Квартиль наукового журналу: поняття, класифікація та практичне значення

1. Квартиль журналу: коротко про головне

1.1. Що таке квартиль наукового журналу?

Квартиль наукового журналу — це показник, який допомагає визначити, наскільки авторитетним є певне видання в межах своєї наукової галузі. Якщо пояснити просто, усі журнали, що входять до провідних міжнародних баз даних, поділяють на чотири умовні групи — Q1, Q2, Q3 і Q4. Ці «к’юшки» (від англійського quartile — квартиль) формуються на основі рейтингу, що враховує кількість цитувань, індекси впливу та інші кількісні показники.

Журнали з квартилем Q1 — це вершина рейтингового айсберга. Публікуватися в них престижно, складно і, м’яко кажучи, не завжди бюджетно. Q2 — це теж солідний рівень, але з дещо більшою ймовірністю прийняття статті порівняно з Q1. Q3 і Q4 — журнали нижчих позицій у рейтингу, однак це не означає, що вони неякісні. Просто конкуренція та вплив у них менш виражені.

Уявімо ситуацію: у вас якісна, продумана стаття, але вона надрукована в журналі з Q4. Це не означає, що ваша робота слабка. Можливо, журнал працює у вузькій спеціалізації, де рівень цитування об’єктивно нижчий, або ще не набрав достатнього рейтингу.

Цей показник корисний під час вибору журналу для публікації, необхідний для звітності, оцінювання результатів наукової діяльності чи підготовки до атестації. Але покладатися лише на індикатор рейтингу — це як обирати каву винятково за етикеткою: іноді за привабливою обгорткою ховається доволі пересічний вміст, а часом — навпаки.

1.2. Чому важливо знати квартиль журналу?

Визначення індикатора рейтингу наукового журналу має важливе значення для оцінювання якості публікаційної активності.

Поділ на квартилі базується на кількісному ранжуванні:

• за показниками цитованості,
• за індексом впливу,
• за рейтингом SJR.

Інформація про індикатор рейтингу дає змогу об’єктивно оцінити престиж видання, у якому розміщено наукову працю, і, відповідно, її потенційний вплив у науковому середовищі. Публікації в журналах першого або другого квартиля вважаються такими, що пройшли жорстке рецензування, мають високу видимість у базах даних і більшу ймовірність бути процитованими. Це, у свою чергу, підвищує наукометричні показники автора та інституції, яку він представляє.

У нормативних документах багатьох країн, зокрема й України, наявність публікацій у виданнях із визначеним квартилем часто є критерієм для присудження наукових ступенів або конкурсного добору. Зокрема, публікації у виданнях, що входять до Q1 або Q2, можуть бути необхідними для захисту дисертації чи участі в грантових конкурсах. У цьому контексті квартиль виступає як формалізований індикатор наукової репутації.

Окрім нормативного значення, розуміння системи квартилів є важливим і для формування довгострокової наукової стратегії. Усвідомлене прагнення до публікацій у виданнях із вищим рівнем цитованості сприяє зростанню академічної репутації, полегшує наукову співпрацю та відкриває доступ до міжнародних дослідницьких платформ. Водночас нехтування цими критеріями або орієнтація на маловідомі або сумнівні видання може призвести до зниження академічної довіри до автора.

Відомості про квартиль наукового журналу використовують у ситуаціях, де важливо підтвердити якість і рівень публікацій. Цей показник дозволяє об’єктивно оцінити видання й ухвалити обґрунтовані рішення у науковій і професійній діяльності. Найчастіше інформацію про квартиль застосовують у таких випадках:

1. Підготовка дисертації. Для захисту наукових ступенів часто вимагають публікацій у журналах, що індексуються у Scopus або Web of Science. Видання з Q1 чи Q2 розглядають як такі, що відповідають високим критеріям якості.
2. Участь у конкурсах. Гранти, стипендії та інші форми підтримки науки передбачають оцінку публікаційної активності. Журнали з вищим квартилем демонструють впливовість і значущість дослідження.
3. Претендування на академічну посаду. За умов конкурсного добору на посади у вишах та наукових установах часто враховують не лише кількість, а й рівень публікацій. Вказівка на квартиль допомагає сформувати уявлення про академічний профіль кандидата.
4. Звітування про наукову діяльність. У планах і звітах дослідників усе частіше з’являється інформація про квартиль як ознака якісної публікації. Це спрощує порівняння результатів між науковцями й підрозділами.
5. Формування наукометричного профілю. У відкритих наукових профілях (ORCID, Scopus Author ID, Google Scholar тощо) позначка про квартиль дає уявлення про рівень видань, з якими працює дослідник, і допомагає налагоджувати фахові контакти.

