Як підготувати доповідь – основні вимоги до написання

1. Що таке доповідь і для чого потрібно її виконувати?

У період навчання у вищому навчальному закладі студенти виконують різні види науково-дослідних робіт. Це можуть бути есе, реферати, доповіді, контрольні, курсові роботи, а на завершальному етапі навчання дипломна робота. Але перш ніж написати дипломну роботу доведеться пройти доволі тривалий шлях, щоб засвоїти правила написання та оформлення інших самостійних робіт. 

Найперший досвід дослідницької діяльності студент отримує у процесі написання доповіді. Тому доцільно розглянути, що таке доповідь, і навіщо її виконують студенти в процесі навчання. 

Доповідь являє собою невелику науково-дослідну роботу, яка охоплює одну вузькопрофільну тему. В доповіді студент викладає суть проблеми, наводить різні думки, приклади та висловлює свою точку зору. 

Загалом доповідь може бути подана в усній або письмовій формі, але найчастіше її потрібно подавати в обох формах. 

При правильному та успішному написанні доповіді – немає жодних труднощів швидко представити її в усній формі перед певною аудиторією. Студент повинен чітко і лаконічно поінформувати аудиторію про тему і мету, викласти всю отриману в процесі дослідження інформацію і підвести підсумки виконаної роботи. В такому випадку усна доповідь буде високо оцінена викладачем, а студент отримає позитивну оцінку.

Однак, слід зазначити, що до доповіді в письмовій формі висувається ряд вимог, з якими необхідно ознайомитися, перш ніж приступити до її написання.

2. В яких сферах використовуються доповіді?

Доповіді широко використовуються як в навчальній, так і в науковій діяльності. 

У навчальному процесі даний вид роботи активно використовується на: семінарах; студентських конференціях; круглих столах; захисті підсумкового звіту з практики (навчальної або вступної, наукової чи виробничої); захисті курсових, дипломних робіт, магістерських дисертацій. 

Наукові кадри також часто стикаються з доповідями, адже вони допомагають обмінюватися досвідом з колегами на різних заходах (конференціях різного формату, симпозіумах, наукових зустрічах, круглих столах тощо). Наукові доповіді, які були представлені на конференціях, як правило, публікуються у вигляді тез доповідей в збірниках наукових конференцій.

3. Які доповіді пишуть студенти?

Студенти стикаються із доповідями упродовж всього процесу навчання. Студентський досвід виконання науково-дослідних робіт зазвичай починається з навчальних доповідей, з якими студенти виступають на семінарах, лекціях або круглих столах (для вузького кола, наприклад, студенти групи або факультету). 

Навчальні доповіді розвивають у студентів навички систематизації інформації та вміння викладати її відповідно до правил ораторського мистецтва. 

Наукові доповіді готують студенти старших курсів до виступу на наукових заходах вищого рівня (наприклад, міжнародні студентські конференції). Вони дещо складніші за навчальні, оскільки висувають більше вимог як до змісту доповіді, так і до її оформлення. Приклад такої доповіді можна знайти, зокрема в збірниках конференцій. 

4. Типи доповідей

Існує два основних типи доповідей: 

5. Реферат і доповідь: чи є відмінності?

Чимало студентів вважають, що реферат і доповідь – це одна і та ж робота. Але по суті, це унікальні проєкти, які мають як схожі риси, так і відмінності. 

Очевидним і явним збігом в даних роботах є дослідницький характер, що і є першою схожістю обидвох проєктів. 

Друга схожість реферату і доповіді проявляється в характері та манері викладу тексту – науковому стилі, академічному написанні. 

Третя синонімічна особливість – чітке структурування дослідження і його оформлення відповідно до стандартів чи методичних рекомендацій ВУЗу.

Четвертий збіг реферату і доповіді проявляється у відсутності очевидної гіпотези. Автору наукової роботи не потрібно висувати припущення і доводити його. Досить просто вивчити та описати вже існуючу думку, факти, докази, які підкреслюють роль і важливість проблеми, розвиток теми доповіді і т. д. 

