Публікація наукової статті: етапи, правила та поради

1. Кому і навіщо потрібна публікація наукової статті?

Публікація наукової статті є важливим етапом для особистого та професійного розвитку дослідника. Вона дає змогу науковцям представити свої відкриття, підтвердити власну експертність, здобути авторитет серед колег і відкрити нові перспективи для кар’єрного зростання. При цьому кожен автор реалізує свої завдання.

Наукові публікації мають значення не лише для викладачів і науковців. Вони стали невід’ємною частиною освітнього процесу, підготовки до захисту дисертацій, проходження атестацій і здобуття наукових ступенів. Для аспірантів і тих, хто пише дисертацію, публікація статті у фаховому виданні категорії А або Б є обов’язковою вимогою, встановленою чинними нормативами Міністерства освіти і науки України.

Публікація наукової статті виконує одразу кілька важливих функцій:

• Засвідчує наукову новизну: доводить, що ваше дослідження унікальне, актуальне й цікаве для наукової спільноти.
• Підтверджує якість роботи: стаття проходить рецензування, а отже, перевірку експертами галузі.
• Відкриває нові можливості: участь у конференціях, грантах, міжнародних програмах часто вимагає наявності публікацій.
• Підвищує науковий рейтинг: чим більше якісних публікацій, тим вищий ваш статус у науковому світі.

Якщо ви тільки починаєте наукову діяльність, цілком природно запитати, де можна опублікувати наукову статтю, щоб вона відповідала вимогам наукової роботи, була доступною для читачів і корисною для кар’єри. Відповідь залежить від вашої спеціальності, рівня підготовки та цілей.

Наприклад, для дипломної роботи підійде університетське видання; для аспірантів − фахові журнали категорії А або Б; для просування за кордоном − міжнародні бази Scopus або Web of Science. Обираючи науковий журнал, завжди враховуйте цілі, якими керуєтеся: отримання наукового ступеня, розвиток академічної кар’єри чи популяризація досліджень.

Де та як публікуватися: гід для різних категорій дослідників

2. Як опублікувати статтю в науковому журналі: з чого почати?

Багато студентів, аспірантів та науковців вважають першу спробу опублікувати статтю в науковому журналі складною та незрозумілою процедурою. Однак завдання стає цілком здійсненним, якщо процес, починаючи від вибору теми та закінчуючи підготовкою рукопису, розділити на окремі етапи.

Щоб успішно опублікувати статтю в науковому журналі, важливо дотримуватися трьох основних умов:

1. Підготувати якісний, унікальний і структурований текст.
2. Вибрати журнал, який відповідає тематиці та рівню вашого дослідження.
3. Уважно дотримуватись усіх технічних вимог до оформлення.

Якщо підходити до публікації системно, з урахуванням редакційних правил та етичних вимог, процес перетвориться з бар’єру на логічний етап розвитку вашої наукової кар’єри. Успішна публікація в науковому журналі − це не одномоментна подія, а результат ретельної підготовки, планування та професійного виконання, що відповідає загальній стратегії наукових публікацій. Кожна стаття, навіть якщо вона не була прийнята відразу, є цінним досвідом, який наближає вас до статусу визнаного експерта у своїй галузі.

3. Основні етапи написання та публікації наукової статті

Щоб опублікувати статтю в науковому журналі, потрібно знати, що робити і як. Цей процес часто нагадує марафон: початок здається легким, але на середині шляху з’являються справжні випробування. Важливо не лише мати високоякісний науковий матеріал, але й правильно пройти всі формальні етапи, щоб ваша стаття вийшла в журнал.

Важливо розуміти, що успішна публікація вимагає не лише високоякісного наукового матеріалу, але й стратегічного планування, дотримання формальних процедур та професійного підходу до кожного етапу. Саме системність відрізняє успішних авторів від тих, хто роками намагається опублікувати свою першу статтю.

Щоб допомогти вам зорієнтуватися в процесі без зайвих роздумів і бюрократичних пасток, у таблиці представлена чітка структура з коротким поясненням кожного кроку.

Поетапний алгоритм публікації наукової статті: від ідеї до друку

Пам’ятайте, що публікація − це не лише підтвердження вашої наукової роботи, але й частина репутації. Від того, наскільки якісно підготовано рукопис, залежить не тільки те, чи з’явиться стаття у друці, але й ваша подальша наукова траєкторія.