2. Квартилі: як класифікують журнали?

2.1. Кількість квартилів і загальні принципи поділу

Квартиль — це показник, що використовується для ранжування наукових журналів у межах окремої предметної галузі за рівнем цитованості або індексом впливу. Поділ на квартилі є статистичною операцією: усі журнали певної категорії розташовують у порядку спадання за обраним наукометричним критерієм, після чого розбивають на чотири рівні частини — квартилі.

Загальна кількість квартилів становить чотири. Відповідно до цього поділу:

• Q1 (перший квартиль) охоплює 25 % журналів із найвищими показниками цитованості в межах певної галузі знань.
• Q2 (другий квартиль) включає наступні 25 % журналів, які мають нижчі показники порівняно з Q1, але залишаються у верхній половині списку.
• Q3 (третій квартиль) представляє журнали, що перебувають у нижній половині розподілу, проте не на його дні.
• Q4 (четвертий квартиль) складається з 25 % журналів із найнижчими значеннями цитованості у своїй категорії.

Квартиль розраховується окремо для кожної галузі знань, оскільки рівень цитування істотно різниться залежно від дисципліни. Тому один і той самий журнал може входити до різних квартилів у різних галузях, якщо він проіндексований у кількох категоріях.

Поділ базується на даних авторитетних наукометричних платформ. Квартиль скопус розраховується за показником SJR (Scimago Journal Rank), а у Web of Science — за JIF (Journal Impact Factor), опублікованим у Journal Citation Reports. Зазначені показники оновлюються щорічно, тому квартиль журналу також може змінюватися.

2.2. Від чого залежить місце журналу у квартилі

Наукові журнали, як і спортсмени у змаганнях, постійно змагаються між собою — не за медалі, а за показники. Одним із головних індикаторів їхнього “рейтингу” є позиція у квартилі. Але що саме впливає на це місце?

Квартиль — це своєрідна група у межах ранжирування журналів за певною наукометричною базою, найчастіше — Scopus чи Web of Science. З цим розібралися, тоді що впливає на позицію у квартилі?

Місце журналу визначається не довільно, а за сукупністю кількісних і якісних параметрів. Основні з них:

• Імпакт-фактор — середня кількість цитувань статей з журналу за останні 2–5 років. Чим більше, тим краще. Якщо цікаво, як його рахують і чому навколо нього стільки шуму — ось наша стаття про імпакт-фактор. Там ґрунтовно і без зайвого пафосу.
• CiteScore — альтернативна метрика, яка враховує ширший часовий проміжок і більше типів документів.
• SJR (SCImago Journal Rank) — показник “ваги” цитувань: враховує, з яких саме журналів ідуть посилання.
• H-index журналу — відображає стійкість його впливу у науковому середовищі. А якщо хочете розібратись, що це за h, як він працює і чому один індекс не може сказати всього — зазирніть у статтю про h-index.
• Тематика й конкуренція — у вузьких нішах легше потрапити у Q1, ніж у перенасичених.
• Географія авторів і читачів — чим більша міжнародна репрезентація, тим краще.
• Рецензійність — журнали з анонімним peer-review мають більше шансів на високі оцінки.

Що не впливає (або впливає опосередковано):

• Назва журналу (навіть “гучна” не гарантує місце у Q1).
• Країна публікації (хоча локальні видання часто мають менше цитувань).
• Обсяг одного випуску.
• Вартість публікації (APC).

3. Як визначити квартиль журналу?

Визначення квартиля наукового журналу — це не інтуїтивна оцінка “кращий – гірший”, а чітка процедура ранжування в межах конкретної наукометричної бази даних. Кожен журнал отримує позицію у квартилі залежно від показників цитованості та порівняння з іншими виданнями в тій самій науковій галузі.

