перелік скорочень

1. Вступне слово Оформлення студентської наукової роботи – відповідальний процес, який вимагає знання багатьох тонкощів, вимог і правил. Одним з таких правил є оформлення списку умовних позначень та скорочень. Адже в науковій роботі можуть використовуватися різні абревіатури, які потрібно пояснити і розшифрувати. Саме для цього і призначений список скорочень. Цей розділ найчастіше зустрічається в дипломних роботах і дисертаціях. Проте, не виключеною є його наявність в звичайних рефератах і курсових роботах. Зазвичай, перелік умовних скорочень не є обов’язковим елементом наукової роботи, але він наводиться досить часто. Проте не всі студенти знають, як правильно його скласти. Тому доцільно розглянути, в яких випадках доречно складати список умовних позначень, а також як правильно його оформити.   2. Що таке список скорочень? Список скорочень – це список усічених слів, словосполучень, абревіатур, які використовуються при написанні наукової роботи. Перелік скорочень пояснює умовні позначення, які використовуються в рамках дипломної чи курсової роботи. Даний розділ доцільно використовувати, коли автору необхідно надати розшифровку незагальноприйнятих скорочень, авторських прийомів або коротких понять, сформованих іншими способами. Якщо в курсовій чи дипломній роботі міститься менше 4 абревіатур, то їх не можна виносити в окремий список. Необхідність створення списку умовних позначень виникає, коли кількість незагальноприйнятих символів і абревіатур в дипломі чи курсовій більше чотирьох. При цьому їх перелік служить своєрідним орієнтиром для будь-кого, хто читає наукову роботу, допомагає зрозуміти суть написаного. Завдяки скороченням обсяг тексту зменшується, і читати стає зручніше. Окрім того, вони є просто необхідними при побудові креслень і складанні схем. Наприклад, системи управління базами даних іменуються як «СУБД».   3. Навіщо потрібні позначення і скорочення в курсовій та дипломній роботі? Список скорочень являє собою окремий структурний елемент наукової роботи, який включає в себе умовні позначення, абревіатури, котрі студент використовує при оформленні свого наукового дослідження. Вони доповнені розшифровками і поясненнями. Основними функціями даної частини курсової чи дипломної роботи є:   4. Особливості використання скорочень в дипломній та курсовій роботі Щоб не наробити помилок, формулюючи перелік скорочень, слід орієнтуватися на стандартні вимоги: 1. Будь-яку частину мови можна скоротити, але, незалежно від того, як це зроблено, від слова повинно залишитися не менше двох букв: год. – година; дол. – долар; тис. – тисяча; хв. – хвилина. Виняток становлять деякі широко використовувані графічні позначення: с. – сторінка; м. – місто; р. – рік. Без крапок в наукових текстах, в тому числі і в курсовій та дипломі, пишуться скорочення величин. Найпоширенішими є наступні: грн – гривня; млн – мільйон; млрд – мільярд; мм – міліметр; км – кілометр; г – грам; кг – кілограм; т – тонна; см – сантиметр тощо. 2. Згідно з діючими правилами, загальноприйняті скорочення, які можуть містити курсова чи диплом, включають в себе обмежений набір умовних позначень. 3. У тексті (не в формулах) курсової чи дипломної роботи в якості скорочень замість слів не можна використовувати математичні знаки: дії або відношення величин повинні описуватися тільки словами «розділити», «дорівнювати», «менше», «помножити» і т. д.  4. При зазначенні похідних величин, що складаються з декількох одиниць, неприпустимо поєднувати символи з повними найменуваннями. Помилкове зазначення Правильне зазначення 10 метрів за секунду 10 м/с 7 км за годину 7 км/год 200 кіловат на годину 200 кВт*год 5. У тексті курсової або дипломної роботи не варто скорочувати позначення фізичних величин, якщо вони пишуться без цифр, наприклад: «Кількість км, пройдених за добу, фіксуються новим цифровим датчиком руху»; «Обсяг кВт*год, спожитих приватними споживачами і промисловими підприємствами, включаються в місячний нормативний ліміт». 6. Умовні позначення, які вважаються загальноприйнятими не вимагають спеціальних пояснень. Решта символів, що є авторськими або рідкісними, при їх використанні в тексті оформлення списку умовних позначень в курсовій або дипломі є обов’язковим.   5. Правила складання списку скорочень Існує 5 простих правил складання переліку умовних скорочень: Не обов’язково використовувати в роботі короткі форми слів. Список позначень складається тільки в тому випадку, якщо в тексті курсової чи дипломної роботи використовується більше п’яти скорочень або коротких слів.   