Незважаючи на схожість, найбільш разюча відмінність зазначених проєктів полягає в тому, що в рефераті досить розглянути й представити актуальні поняття, історію розвитку проблеми, проаналізувати та описати їх, а в доповіді студенту ще належить «виступити», висловити власну аргументовану думку по темі (оцінити реалії), але при цьому нема потреби розробляти рішення або що-небудь доводити.

Відмінності доповіді та реферату наведені на рисунку:

6. Структура доповіді

Структура доповіді проста, але поступово розкриває тему і проблему. Як правило, студент подає матеріал, не розділяючи його на розділи та підрозділи, але систематизуючи всі факти та відомості в пункти (логічно і покроково). Всі пункти схожі або пов’язані між собою (приблизно однакові). Причому їхня кількість визначається особисто дослідником з урахуванням вимог до обсягу та особистого бачення проблеми, навичок роботи з інформацією. 

В середньому у складі даного виду роботи міститься близько 2-5 невеликих, містких, але важливих пунктів, які поступово охоплюють обрану тему доповіді. 

Структура доповіді представлена на рисунку:

Як і будь-яка інша наукова робота, доповідь повинен бути складена (написана) правильно, з дотриманням загальноприйнятої структури. 

Загалом можна виділити три основні елементи структури доповіді:

• вступ.
• основна частина.
• висновки.

Вступ надасть змогу поінформувати про тему науково-дослідної роботи, підготуватися до майбутнього виступу і зацікавити адресатів. Важливо підкреслити актуальність теми дослідження і чітко сформулювати цілі доповіді.

Основна частина описує усі частини роботи згідно з планом доповіді. Зокрема, розкривається мета дослідження; методи, які використовувалися в ході наукових досліджень; дії, які привели до певного результату і сам результат.

У висновках підбивають підсумки всієї науково-дослідної роботи та резюмують доповідь загалом.

Письмовий варіант доповіді також містить додаткові елементи структури тексту, які повинні бути оформлені та додані до основних елементів:

• титульний лист;
• зміст доповіді;
• список використаних джерел і літератури.

Титульний лист є лицевою частиною будь-якої наукової роботи. Його конструкція відповідає загальноприйнятим вимогам.

Зміст повинен допомагати орієнтуватися в роботі і мати загальне уявлення про її структуру.

У списку використаних джерел і літератури необхідно вказати всі використані джерела і матеріали, до яких звернувся студент в процесі написання доповіді.

7. Підготовка до написання доповіді

На сьогодні в мережі Інтернет можна знайти приклад доповіді на різну тематику, проте набагато важливішим є засвоєння знань та вироблення вмінь щодо написання даного виду роботи.

Щоб підготувати текст науково-дослідної роботи, для початку слід визначитися з основною думкою. Перед тим, як писати доповідь необхідно подумати про те, яким чином буде доноситися інформація до слухачів, щоб утримувати їхню увагу від початку виступу до його завершення.

Спершу можна зробити чернетку майбутньої доповіді. З її допомогою стане зрозуміло, як буде виглядати робота. Також можна зробити шаблон у вигляді списку або перерахувати свої ідеї. Тобто, на підготовчому етапі створюють певну структуру доповіді, яка у процесі написання буде ще декілька разів змінюватися.

8. Етапи написання доповіді

Щоб правильно написати доповідь студенту слід дотримуватися певних етапів її виконання.

Перш за все, необхідно чітко розробити план роботи над доповіддю і слідувати йому. В такому випадку проблем з її написанням не виникне, а підсумкову роботу не доведеться переробляти через неправильне оформлення або наявність деяких помилок. 

Будь-яка науково-дослідна робота повинна починатися з вибору теми роботи. Найчастіше викладач дає список тем на вибір. В цьому випадку найкраще обрати ту тему, яка є найближчою за знаннями студенту і цікава йому. Якщо викладач дає можливість обрати тему доповіді самостійно, то краще відштовхуватися від особистих інтересів і знань. Це допоможе максимально розкрити тему і викласти інформацію найкращим чином та зробити доповідь цікавою. Тема повинна обов’язково зображати зміст доповіді та обов’язково привертати увагу.