Успішна публікація − це результат методичної роботи, професійного підходу та стратегічного мислення. Ретельна підготовка та старанне дотримання вимог на початковому етапі забезпечує швидше проходження рецензування та підвищує шанси на прийняття у престижних журналах.

4. Вибір теми та назви статті

Усе починається з теми. Саме від неї залежить, чи зацікавить ваша стаття, чи дочитає її до кінця колега-науковець і чи знайде вона своє місце серед інших публікацій. Обираючи тему, не поспішайте брати перше, що спало на думку. Натомість поставте собі кілька запитань: “Що дійсно хвилює наукову спільноту зараз?”, “Яка проблема ще не має відповіді?”, “А де я можу додати щось нове?”.

Щоб не загубитися серед тисячі варіантів, дійте послідовно:

1. Дослідіть останні публікації. Перегляньте наукові журнали, збірники конференцій, бази даних (Scopus, Web of Science) за останні 2–3 роки. Зверніть увагу на теми, які активно обговорюються, викликають дискусії або потребують подальшого вивчення.
2. Визначте проблемні питання. Поміркуйте, які теми у вашій галузі залишаються відкритими, які задачі досі не вирішено, і що могло б стати наступним кроком для науки.
3. Зважайте на власні інтереси. Пишіть про те, що вам справді цікаво − так ви уникнете вигорання в процесі підготовки статті.
4. Перевірте наявність джерел. Переконайтеся, що тема має наукове підґрунтя. Важливо мати достатньо матеріалів, на які можна спиратися і з якими можна полемізувати.

4.1. Специфіка вибору теми за типами досліджень

Дисертаційні дослідження. Якщо ви готуєте статтю на основі дисертаційного або кваліфікаційного дослідження, тема повинна чітко і зрозуміло відображати суть того, над чим ви працюєте. Вона має бути логічним продовженням вашої наукової праці, а не просто «творчим заголовком» або спробою привернути увагу оригінальністю.
Ключові вимоги до дисертаційних тем:

• Концептуальна єдність з основним дослідженням.
• Методологічна послідовність у підходах та інструментах.
• Результативна значущість для загального наукового проєкту.
• Публікаційна стратегія − як ця стаття вписується в план публікацій.

Самостійні дослідження. Для незалежних наукових досліджень критерії дещо інші:

• Інноваційність підходу до відомої проблематики.
• Міждисциплінарність як можливість нового погляду.
• Ресурсна доступність для проведення якісного дослідження.

Також важливо дотримуватися стилістики наукового формулювання. Уникайте емоційно забарвлених слів, незрозумілих метафор і двозначностей, інакше вас просто не сприймуть серйозно. Ваша мета не лише зацікавити, а й чітко пояснити, про що буде стаття і яке місце ця тема займає у вашій науковій роботі.

4.2. Формулювання назви: ключові принципи вдалого заголовка

Назва статті − це своєрідна візитівка вашого дослідження. У світі, де науковці переглядають сотні заголовків щотижня, у вас є лише кілька секунд, щоб зацікавити потенційного читача.

Основні компоненти ефективної назви:

1. Предмет дослідження. Що саме ви досліджуєте? (об’єкт, явище, процес).
2. Методологічний підхід. Як ви досліджуєте? (аналіз, моделювання, експеримент).
3. Контекстуальні межі:
   • Географічні: «…в умовах України», «…на прикладі ЄС».
   • Часові: «…у 2020-2024 роках», «…у післяпандемійний період».
   • Галузеві: «…у сфері освіти», «…в IT-індустрії».
4. Наукова новизна:
   • Інноваційний підхід: «Новий метод…», «Удосконалена модель…».
   • Порівняльний аспект: «Порівняльний аналіз…», «Компаративне дослідження…».
   • Прогностичний елемент: «Перспективи розвитку…», «Тренди майбутнього…».

На перший погляд, вигадати вдалу назву здається дрібницею. Але саме вона часто визначає увесь процес написання статті.

Оптимальна тема має бути сформована за критеріями на рисунку.

Тільки після того, як тема сформована та обрана назва, переходьте до наступних кроків. Інвестиції часу на цьому етапі окупляються швидшістю та якістю написання статті, вищими шансами на прийняття у престижних журналах і, зрештою, більшою цитованістю вашої роботи.

