнародних публікацій).

Відомості про апробацію у кваліфікаційній роботі чи дисертації подаються за схемою: назва заходу, рівень (міжнародний, всеукраїнський тощо), місце та дата проведення, форма участі (доповідь, стендова, онлайн), назва доповіді. Це зазначається у списку джерел з обов’язковим посиланням у тексті роботи та згадуванням у анотації та вступі, якщо інше не передбачено внутрішніми документами ЗВО стосовно оформлення результатів апробації.

4. Документальне підтвердження апробації

4.1. Сертифікат учасника

Сертифікат учасника – це офіційний документ, що підтверджує факт участі автора дослідження у науковому заході (конференції, симпозіумі, форумі, семінарі).
Основне призначення:

• засвідчує форму участі (доповідь, стендова доповідь, слухач);
• підтверджує апробацію результатів у науковому середовищі;
• використовується як доказ публічного представлення результатів.

Обов’язкові реквізити:

• повна назва заходу;
• ПІБ учасника;
• дата та місце проведення;
• форма участі;
• підпис відповідальної особи та/або печатка організатора;
• реєстраційний номер або QR-код (за наявності).

4.2. Програма конференцій із зазначенням доповіді

Програма конференції – це затверджений організаційний документ, у якому зафіксовано теми доповідей, авторів і регламент виступів.
Основне призначення:

• підтверджує не просто участь, а факт наукової доповіді;
• ідентифікує назву доповіді для порівняння співвідношення з темою дослідження;
• засвідчує особистий внесок автора.

Обов’язкові реквізити:

• повна назва конференції;
• дата та місце проведення;
• секція;
• ПІБ доповідача;
• назва доповіді;
• сторінка або номер секції у програмі.

4.3. Збірник тез або матеріалів

Збірник тез або матеріалів конференції – це друковане або електронне видання, що містить короткий виклад наукових результатів, представлених на заході.
Основне призначення:

• фіксує опублікований результат апробації;
• підтверджує наукове оприлюднення результатів;
• слугує джерелом для бібліографічного обліку.

Обов’язкові реквізити:

• повна бібліографічна інформація (назва, рік, місто);
• ISBN (для колективних монографій за результатами конференцій) або ISSN (для періодичних видань, що публікуються раз на рік, з тезами або статтями за результатами проведеної конференції); збірка тез доповідей може не мати номерів ISBN/ ISSN;
• сторінки з тезами автора;
• ПІБ автора та назва роботи;
• редакційні відомості.

4.4. Довідка про впровадження результатів

Довідка про впровадження результатів – це офіційний документ, що підтверджує практичне використання результатів наукового дослідження в діяльності установи або організації.

Основне призначення довідки полягає у підтвердженні практичної значущості результатів та демонстрації ефективності дослідження. Довідка є особливо важливою для прикладних і педагогічних досліджень.
Обов’язкові реквізити довідки мають чіткий зміст та логічну послідовність.

5. Оформлення апробації в контексті досліджень

5.1. Ключове значення апробації

Узагальнювальна таблиця дозволяє систематизувати вид апробації відповідно до кожного типу робіт.

5.2. Приклад апробації бакалаврської роботи

Апробація результатів бакалаврської роботи здійснюється з метою перевірки наукової коректності, практичної доцільності та рівня сформованості дослідницьких компетентностей здобувача вищої освіти. Вона, як правило, має навчально-науковий характер і відповідає рівню першого (бакалаврського) ступеня вищої освіти.

Апробація дипломної роботи зразок:

Типові форми апробації для бакалаврської роботи:

• участь у студентській або молодіжній науковій конференції;
• усна доповідь або стендова презентація;
• обговорення результатів на кафедральному семінарі;
• підготовка та публікація тез доповіді.

5.3. Приклад апробації магістерської роботи

Апробація магістерської роботи має науково-практичний характер і спрямована на підтвердження самостійності дослідження, наукової обґрунтованості висновків та готовності здобувача до виконання складніших наукових і прикладних завдань. Вона є більш ґрунтовною порівняно з бакалаврським рівнем і передбачає розширені форми наукового обговорення.

Приклад оформлення апробації магістерської роботи:

Апробація магістерської роботи може бути представлена як:

• доповідь на всеукраїнській або міжнародній конференції;
• публікація тез доповіді або наукової статті (за вимогами ЗВО);
• участь у кафедральному або міжкафедральному семінарі;
• підготовка методичних матеріалів або рекомендацій.

5.4. Приклад апробації результатів дисертації доктора філософії

Апробація результатів дисертації є обов’язковим і системним етапом підготовки дисертації та слугує підтвердженням наукової новизни, достовірності, теоретичної та практичної значущості отриманих результатів, а також їх відповідності вимогам до наукових досліджень відповідного рівня PhD або доктора наук.