Визначившись з темою науково-дослідної роботи, необхідно приступити до вивчення літературних джерел. 

Не варто обмежуватися одним видом літератури. Бібліотека і підручники – це, безумовно, добре і корисно, але необхідну інформацію можна знайти на офіційних сайтах державних органів в мережі Інтернет, в наукових статтях і журналах або посібниках. 

Наразі немає жорстких вимог щодо вибору літератури при написанні даного виду робіт: навчальної, довідкової, архівної, енциклопедичної або наукової, засобів масової інформації та ін. Важливо, щоб вона підкреслювала проблему і розкривала обрану тему. Але найкраще спиратися на першоджерела, дата публікації яких не перевищує 5 років, що надасть змогу пов’язати всі тенденції з реаліями і описати поточний стан справ, порівняти прийоми, «вирішення» проблеми (що було усунуто, яка проблема залишилася) і т.д. 

Чим більше джерел інформації є у розпорядженні, тим краще. Головне – перевіряти всю отриману інформацію на вірогідність і не користуватися сумнівною літературою, це допоможе правильно написати доповідь.

Далі варто скласти план написання доповіді. Це необхідно для правильного і швидкого структурування роботи, а також раннього розуміння того, як буде виглядати робота в остаточному варіанті. Важливо розуміти, що даний вид роботи пишеться для конкретної групи слухачів, тому краще враховувати специфіку аудиторії і писати для неї. Складений план є помічником не тільки в створенні доповіді, але і в її презентації. Чітке розуміння структури роботи, заголовків, контенту – це все те, що обов’язково допоможе при виступі перед аудиторією.

Обробка даних передбачає упорядкування знайденої інформації і її систематизацію: в оптимальному варіанті – переказ складає не менше 60-70%, на частину, що залишилася може припадати наведення статистичної інформації та її аналіз, цитування і т.д. (але вкрай важливо оформити всі посилання на запозичений матеріал правильно, щоб не виникло проблем через наявність в доповіді плагіату).

Інформація в даному виді роботи повинна бути викладена з урахуванням складеного та узгодженого (затвердженого) плану: розподілена на відповідні пункти, логічні блоки та параграфи із загальними висновками. 

Четвертий етап – безпосереднє оформлення «рукописного» варіанту з урахуванням діючих стандартів і параметрів. Тут залишається тільки правильно оформити зовнішній вигляд дослідження, скорегувавши основні параметри і т. д. 

Завершальним етапом підготовки доповіді є її подача науковому керівнику або захисту (короткий переказ теми з акцентом на докази і тенденції).

9. Написання доповіді

Щоб засвоїти знання, як писати доповідь доцільно розглянути особливості виконання кожної структурної частини.

9.1. Як написати вступ

Основними складовими цього розділу є актуальність теми (дія проблеми в реаліях), мета і завдання, предмет і об’єкт, значимість, інформаційна база. Новизни в цьому випадку не буде, адже автор лише аналізує матеріал, а не висуває і не перевіряє чи доводить гіпотезу. 

9.1.1. Допоміжні фрази для оформлення вступу

Вступ – це перша частина роботи, в якій автор знайомить з темою, розкриває актуальність проблеми, викладеної в доповіді, мету, робить короткий огляд існуючих робіт по темі. 

Вступ має набір стандартних фраз: 

Ознайомлення з темою: «Дана доповідь (дана робота) присвячена розгляду питання …», «У центрі дослідження – …», «Робота присвячена розгляду питання (проблеми) …». 

Актуальність: «Актуальність даної роботи полягає в тому, що …», «Як показав аналіз джерел … проблема …», «Порушене питання має особливу актуальність, оскільки …», «Останнім часом проблема (питання, тема) …», «Питання про … видається одним з найбільш значущих в сучасній науці (суспільстві)». 