Суттєвих вимог до формулювання списку скорочень в курсовій чи дипломній роботі немає, проте важливо дотримуватись наступних порад: розташовувати умовні позначення в порядку, зазначеному в методичних рекомендаціях (в алфавітному порядку або так, як вони фігурують в тексті); не ставити крапку в кінці пояснень; спочатку пояснити абревіатури чи усічені слова які написані українською, а потім іншими мовами; список може бути будь-якого обсягу, якщо в ньому присутні всі скорочення з тексту роботи; при оформленні списку слід дотримуватися методичних рекомендацій. Найчастіше його розміщують після змісту і перед вступною частиною. Іноді посібники радять розміщувати список в кінці наукової роботи; необхідно пронумерувати сторінку зі списком скорочень і включити її в зміст; можна скоротити будь-яку частину мови, але хоча б до двох букв; після скорочених фізичних величин ставити крапку не потрібно; в тексті роботи замість слів не можна використовувати математичні символи; фізичні величини без числового виразу пишуть повністю; в тексті роботи відносини між величинами описуються за допомогою відповідних слів: більше, помножити, поділити і т. д.; кілометр на годину, метр на секунду, кіловат на годину – писати в тексті роботи так не варто.   6. Приклад складання списку скорочень Не всі скорочення, які доводиться використовувати при написанні наукової роботи, слід виносити в окремий список. Наприклад, загальновідомі «км/год», «м/с», «кг», «л» та інші не вимагають розшифрування. Якщо є сумніви в необхідності пояснення значення того чи іншого символу, слід переглянути методичні рекомендації чи інші офіційні документи. Вміщені в них скорочення є загальноприйнятими і не потребують повторного опису. Також можна уточнити в наукового керівника. Наприклад, при написанні курсової чи дипломної роботи з інформаційних технологій список абревіатур може мати наступний вигляд: Оформлення списку абревіатур з економіки може бути наступним: Список абревіатур та позначень з юридичних дисциплін матиме наступний вигляд:   7. Які скорочення не варто розміщувати окремо в списку? Варто врахувати, що не всі скорочення вимагають розшифровки. Доцільно навести декілька прикладів загальноприйнятих способів скорочення слів, які не варто включати в список умовних позначень: Метод Характеристика «Скорочення» Іноді даний метод називають «графічним методом». Він передбачає використання дефіса в скороченні слова:  р-н (район), гр-н (громадянин), ін-т (інститут), вид-во (видавництво), ун-т (університет), тощо. «Усічення» Даний метод передбачає використання загальноприйнятого скороченого варіанту слова. Яскравим прикладом такої абревіатури є слово «авто», що представляє собою «усічення» слова «автомобіль» «Поєднання» Цей метод поєднує в собі різні варіанти скорочень, часто поєднуючи два слова разом. Багато з цих слів ми вживаємо, не замислюючись про повний варіант, наприклад, слово «завуч» – завідувач навчальної частини. Інший приклад – «зарплата» від поєднання слів заробітна плата.   8. Помилки в формулюванні і написанні скорочень Правильне оформлення переліку позначень вимагає знання стандартних правил. Існують поширені помилки, які допускають студенти при роботі з короткими формами слів: решта слова незрозуміла; написання голосної літери перед крапкою, за винятком слова «острів – о.»; міститься крапка після скорочень одиниць виміру; написання короткої форми складних слів і прикметників без дефіса.   9. Коли не варто використовувати скорочення у курсовій та дипломній роботі?  В список краще не включати умовні позначення і скорочення, якщо слово або словосполучення не сприймаються більшістю читачів. Наприклад, якщо взяти за скорочення «ас.» – від слова асоціація, то цього ніхто не зрозуміє. Краще використовувати загальноприйняті скорочення. Знайти їх можна в різних словниках. Також незрозумілим буде скорочення, яке має ту ж форму, що і загальноприйняте скорочення. Для прикладу візьмемо найпоширенішу абревіатуру «так далі – т. д». Припустимо, що в курсовій чи дипломній роботі студент використовували інше значення під цією абревіатурою – «текстовий додаток – т.д.». Тоді можна втратити контекст, і читач просто не зрозуміє, що студент хотів сказати. Не варто скорочувати важливі історичні події: Перша світова війна, Друга світова війна. Тим самим, висловлюється неповага до цих важливих періодів світової історії. Також не слід використовувати в тексті курсової чи дипломної роботи занадто багато скорочень, адже сприйняття інформації ускладнюється, текст виглядає незв’язним, і це може стати причиною повернення роботи на доопрацювання або навіть до зниження підсумкової оцінки на захисті. Таким чином, з’ясування особливостей оформлення переліку умовних скорочень дає змогу відзначити, що даний розділ є не менш важливою частиною, ніж інші глави диплому, курсової роботи, реферату. Не можна просто скоротити слово. Необхідно дотримуватися чітких вимог стандартів і методичних рекомендацій. Загалом, перелік позначень є факультативним елементом наукової роботи. Найчастіше він зустрічається в дипломних роботах і всіх видах дисертацій, але також його можна зустріти в рефератах і курсових роботах з вузько застосовними скороченнями і абревіатурами.