Ось таблиця, що узагальнює основні етапи визначення квартиля наукового журналу:

Це означає, що журнал може одночасно перебувати, наприклад, у Q1 з психології, але в Q2 з соціології, якщо він індексується в обох категоріях.

Особливості систем:

Квартиль журналу — це результат об’єктивної і щорічно оновлюваної системи оцінювання. Він дозволяє швидко зорієнтуватися, наскільки журнал є впливовим у своїй галузі. Однак варто враховувати, що квартиль не є абсолютним критерієм якості наукової публікації, а лише відображає її цитованість та видимість у глобальному академічному просторі.

3.1. Які дані використовують для розрахунку квартиля наукового журналу?

Для того, щоб визначити квартиль наукового журналу, використовують конкретні кількісні показники з баз даних Scopus (через SCImago Journal Rank) та Web of Science (через Journal Citation Reports). Усі ці показники ґрунтуються на аналізі наукових публікацій та їхнього цитування.

Основні типи даних, що враховуються при розрахунку:

1. Кількість опублікованих документів. Це охоплює тільки певні типи матеріалів: статті, огляди, наукові записки, короткі повідомлення. Наприклад, редакторські колонки або листи до редакції можуть не враховуватись залежно від алгоритму.
2. Кількість отриманих цитувань. Важливо не лише, скільки статей було опубліковано, а й скільки разів ці статті процитували інші наукові роботи у фіксований період (зазвичай 2–4 роки). Наприклад, CiteScore враховує цитування за останні чотири роки.
3. Джерело цитувань. Так, цитата з журналу Q1 вважається більш “вагомою”, ніж з Q4.
4. Типи документів, що цитують. Не всі цитати враховуються. Наприклад, в Impact Factor цитування враховується тільки з наукових публікацій певного типу.
5. Тематика і категорія журналу. Журнал може входити в декілька предметних галузей, і його квартиль рахується окремо в кожній з них. Категорія впливає на те, з якими саме журналами буде здійснюватися порівняння.
6. Цитованість на одиницю публікації. Наприклад, якщо журнал має 100 статей і 400 цитувань за рік, його середній показник — 4 цитування на статтю. Саме цей коефіцієнт стає основою для розрахунку.

Відтак, квартиль журналу — це результат математичної обробки даних про публікаційну активність і цитованість у межах конкретної наукової галузі.

Ці дані щороку оновлюються, і зміна бодай одного параметра може вплинути на квартиль. Саме тому журнали активно заохочують авторів до публікацій, що мають потенціал бути процитованими, — це безпосередньо впливає на рейтингову позицію.

Порівняння основних метрик:

Найвищі квартилі здобувають ті видання, які демонструють стійке цитування, публікують якісні тексти й активно залучені в академічний дискурс через престижні канали.

3.2. Формула квартиля: принцип обчислення

На відміну від таких показників, як Impact Factor чи CiteScore, квартиль не має сталої математичної формули у класичному розумінні. Це рангова позиція журналу в межах певної предметної категорії, визначена за місцем у списку, впорядкованому за одним із основних бібліометричних індикаторів.

Принцип обчислення квартиля (покроково):

1. Обирається одна предметна категорія. Наприклад, Social Psychology або Ecology.
2. Формується список усіх журналів у цій категорії, які індексуються в конкретній базі (Scopus або Web of Science).
3. Журнали впорядковують у спадному порядку за обраним індикатором.
4. Список ділиться на чотири рівні (квартилі) відповідно до рангового місця: Q1 — перші 25% журналів із найвищими показниками; Q2 — наступні 25% (від 26% до 50%); Q3 — від 51% до 75%; Q4 — останні 25% у списку.

Якщо в категорії — 100 журналів, то кожен квартиль включатиме по 25 назв. Якщо число не ділиться рівно — розподіл округлюється згідно з правилами конкретної бази даних.

Приклад обчислення (умовний):

• Категорія: Communication Studies. Загалом у категорії — 80 журналів.
• Ранжування здійснюється за SJR.
• Перші 20 журналів (1–20) → Q1.
• Наступні 20 (21–40) → Q2.
• Далі 20 (41–60) → Q3.
• Останні 20 (61–80) → Q4.

Якщо журнал займає, наприклад, 18-те місце у списку, він потрапляє до Q1.