Мета: «Мета даного дослідження – …», «Мета доповіді …». 

Огляд досягнень вчених у заявленій темі: «Можна виділити декілька точок зору на дану проблему …», «Проблема була частково розглянута …», «Деякі аспекти заявленої теми були в полі зору …».

9.2. Як написати основну частину

Після вступу описується теоретична частина роботи. 

Теоретична (центральна) частина доповіді містить основну думку. Навколо основної тези грамотно створюється велика структура, що містить детальний розгляд питань. 

Стандартно після теоретичної частини демонструються практичні аргументи – схеми, таблиці, формули. Вибір форми практичної роботи залежить від теми, проблеми та специфіки досліджуваного предмета. Після аналізу даних підводяться підсумки і наводяться одержані результати. 

Після другої частини розглядається, чим закінчується основна думка. Тобто описуються причини, дається порівняльний аналіз. 

Так, наприклад, якщо виконується доповідь на тему з історії – про селянські рухи, то потрібно написати все про їх експлуатацію, форми руху, щоденні протести селян і т. д. Тобто обрати основну тезу і створити навколо неї відповідну структуру. 

Якщо мова йде про військові дії, то вказуються дати, причини, форми веденню боїв і кінцеві результати. Студент в даному випадку проводить порівняльний аналіз можливих причин, ймовірних результатів подій та їх впливу на розвиток ситуації. 

При складанні доповіді на тему з математики та інших точних наук в основній частині реалізуються порівняльні таблиці, графіки і діаграми. Необхідно максимально проаналізувати дані, здійснити детальний аналіз, а також підбити підсумки на основі цих даних.

9.2.1. Фрази для зв’язування тексту основної частини доповіді 

В основній частині автор представляє короткий зміст теми з елементами аналізу і цитування достовірних джерел. Увесь цей колаж з інформації повинен бути пов’язаний між собою органічно, містити логічні переходи, і саме для цього використовуються наступні фрази:

«Варто звернути увагу на те, що…»; «Не можна не звернути увагу на…»; «(Авторський) погляд на …»; «Важливо (буде доречним) зупинитися на …, так як (оскільки)»; «(Автор) пояснює термін таким чином (по-іншому) …»; «Інтерпретація (автора) доволі повною мірою розкриває суть …»; «Доцільно детальніше зупинитися …»; «Варто розглянути детальніше (глибше) …».

Якщо необхідно вказати на причину, наслідок або стан явища, вдаються до таких кліше: «Звідки випливає, як наслідок, в силу …»; «З огляду на це …»; «В даному випадку це дає можливість …».

9.3. Як написати висновки 

Після основної частини, яка містить теоретичний і практичний підрозділи, потрібно провести логічне завершення роботи. Для цього подається така частина структури, як висновок. Він містить логічні тези виконаної роботи. Тут дозволяється вказувати дати досліджуваного періоду, виявлені особливості, результати аналізу, а також зазначення власних поглядів, які виникли у процесі написання доповіді. 

У висновках необхідно підвести підсумки дослідження, вказати, чого вдалося досягти в процесі роботи, які завдання і цілі були вирішені і яким чином. Зазвичай висновок повинен повторювати перелічені завдання у вступі, але його потрібно не копіювати з основного тексту, а переписувати іншими словами. Дана частина роботи не повинна займати понад 2 сторінок друкованого тексту формату А4, але і не може бути меншою за обсяг вступу. 

Загалом, особливих вимог до висновків немає. Їх рекомендується писати в тезовій формі: ідея, висловлена (доведена) в окремому пункті доповіді і її підтвердження звідти, наступна думка і її підтвердження тощо. При цьому цитувати основний текст не можна, його слід перефразовувати. 

9.3.1. Фрази для складання висновків

У заключній частині слід коротко викласти узагальнені висновки з теми дослідження. Для оформлення висновків використовуються наступні фрази: «Узагальнюючи сказане, можна зробити висновок, що …»; «На підставі аналізу матеріалів по темі можна зробити висновок, що …»; «Як показали результати досліджень авторитетних вчених, проблема має наступні перспективи вирішення …»; «На завершення можна сказати, що…», «Підсумовуючи, необхідно зазначити, що …».