5. Загальні правила щодо написання та публікації статей

5.1. Дотримання вимог журналу: не ігноруйте «дрібниці», які вирішують усе

Ви можете мати блискучу ідею, ідеально сформовану тему й переконливі висновки. Але якщо ваша стаття не відповідає технічним вимогам журналу, вона навіть не дійде до рецензента. У науковому середовищі це, на жаль, типова ситуація: хороші тексти повертають на доопрацювання через банальне недотримання формату.
Статистика показує, що близько 30-40% статей відхиляються на етапі первинного технічного огляду ще до початку наукового рецензування. Це означає, що навіть найякісніше дослідження може не отримати шанс на оцінку через формальні недоліки.

Перед тим як надсилати статтю, витратьте трохи часу і уважно ознайомтеся з інструкціями для авторів, розміщеними на сайті видання. У них містяться всі дрібниці, які насправді критично важливі.

На що звернути увагу:

1. Структура статті. Найчастіше вимагаються: вступ або постановка проблеми, огляд літератури, методологія, результати, висновки, список джерел.
2. Оформлення тексту. Типовий варіант шрифт Times New Roman, розмір 12 або 14 pt, міжрядковий інтервал 1,0–1,5, розмір поля.
3. Обсяг. Деякі журнали встановлюють чіткі межі, не менше 15 000 і не більше 40 000 знаків, або кількість сторінок не менше 8.
4. Мова. Може бути українська, англійська, польська, німецька, залежно від редакційної політики.
5. Бібліографія. Залежно від видання, це може бути ДСТУ 8302:2015, а Reference за міжнародними стандартами: APA, Chicago, Vancouver.
6. Анотація і ключові слова. Обов’язковий короткий опис і перелік ключових термінів українською або/та англійською мовою, саме вони потрапляють у наукометричні бази.

Питання «як правильно оформити наукову статтю» − одне з ключових для початківця. Усе, від структури до стилю цитування, має відповідати вимогам конкретного журналу, інакше текст повернуть без рецензування. 

5.2. Використання актуальних і якісних джерел

Актуальність і якість джерел, на які спирається автор, мають ключове значення для наукової статті. Вони свідчать про рівень обізнаності дослідника з проблематикою, його академічну доброчесність і вміння працювати з науковим доробком інших авторів.

У науці все стрімко змінюється. Те, що ще вчора вважалося проривом, сьогодні може бути вже застарілим. Саме тому базувати наукову статтю потрібно на актуальних джерелах. Використовуйте найновіші публікації, бажано за останні 3-5 років.

У контексті сучасної української науки особливої уваги потребує питання використання російськомовних джерел та публікацій науковців із РФ. Станом на 2022-2024 роки, українські заклади вищої освіти та наукові установи категорично забороняють посилання на такі джерела з кількох причин:

• Нормативна заборона. Міністерство освіти і науки України, низка академічних установ, редакцій фахових журналів офіційно заборонили використовувати наукові праці авторів, які афілійовані з установами країни-агресора. Це частина державної політики у сфері інформаційної безпеки.
• Підтримка академічної незалежності. Використання російських джерел суперечить принципам національної безпеки та академічної суверенності. Українські дослідники повинні орієнтуватися на міжнародну науку, а не наративи, сформовані у ворожому до України середовищі.
• Ризик маніпулятивного контенту. Частина так званих «наукових» досліджень у РФ містить викривлену інформацію, підконтрольну політиці держави. Посилання на такі джерела може дискредитувати вашу роботу.
• Етичний аспект. Після початку повномасштабної агресії більшість світових наукових спільнот розірвали співпрацю з російськими інституціями. Українська академічна спільнота теж не підтримує легітимність такої наукової продукції. 

Найкращими помічниками тут будуть:

• Scopus  і Web of Science  − міжнародні бази з фільтрами за роком, темою і авторитетністю журналу.
• Google Scholar  − зручний пошук з автоматичним формуванням бібліографії.
• Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського  та профільні українські журнали − для фахових джерел у межах країни.

Розглядайте роботу з джерелами не як формальну вимогу, а як основу наукового діалогу. Якісні, актуальні та етично підібрані джерела не лише підвищують наукову цінність роботи, але й демонструють вашу професійну зрілість як дослідника. У сучасному світі наука стає все більш глобальною та взаємопов’язаною. Вибір джерел відображає не лише рівень вашої обізнаності, але й ваші цінності як члена міжнародної наукової спільноти.