Важливі нюанси:

• Журнал може входити до кількох предметних категорій і мати різні квартилі в кожній. Наприклад, Journal of Environmental Psychology може бути в Q1 у “Environmental Psychology” і в Q2 у “General Psychology”.
• Наукометричні бази самостійно здійснюють розрахунок квартиля на основі власних методик і щороку оновлюють дані.

4. Квартиль у системах індексації

4.1. Особливості визначення квартиля у міжнародних базах даних

Scopus і Web of Science — це світові гіганти наукометрії, яких важко оминути, коли йдеться про рейтинги і квартилі. Обидві системи мають у своїй основі схожий принцип: збирають публікації, рахують цитування й використовують ці дані, щоб відсортувати журнали у квартилі – від Q1 (топ 25 %) до Q4 (остання чверть).

Джерело зображення: https://service.elsevier.com/app/answers .

Джерело зображення: https://dntb.gov.ua/web-of-science .

Як це відбувається:

• Scopus визначає квартиль за показником SJR (SCImago Journal Rank), який враховує не лише кількість, а й авторитетність джерел цитування. Дані оновлюють щороку.
• Web of Science через платформу Journal Citation Reports оперує насамперед Impact Factor, а також показником Journal Citation Indicator (JCI) — і на їхній основі розподіляє журнали по квартилях.

Алгоритми в обох випадках є формалізованими, і хоча точна формула квартиля не афішується, сам принцип прозорий: визначають предметну категорію, впорядковують журнали за відповідним індикатором, ділять список на чотири рівні — і маємо квартилі.

Що фактично роблять ці бази:

• Підраховують і оновлюють наукометричні показники.
• Визначають наукову категорію, до якої належить журнал.
• Формують рейтинг у межах кожної категорії.
• Розподіляють журнали по квартилях.

4.2. Квартиль у системі Scopus: принцип визначення та відображення

Квартиль скопус журналу формується на основі показника SJR (SCImago Journal Rank). Цей індекс враховує не тільки кількість цитувань, а й престиж тих журналів, які цитують — інакше кажучи, системі подобається не лише скільки разів сказали про щось, а й хто сказав.

Джерело зображення: https://www.scimagojr.com/ .

Як виглядає процес:

• База формує список журналів у кожній предметній категорії.
• Для кожного журналу обчислюють значення SJR за три роки цитувань.
• Складається порядковий рейтинг за спаданням SJR — від найвищого до найнижчого.
• Журнали ділять на чотири квартилі.

Як дізнатися квартиль журналу скопус / SCImago:

• У профілі журналу доступні показники: SJR, h-index, цитування (за 2–3–4 роки), інша статистика.
• Біля значення Q квартиля часто використовується кольорове маркування: зелений — Q1, жовтий — Q2, помаранчевий — Q3, червоний — Q4.

Визначення квартиля в Scopus — це свого роду індикатор наукової видимості, що чітко фіксується в інтерфейсі платформи та маркується відповідним кольором.

4.3. Квартиль у системі Web of Science або як перевірити квартиль журналу

У Web of Science квартиль журналу визначають через Journal Citation Reports (JCR) — щорічний звіт Clarivate, що охоплює журнали з Web of Science Core Collection, включаючи SCIE та SSCI. Доступ до JCR надається окремо в межах платформи Web of Science.

Принцип розрахунку:

• Збирають Impact Factor за останні два роки (також може використовуватися 5-річний IF), ділений на суму «посилань» до публікацій за ці два роки.
• Журнали розподіляють за тематичними категоріями (наприклад, “Oncology”, “Hematology”) згідно з Web of Science Core Collection, і ранжують кожну категорію за спаданням IF.
• Розраховується коефіцієнт Z = ранг журналу / кількість журналів у категорії, і залежно від Z журнал потрапляє до відповідного квартиля: 0,0 < Z ≤ 0,25 → Q1; 0,25 < Z ≤ 0,50 → Q2; 0,50 < Z ≤ 0,75 → Q3; Z > 0,75 → Q4.

У разі однакових значень журнали отримують однаковий ранг (sparse ranking), а наступний ранг пропускається, що може впливати на квартилеформування у межах категорії.

Візуалізація в інтерфейсі:

• У JCR для кожного журналу є вкладка Rank, яка показує більше, ніж просто квартиль: там – ранг, Z-коефіцієнт і percentile у категорії.
• У Web of Science відображають IF, JCI (Journal Citation Indicator), ранг і квартиль журналу за кожною темою.