9.4. Поради щодо використання фраз-кліше наукового стилю

Виконуючи доповідь, необхідно переконатися, що в ній немає надлишку стандартних фраз, інакше робота перетвориться в нудну монотонну балаканину. Слід уникати частих повторень стандартних словосполучень, використовуючи синоніми. Віддавати перевагу варто лаконічним кліше, адже саме цей прийом не тільки позбавить текст від рутини, але і допоможе дотриматися встановленого обсягу. Фрази не повинні бути від першої особи (це закономірність наукового стилю): «Зверніть увагу на …», а не «Звертаю Вашу увагу на …»; «Варто погодитися …», а не «На мою думку можна погодитися…» чи «Я вважаю, що можна погодитися …». 

Це далеко не повний перелік фраз для оформлення структурних частин доповіді, але при вмілому використанні цей набір допоможе підготувати текст доповіді на хорошому науковому рівні.

9.5. Як оформити список використаних джерел та літератури

Після висновку з нової сторінки пишеться список використаних джерел та літератури. Це можуть бути нормативно-правові акти, статті з журналів, підручники, монографії, навчальні посібники, інтернет-ресурсів і т. д.

Як правило, список використаних джерел та літератури пишеться з дотриманням всіх вимог ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання». 

Запам’ятавши певні правила написання, надалі підготувати текст доповіді буде доволі простим завданням, і не потрібно буде шукати зразок доповіді.

10. Як оформити доповідь у письмовому вигляді?

Оформлення доповіді, загалом, є стандартним і не має якихось особливостей:

• загальний рекомендований обсяг – до 10 сторінок формату А4, шрифт – Times New Roman, 14 пт., міжрядковий інтервал 1,5;
• логічна послідовність викладу;
• однозначність, точність формулювань, висока інформативність, доказовість тверджень; 
• для більш стислого і наочного викладу інформації використовуються таблиці, схеми, рисунки, графіки, діаграми і т. п., які можна представити окремо за допомогою додатків; 
• подання списків у вигляді маркованих або нумерованих;
• використання наукової термінології та мінімуму абстрактної лексики;
• використання мовних кліше, що вказують на джерело інформації і відображення причинно-наслідкових зв’язків, безособових форм дієслів, задіяних зворотів, складних синтаксичних конструкцій;
• уникнення особових займенників, емоційно-образних слів і зворотів, художніх епітетів і порівнянь; 
• можна цитувати і інші наукові праці, із відповідним посиланням на них. 

Вкрай важливо уважно дотримуватися всіх постулатів щодо оформлення доповіді: не забувати про посилання на першоджерела, особливу увагу слід приділити оформленню списку використаних джерел та літератури. Це надасть змогу не лише правильно написати доповідь, але й виробити в характері виконавця такі риси як сумлінність, цілеспрямованість та відповідальність.

11. Поширені помилки при написанні доповіді

До типових помилок в процесі написання доповіді можна віднести наступні:

• недбалість в оформленні;
• недотримання структури, послідовності елементів плану;
• порушення норм складання списку використаних джерел та літератури; 
• невідповідність посилань списку використаних джерел та літератури;
• відсутність посилання на цитати;
• наявність статистичних даних, концепцій і схем без посилань на авторів;
• відсутність логіки викладу;
• використання даних, які застаріли (більш ніж через 5 років після публікації);
• надання інформації, понять, відомостей, не пов’язаних з темою;
• низька унікальність тексту;
• безапеляційна критика теорій і концепцій;
• різний тип та розмір шрифту у основному тексті доповіді;
• вільний, неформальний стиль викладу.

Отже, знаючи що таке доповідь, як правильно писати доповідь, основні вимоги до структури та оформлення доповіді, можна уникнути багатьох поширених помилок.