5.3. Вимоги до подачі бібліографії

Не менш важливою є правильна подача бібліографії. Кожне наукове видання встановлює власні вимоги до оформлення списку літератури: одні дотримуються стилю APA, інші − ДСТУ 8302:2015, або ж використовують власний редакційний формат, зазначений у розділі «Вимоги до авторів». Імпровізація тут недоречна, усі посилання мають відповідати формальним критеріям конкретного журналу.

Якісно оформлений список літератури демонструє:

• професіоналізм і увагу до деталей;
• повагу до наукової спільноти;
• компетентність у роботі з інформацією;
• готовність дотримуватися стандартів.

Порівняльна характеристика провідних систем цитування

ДСТУ 8302:2015 займає особливе місце як національний стандарт, що поєднує міжнародні принципи з українськими мовними особливостями та є обов’язковим для всіх вітчизняних фахових видань. Його розуміння та правильне застосування стає ключовою компетенцією для української наукової спільноти.

Саме неправильно оформлений список літератури є однією з найпоширеніших причин повернення статті на доопрацювання ще до початку рецензування. Редакції очікують не лише на змістовну, а й на технічно акуратну роботу. Тому перед подачею обов’язково перевірте, чи відповідає ваша бібліографія всім вимогам: порядок елементів, пунктуація, скорочення, формат назв джерел.

5.4. Перевірка унікальності тексту

Однією з обов’язкових вимог до наукової статті є її оригінальність. Плагіат є поширеною причиною відмови у публікації. Саме тому більшість академічних журналів перед рецензуванням перевіряють подані матеріали за допомогою антиплагіатних систем.
Зазвичай прийнятним вважається рівень унікальності не нижче 80-90%, але точний поріг залежить від політики конкретного видання. Тому доцільно ознайомитися з вимогами журналу ще до подання матеріалу.

Окрему увагу слід приділити правильному оформленню цитат, таблиць, формулювань, запозичених ідей. Якщо ви використовуєте раніше опубліковані напрацювання (навіть власні), важливо коректно їх вказати та уникати буквального повторення великих фрагментів.

У зв’язку з активним використанням сервісів генеративного штучного інтелекту (ШІ) таких як ChatGPT, Gemini або Copilot у підготовці наукових текстів, редакції все частіше запроваджують окремі політики щодо використання ШІ:

• Не допускається генерація повного тексту статті без участі автора: це може бути розцінено як порушення академічної доброчесності.
• Деякі редакції використовують окремі інструменти для визначення текстів, згенерованих ШІ, і за наявності підозри можуть вимагати додаткових пояснень.

У сучасному світі академічна чесність стосується не лише оригінальності формулювань, але й прозорості використання цифрових інструментів. Важливо дотримуватися моральних принципів і вчасно повідомляти редакції про будь-які деталі процесу написання вашого тексту. Забезпечення належного рівня унікальності є одним із основних принципів академічної етики, а також формальним правилом.

5.5. Чіткість структури й логічність викладу матеріалу

У науковій статті важливо не лише що написано, а й як це подано. Чітка структура, послідовне викладення думок і зрозуміла мова відіграють не менш важливу роль, ніж самі результати дослідження. Добре структурований текст легше читається, краще сприймається і справляє позитивне враження на редакторів та рецензентів.

Щоб ваша стаття виглядала логічно та професійно, дотримуйтесь кількох ключових принципів:

• Проблематика та мета дослідження мають бути сформульовані конкретно й стисло без зайвих теоретичних відступів.
• Огляд джерел не повинен бути механічним переліком, натомість він має акцентувати на невирішених аспектах, до яких і звертається автор.
• Розділи методології, результатів і висновків повинні мати чітке призначення, не дублювати один одного, а послідовно розкривати логіку дослідження.
• Плавні переходи між розділами формують відчуття цілісності й системності.
• Ілюстративні матеріали − таблиці, схеми, графіки − не лише роблять текст більш наочним, а й демонструють вашу обізнаність у представленні даних.
• Мова статті повинна бути науковою, але зрозумілою. Уникайте перевантажених конструкцій, надмірного академізму чи абстрактності − науковість не дорівнює складності.

Дотримання цих загальних правил − ключ до успішної публікації. Вони допоможуть уникнути формальних відмов і зроблять вашу статтю привабливою для редакторів і рецензентів.

6. Де опублікувати наукову статтю безкоштовно?

Питання безкоштовної публікації залишається одним з найактуальніших для українських науковців, особливо для молодих дослідників, студентів та аспірантів.