Зразок апробації результатів дослідження:

5.5. Приклад оформлення апробації для докторської дисертації

Приклад апробації результатів наукового дослідження рівня доктора наук наведено на наступному малюнку:

6. Практичні поради з власного досвіду

У практиці системної підготовки до захисту будь-якої кваліфікаційної чи наукової роботи існує такий підхід, який іменують «апробацією без болю».

«Апробація без болю» ні в якому разі не є спрощенням наукових вимог або формальним «закриттям пунктів». Це є системним, чітко спланованим і усвідомлено вибудуваним процесом перевірки наукових результатів, у якому апробація працює на дослідження, а не проти нього.

По суті, «апробація без болю» означає, що дослідник не робить окремих, штучних дій спеціально для апробації результатів дисертації, а органічно вбудовує представлення результатів у хід власної наукової роботи. Результати не «вигадуються під конференцію», а виносяться на обговорення саме тоді, коли вони методологічно дозріли.

Іноді, особливо на початку професійного розвитку, це доволі важко виконати. Для цього варто усвідомити ключове: апробація не є звітом про виконану роботу. Це – етап наукової перевірки. У цьому випадку результати логічно випливають із мети, завдань і методів дослідження, їх представлення на семінарі чи конференції не викликає напруження, а дослідник говорить про те, що він справді зробив і що може аргументовано захистити.

«Апробація без болю» завжди починається з правильно сформульованого результату. Не «широкої теми», а чіткого наукового положення, моделі, методу або висновку. Саме такі результати легко представити у доповіді, зафіксувати в тезах, пояснити у статті та підтвердити впровадженням.

Важливим моментом є також узгодженість усіх форм апробації. Коли назва доповіді, зміст тез, формулювання у дисертації та довідка про впровадження говорять про одне й те саме різними словами, апробація перестає бути джерелом ризиків. Вона виглядає як послідовна наукова історія, а не набір випадкових активностей.

З позиції експертної оцінки, «апробація без болю» – це та, яка не потребує додаткових пояснень. Члени комісії або спеціалізованої ради бачать логічний зв’язок між темою і результатами, адекватний рівень заходів, чітко зафіксований особистий внесок та наявність обґрунтованого практичного застосування.
У такому випадку апробація результатів дослідження виконує свою справжню функцію – знімає сумніви, а не породжує запитання. Вона не відволікає від захисту, а, навпаки, підсилює довіру до дослідження і його автора.

Отже, «апробація без болю» – це наслідок якісно спроєктованого дослідження, а не окрема бюрократична процедура. Коли наукова логіка витримана, апробація стає природним продовженням роботи, а не випробуванням для здобувача.

Для реалізації такого підходу варто планувати апробацію так, щоб один виступ на конференції «закривав» максимум вимог.
Наприклад, одна конференція:

• сертифікат учасника;
• програма з вашою доповіддю;
• тези у збірнику;
• підстава для довідки про впровадження (якщо тема прикладна).

Таке планування апробації – найефективніша комбінація при захисті кваліфікаційних робіт бакалавра, магістра і PhD.

Також існує підхід за умовною назвою «7 днів». Чому ця назва «умовна»? Бо під днями можна розуміти як дні, так і кроки, що можуть тривати тижні. Цей підхід дозволяє скласти план апробації на визначений період. Приклад такого плану наведено у наступній таблиці.

Таблиця дозволяє показати, що апробація буде спланованою та завершеною, навіть якщо дослідження триває певний проміжок часу. Для апробації кваліфікаційної роботи рівня «бакалавр» достатньо буде 5 днів, для рівня «магістр» – 6 днів, а захист дисертації PhD/доктора наук потребує проходження повного циклу для отримання апробації дослідження.

Для апробації результатів робіт з педагогіки, освітніх напрямів та ІТ апробацією результатів може виступити:

• використання результатів роботи при розробці навчальної дисципліни або спецкурсу;
• розроблені з використанням матеріалів роботи методичні рекомендації;
• проведене пілотне заняття або модуль.

Навіть один семестр використання – це вже впровадження.
Варто підкреслити, що результати апробації повинні бути реальними. Краще зробити 2 сильні апробації, ніж 7 формальних. Бо учасники наукового семінару або кваліфікаційна комісія будуть дивитися не на кількість апробацій, а на їх логічний зв’язок з темою, рівень проведеного заходу та особистий внесок здобувача.

Користь системного підходу до організації апробацій відчувається за 2-3 дні до подачі документів на розгляд кваліфікаційній комісії чи на науковий семінар попереднього розгляду результатів дисертаційної роботи.