Механізм звучить просто: «рахуємо IF, ранжуємо, розбиваємо на квартилі». Але фактично — це майже як шахи: обчислення чіткі, але «розстановка фігур» може призвести до несподіванок. Наприклад, журнал на 22 му місці з 70 журналів отримає Z ≈ 0,31 → Q2, навіть якщо здається досить надійним. Іронія в тому, що цифри — точні, але інтерпретація іноді нелегка.

5. Поради та важливі зауваги

5.1. На що звертати увагу, крім квартиля

Квартиль — це не відзнака за заслуги, а технічний показник. Його варто читати в контексті. Іноді високий Q1 виглядає красиво лише в теорії. Тому — дивимось глибше:

• Тематика. Чи справді журнал публікує те, що ви досліджуєте? Q1 у біохімії не допоможе, якщо у вас соціологія.
• Типи публікацій. Уточніть, чи беруть оглядові статті, емпіричні, кейси — інакше редакція подякує, але відмовить.
• Швидкість розгляду. Є журнали з Q3, які відповідають за 3 тижні. Є Q1 — і тиша на пів року.
• Мова публікацій. Не всі англомовні журнали мають коректорів. Читати потім ці «інтернаціональні шедеври» — той ще виклик.
• Інколи краще заплатити чесні 50 євро за обробку статті, ніж спокуситися на «безкоштовну» публікацію в журналі, який не видно ні в DOAJ, ні в жодній наукометричній базі.

5.2. Як не помилитися у виборі видання?

Публікація — не просто «відправили — і забули». Це частина репутації. Тож, щоб не потрапити у пастку:

• Перевіряйте журнал на сайті бази, а не в посиланнях із листа “Dear Respected Researcher”.
• Оцініть сайт журналу. Якщо все виглядає як візитка з 2005 року — тривожний сигнал.
• Не довіряйте лише спискам типу «Index Copernicus». Якщо видання не входить у Scopus або WoS — це не «альтернатива», а просто інша історія.
• Подивіться на склад редакції. Якщо там 8 осіб з однієї країни та 3 з прізвищем як у головного редактора — варто подумати.
• Звертайте увагу на DOI, ORCID, Crossref, OJS — корисні індикатори доброчесності.

5.3. Поради для початківців: як орієнтуватися в базах індексації

Пошук журналу в Scopus або Web of Science — не складний квест, якщо діяти обдумано. Не поспішайте подаватися — спершу перевірте індексацію, категорію та умови публікації.

Почніть із офіційного каталогу журналів:

• Scopus — через Scopus Sources.
• Web of Science — через Journal Citation Reports (JCR).

Потім:

• Фільтруйте за категоріями, країною, видавцем і типом доступу. Системи це дозволяють, не соромтесь натискати.
• Не шукайте журнал за назвою лише в Google. Шахраї це передбачили й створюють клони з однаковими назвами.
• Читайте інструкції для авторів. Нудно, але рятує від неприємностей.
• Оцініть кілька останніх номерів журналу. Дізнаєтесь, що справді публікують.

Підсумуємо, що таке квартиль наукового журналу? Отже, це індикатор, який допомагає оцінити авторитетність наукового журналу в межах певної галузі. Існує чотири квартилі (Q1–Q4), які визначаються за показниками цитованості, імпакт-фактором, рейтингом SJR тощо. Журнали першого квартиля (Q1) мають найвищі рейтинги, а четвертого (Q4) — найнижчі, однак це не завжди говорить про якість конкретних статей.

Квартиль не оцінює саму публікацію, а лише позицію журналу серед інших у тій самій галузі. Його часто враховують при захисті дисертацій, участі в грантах, академічному працевлаштуванні й формуванні наукометричного профілю. Поділ на квартилі здійснюється щороку на підставі даних баз Scopus та Web of Science .

Основним у визначенні квартиля є предметна категорія, до якої віднесено журнал, а також сукупність показників: кількість і джерело цитувань, кількість статей, специфіка галузі. Журнал може мати різні квартилі в різних категоріях. Водночас квартиль не є абсолютним критерієм якості й не замінює всебічного аналізу видання перед подачею рукопису.