Безкоштовно опублікувати наукову статтю можна у фахових журналах категорії Б, університетських збірниках, окремих Open Access виданнях, а також у збірниках конференцій. Головне ретельно перевіряти статус видання та дотримуватись усіх формальних вимог.

Де можна безкоштовно опублікувати наукову статтю:

1. Фахові журнали категорії Б (Україна)
   Багато українських фахових журналів категорії Б не беруть плату за публікацію, особливо якщо вони належать до університетів, академічних інститутів чи наукових товариств. Такі журнали підходять для перших публікацій, захисту кандидатських дисертацій, підвищення кваліфікації та підтвердження статусу викладача. Перед подачею обов’язково перевірте офіційний перелік журналів МОН і вимоги до авторів.
2. Університетські збірники наукових праць
   Збірники, що видаються при вишах, часто приймають статті безкоштовно, особливо якщо автор є студентом, аспірантом чи співпрацює з університетом.
   Публікація в таких виданнях зараховується для атестації й захисту, якщо збірник має фаховий статус.
3. Журнали відкритого доступу (Open Access)
   В Україні та світі існують Open Access журнали , які не стягують плату з авторів (без APC Article Processing Charge). Серед них є як фахові, так і міжнародні видання. Наприклад, деякі журнали, що фінансуються університетами, грантами чи державними програмами, надають можливість безкоштовної публікації.
4. Міжнародні безкоштовні журнали
   Деякі іноземні журнали (особливо ті, що фінансуються науковими фондами, асоціаціями або університетами) приймають статті безкоштовно. Для цього шукайте у DOAJ (Directory of Open Access Journals), там можна відфільтрувати журнали без APC. Окремі журнали Scopus/Web of Science також мають безкоштовний формат для авторів, але це рідкість.
5. Збірники матеріалів конференцій
   Часто участь у наукових конференціях передбачає безкоштовну або символічну публікацію тез чи статей у збірниках. Якщо збірник має фаховий статус, така публікація може бути зарахована для захисту.

Як знайти безкоштовний журнал?

• Перевіряйте офіційний перелік фахових журналів МОН України.
• Користуйтеся DOAJ для пошуку міжнародних Open Access журналів без APC.
• Вивчайте сайти університетських збірників, кафедральних видань, професійних асоціацій.
• Завжди перевіряйте статус журналу, вимоги до авторів і відсутність плати за публікацію.

Якщо вас цікавить, де опублікувати наукову статтю за кордоном, зверніть увагу на журнали, індексовані в Scopus чи Web of Science. Багато з них приймають безкоштовно матеріали англійською мовою та мають відкритий доступ.

Головна загроза безкоштовних публікацій − потрапити до хижацьких журналів. Ці псевдонаукові видання маскуються під легітимні журнали, але не забезпечують належного рецензування та можуть завдати серйозної шкоди репутації дослідника. Важливо пам’ятати, що безкоштовність не означає нижчу якість.

Багато престижних журналів Open Access фінансуються університетами, науковими фондами або державними програмами, що дозволяє їм підтримувати високі стандарти без стягування плати з авторів.
Академічна доброчесність залишається пріоритетом незалежно від вартості публікації. Дотримуйтесь тих самих стандартів оригінальності, якості дослідження та коректності цитування, що й для платних видань.

7. Як опублікувати наукову статтю студенту?

Сучасні вимоги МОН України роблять публікацію не просто бажаною, а обов’язковою умовою для успішного захисту магістерської роботи та вступу до аспірантури.
Головне − не панікувати і робити все крок за кроком:

1. Вибір видання. Оберіть журнал або збірник, який відповідає тематиці вашого дослідження та рівню підготовки.
2. Ознайомтесь з вимогами. Уважно прочитайте інструкції для авторів на сайті видання. Зверніть увагу на структуру, обсяг, мову статті, вимоги до оформлення бібліографії, анотації й ключових слів.
3. Підготовка статті. Дотримуйтесь структури, використовуйте актуальні джерела.
4. Перевірка унікальності. Перевірте текст через антиплагіатні сервіси. Рівень унікальності має бути не менше 80-90%.
5. Подача статті. Надішліть рукопис разом із рецензією керівника.
6. Очікуйте рецензії журналу та прийняття до друку. Після подачі стаття проходить рецензування, під час якого можуть бути запропоновані доопрацювання.

Навіть якщо ви робите перші кроки в науці, публікація статті у фаховому виданні буде вагомим внеском у наукову кар’єру.